Рішення № 8993283, 14.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.10           Справа № 11/32-10. за позовом Державного підприємства “Середино-Будське лісове господарство”,

м. Середино-Буда, Сумської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика

деревообробки”, м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 117149 грн. 56 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача: Фролова Т.С. довіреність № 119 від 03.03.2010 р.

Від відповідача:          не прибув

За участю секретаря судового засідання Лєпкової О.О.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 117 149 грн. 56 коп., з яких: 73 104 грн. 07 коп. основного боргу, відповідно до договору купівлі-продажу № 314, укладеного між сторонами 22.05.2008 року, 38 928 грн. 20 коп. пені, 5 117 грн. 29 коп. штрафу, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою господарського суду Сумської області від 10.03.10 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 10.03.10 р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з’явився.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо його процесуальних прав та обов’язків.

Представником позивача подано витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що відповідач станом на 25.02.2010 року знаходиться (перереєстрований) за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавловська, б. 81, кв. 11.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представника не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

22.05.2008 р.та 18.08.2008 р. між позивачем та відповідачем були укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини № 314 та № 586, згідно п.1.1 яких позивач взяв на себе зобов’язання в порядку та строки встановлені договорами передати відповідачу, а останній прийняти та оплатити товар за умовами договорів.

Факт отримання відповідачем продукції за договорами підтверджується матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними, на яких міститься підпис та печатка відповідача (копії накладних долучені до матеріалів справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач поставив товар, чим своє зобов’язання виконав в повному обсязі, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за отриманий товар, і його заборгованість на час розгляду справи складає 73 104 грн. 07 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), продавець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов‘язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідачем не виконано обов‘язок щодо попередньої оплати товару, а позивачем незважаючи на це, товар передавався, тобто відповідно до приписів ст. 538 ЦК України між сторонами виникло зустрічне виконання зобов‘язання. При цьому, ч. 4 ст. 538 ЦК України визначено, що якщо зустрічне виконання обов‘язку здійснено однією із сторін, не зважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов‘язок.

Таким чином, відповідач не звільнений від свого обов‘язку оплатити товар. Для визначення строку виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті отриманої за договором продукції необхідно застосовувати положення ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач на виконання положень ст. 530 ЦК України направив відповідачу претензію № 156 від 23.03.2010 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію, встановивши строк виконання зобов‘язання - на протязі 7-ми календарних днів.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів, відповіді на претензію не надав.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість позивача перед позивачем по основному боргу склала 73 104 грн. 07 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 73 104 грн. 07 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції та штрафу.

Суд не може погодитись з заявленими вимогами позивача, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з зазначених вище договорів, п. 4.2, яких передбачено, що оплата продукції здійснюється відповідачем попередньо в розмірі 100% вартості шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача. Попередня оплата здійснюється на підставі виписаного рахунку, протягом трьох банківських днів. Позивач порушив договірні зобов‘язання, без попередньої оплати поставив відповідачу продукцію, тому вимоги щодо стягнення пені та штрафу безпідставні.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика деревообробки” (40030, м. Суми, вул. Петропавловська, буд. 81, кв. 11, код 34933229) на користь Державного підприємства “Середино-Будське лісове господарство” (41000, Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Юловська, б. 38, код 00992970) 73 104 грн. 07 коп. боргу, 1 171 грн. 50 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 15.04.2010 р.

Суддя