Рішення № 8992673, 11.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.10 Справа№ 22/37

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Желік М.Б.

При секретарі Дімітрова О.

розглянув справу

за позовом позивача 1 - фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Бірки, Львівська область,

позивача 2 фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Бірки, Львівська область,

позивача 3 фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Львів,

позивача 4 фізичної особи підприємця ОСОБА_4, м. Львів,

позивача 5 фізичної особи підприємця ОСОБА_5, м. Бірки, Львівська область,

до відповідача 1 Українсько-російського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тілець», м. Львів,

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо Лізинг”, м. Київ,

про стягнення 396511,18 грн. та усунення перешкод у користуванні майном.

Представники:

від позивачів: ОСОБА_6 представник (довіреність б/н від 12.03.2009 р.)

від відповідача - 1: не зявився

від відповідача - 2: Патер М.І. представник (довіреність б/н від 12.01.2009 р.)

Представникам сторін, які беруть учать у справі, розяснено їх права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено позивачем 1 - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, с. Бірки, Львівська область, позивачем 2 фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, с. Бірки, Львівська область, позивачем 3 фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, м. Львів, позивачем 4 фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, м. Львів, позивачем 5 фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, м. Бірки, Львівська область, до відповідача 1 Українсько-російського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тілець», м. Львів, до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо Лізинг”, м. Київ, про зобовязання СП ТзОВ “Тілець” не чинити перешкод в користуванні приміщеннями по вул. Городоцька, 174 у м. Львів; стягнення з ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” на користь кожного з позивачів по 90511,08 грн., - усього 396511,18 грн..

Заявою про збільшення позовних вимог, зареєстрованою в канцелярії суду 20.03.2009 р., позивачі просять зобовязати СП ТзОВ “Тілець” не чинити перешкод в користуванні приміщеннями по вул. Городоцька, 174 у м. Львів, стягнути з ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” на користь кожного з позивачів по 110100,38 грн. основного боргу, 8132,91 грн. інфляційних втрат, 696,79 грн. 3% річних, 8477,70 грн. неустойки.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.03.2009 р.. В судовому засіданні 12.03.2009 р. оголошено перерву до 19.03.2009 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 19.03.2009 р.. Ухвалою суду від 02.04.2009 р. зупинено провадження у справі до розгляду апеляційної скарги відповідача 2 на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.03.2009 р..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. товариству з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо-Лізинг” відмовлено у прийнятті апеляційної скарги. Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009 р. ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. у справі №22/37 залишено без змін, а касаційні скарги ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” без задоволення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.09.2009 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 15.09.2009 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 15.09.2009 р., 29.09.2009 р.. Ухвалою суду від 06.10.2009 р. зупинено провадження у справі до розгляду апеляційної скарги відповідача 2 на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.09.2009 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 р. апеляційну скаргу ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” та додані до неї матеріали було повернуто скаржнику без розгляду. Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2009 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 04.11.2009 р.. Ухвалою суду від 04.11.2009 р. розгляд справи був відкладений на 03.12.2009 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2009 р. було зупинено провадження у справі. Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2009 р. ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 р. залишено без змін, а касаційну скаргу ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” без задоволення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2010 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 04.03.2010 р.

В судових засіданнях представник позивачів позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 14.02.2006 р. між позивачами як орендарями та відповідачем 2 як суборендарем було укладено два договори суборенди не житлового приміщення у м. Львів, вул. Городоцька, 174. Листами №70 від 28.10.2008 р. та №71 від 28.10.2008 р. відповідач 2 повідомив позивачів про те, що відмовляється від подальшої оренди приміщення з 08.11.2008 р.. Однак, відповідно до п. 7.3. договорів, суборендар зобовязаний повідомити орендарів письмово за два місяці про майбутнє звільнення обєкта і передати обєкт по акту орендарям. Оскільки суборендар займав орендоване приміщення в листопаді 2008 р., йому було виставлено рахунки на загальну суму 181342,79 грн., а оскільки відповідач 2 не дотримався двохмісячного терміну попередження, він повинен сплатити також орендну плату і за грудень 2008 р.. Не отримуючи суборендної плати, орендарі не сплачують орендної плати відповідачу 1, який вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання позивачам використовувати орендовані ними приміщення. Просять позов задовольнити.

Відповідач 1 вимог ухвал суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча був належно повідомлений про час та місце слухання справи.

Представник відповідача 2 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, клопотаннях. Посилається на п. 7.3. договорів суборенди, згідно із яким договори можуть бути розірвані суборендарем достроково, при цьому, суборендар зобовязаний письмово повідомити орендаря за два місяці про майбутнє звільнення обєкта як у звязку із закінченням терміну дії оренди, так і при достроковому звільненні й здати обєкт орендареві по акту в справному стані з урахуванням нормативного зносу. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 188 ГК України, на контрагента за договором, який отримав пропозицію про зміну чи розірвання договору, покладається обовязок у двадцятиденний строк повідомити контрагента про результати її розгляду. Посилається на істотну зміну обставин настання кризових явищ в економіці, що послужило причиною для дострокового розірвання договору оренди. Просить у позові відмовити.

Окрім того, у своїх клопотаннях відповідач 2 посилається на безпідставне обєднання позовних вимог, прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог. Однак, щодо цих обставин господарським судом Львівської області були винесені відповідні ухвали. За результатами апеляційного та касаційного їх оскарження зазначені ухвали господарського суду Львівської області були залишені без змін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.03.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.03.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

21.12.2005 р. між Українсько-російським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тілець” (орендодавець) та фізичними особами підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (орендарі) був укладений договір оренди не житлового приміщення, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О., згідно із яким орендарі приймають в рівних частинах кожний в тимчасове платне користування (оренду) приміщення їдальні з окремо виведеним напівпідвалом площею 1906,5 кв.м., позначене в технічному паспорті літерою А-3 за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 174, терміном на шість років. Згідно із п. 3.2.8. договору, орендарі зобовязались здавати обєкт у суборенду тільки у випадку одержання на це письмового дозволу орендодавця, без письмової згоди орендарів передавати приміщення в суборенду особам, що здійснюють діяльність під торговою маркою “Ельдорадо”. 16.01.2006 р. між відкритим акціонерним товариством “Львівський мотозавод” (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір оренди нежилого приміщення, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О., згідно із яким орендарем прийнято в тимчасове платне користування (оренду) не житлові приміщення “100-107” площею 181,5 кв.м. в м. Львів, вул. Городоцька, 174, терміном на 6 років. Згідно із п. 3.2.8. договору, орендарі зобовязались здавати обєкт у суборенду тільки у випадку одержання на це письмового дозволу орендодавця, без письмової згоди орендарів передавати приміщення в суборенду особам, що здійснюють діяльність під торговою маркою “Ельдорадо”.

Позивачі у позовній заяві визнають факт несплати ними орендної плати відповідачу 1 за договором оренди не житлового приміщення від 21.12.2005 р. Водночас, зазначений договір оренди не розірваний, у т.ч. внаслідок несплати орендної плати згідно із ст. 782 ЦК України, доказів зворотнього суду надано не було. Позивачі посилаються на ту обставину, що внаслідок несплати ними орендної плати відповідач 1 не допускає їх до використання орендованого майна. Зазначене твердження підтверджується актом від 01.12.2008 р., підписаного, у т.ч., відповідачем 1.

Згідно із ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК України. Згідно із ст. 391 гл. 29 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Враховуючи, що договір оренди не припинився, є діючим та обовязковим для сторін, а також те, що умовами вказаного договору та законодавством не передбачено право орендодавця за даних обставин не допускати орендарів до орендованого майна, надаючи йому інші способи захисту його прав, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог у цій частині.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2009р. у справі № 19/91, яке залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р., відмовлено в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Ельдорадо Лізинг»до Відповідача-1: ФО-П ОСОБА_1, Відповідача-2: ФО-П ОСОБА_2, Відповідача-3: ФО-П ОСОБА_3 та до Відповідача-4: ФО-П ОСОБА_4 про визнання недійсним договору суборенди нежитлового приміщення від 14.02.2006р. Рішення суду аргументовано тим, що у відповідності до вимог ч. 1 ст.215 ЦК України, ч. 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, Позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку вищезазначених підстав для визнання договору суборенди від 14.02.2006 року недійсним. Судом при розгляді даної справи № 19/91 встановлено, що договір укладений повноважними представниками сторін та зареєстрований, правочин є реальним, спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, не суперечить вимогам ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства України, а також не суперечить моральним засадам суспільства. З огляду на це, суд зробив висновок про те, що позовні вимоги ТзОВ «Ельдорадо Лізинг»до Відповідача-1: ФО-П ОСОБА_1, Відповідача-2: ФО-П ОСОБА_2, Відповідача-3: ФО-П ОСОБА_3 та до Відповідача-4: ФО-П ОСОБА_4 про визнання недійсним укладеного між сторонами договору суборенди від 14.02.2006 року є безпідставними, а тому в їх задоволенні відмовлено.

Крім цього, судом враховано приписи норми ст.241 ЦК України, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Таким чином, у випадку прийняття рішення про надання повноважень представнику на укладення спірного договору лише 08.08.2006 року у відповідності з вищевказаною нормою слід розцінювати як наступне схвалення укладеного договору. Судом також розцінено як схвалення факту укладення спірного договору і відсутність протягом тривалого часу дій зі сторони позивача (ТзОВ «Ельдорадо-Лізинг») щодо заперечення його дійсності.

Покликання ТзОВ «Ельдорадо-Лізинг»на те, що про укладення спірного договору товариство дізналося лише у вересні 2008 року судом до уваги не приймається, оскільки не підтверджується жодними доказами. В свою чергу матеріалами справи підтверджується факт приймання товариством платежів, сплачених суборендарями згідно спірного договору.

Згідно статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

14.02.2006 р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (орендар) та ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” (суборендар) був укладений договір суборенди нежилого приміщення, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О., згідно із яким орендар надає суборендарю в тимчасове платне користування нежиле приміщення “100-107” площею 181,5 кв.м., розташоване за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 174, що перебуває в його користуванні на праві оренди. Строк суборенди встановлений з 14.02.2006 р. по 25.01.2012 р. (п. 3.4.). Ставка орендної плати без ПДВ за 1 кв.м. становить 75,75 грн. (15 дол. США), що за місяць становить усього 13748,62 грн. (або 2722,5 дол. США) (п. 5.1.). Оплата місячної орендної плати здійснюється суборендарем до 10 числа поточного місяця на підставі виставлених орендарем рахунків протягом 5 банківських днів від дня одержання рахунку (п. 5.3.). Згідно із п. 7.3. договору, він може бути розірваний суборендарем достроково, при цьому, суборендар зобовязаний письмово повідомити орендаря за два місяці про майбутнє звільнення обєкта, як у звязку із закінченням терміну дії оренди, так і при достроковому звільненні й передати обєкт орендареві по акту у справному стані з урахуванням нормативного зносу. Актом прийому-передачі від 14.02.2006 р. до договору суборенди не житлового приміщення від 14 лютого 2006 року №570 підтверджується фактична передача приміщень відповідачу 2.

14.02.2006 р. між фізичними особами підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (орендарі) та ТзОВ “Ельдорадо-Лізинг” (суборендар) був укладений договір суборенди нежилого приміщення, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О., згідно із яким орендар надає суборендарю в тимчасове платне користування нежиле приміщення площею 1906,5 кв.м., розташоване в будинку їдальні з окремо виведеним напівпідвалом за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 174, що перебуває у нього в користуванні на праві оренди. Розмір щомісячної орендної плати становить з 01.05.2006 р. по 31.05.2008 р. 119156,25 грн., що еквівалентно 23595,30 доларів США, а з 01.06.2008 р. 144417,37 грн. (28597,5 доларів США.). Інші умови договору є аналогічними. Актом прийому-передачі від 14.02.2006 р. до договору суборенди не житлового приміщення від 14 лютого 2006 року №569 підтверджується фактична передача приміщень відповідачу 2.

Відповідно до ст. 759 ЦКУ, - за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Крім цього, ст. 763 цього ж Кодексу, передбачено , що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Листами №70 від 28.10.2008 р. та №71 від 28.10.2008 р. відповідач 2 повідомив позивачів про те, що відмовляється від подальшої оренди приміщення з 08.11.2008 р. (тобто, до дати настання строку чергової сплати орендної плати) та просив направити своїх представників за три календарних дні до вказаної дати здійснити прийняття обєкта суборенди орендарями. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у запропоновану відповідачем 2 дату представники орендарів не були направлені для прийняття орендованого майна.

Суд враховує твердження позивачів про те, що відповідач 2 не дотримався встановленого в п. 7.3. договорів суборенди двохмісячного строку на повідомлення орендарів про дострокове розірвання договорів. Посилання відповідача 2 на норми ст. 188 ГК України є безпідставним, оскільки в силу ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Окрім того, встановлений вказаною нормою ст. 188 ГК України обовязок розглянути оферту контрагента у двадцятиденний строк не звільняє суборендаря від договірного обовязку попередити контрагента у двохмісячний строк про розірвання договору.

Позивачі посилаються на виставлення відповідачу 2 рахунків фактур №32 від 10.11.2008 р. на орендну плату за листопад 2008 р., а саме, ФОП ОСОБА_5 на суму 15763,27 грн., решта позивачів на суму 41394,88 грн. кожен. Також позивачі посилаються на виставлення відповідачу 2 рахунків фактур №33 від 01.12.2008 р. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд враховує той факт, що Відповідач-2 станом на 05.11.2008р. фактично користувався орендованим приміщенням та здійснював торгівлю, про що свідчить касовий чек від 06.11.2008р., а тому обгрунтованим є твердження Позивачів, що акт приймання-передачі не міг бути підписний 05.11.2008р.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 549 ЦК України та п. 6.1. договору, позивачем нараховано неустойку. Згідно із п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України, орендна плата встановлюється за користування майном.

У відповідності до ст.49 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які включають в себе, витрати на послуги адвоката в сумі 45000,00 грн.

Судом встановлено що 01.12.2008р. між позивачами фізичними особами підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6 укладено договори на надання адвокатських послуг по справі за позовом до СП ТОВ “Телець” та ТОВ “Ельдорадо-Лізінг” про усунення перешкод та стягнення заборгованості.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати на участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку , встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно п.3.1 договорів сукупна вартість адвокатських послуг складає 45000,00 грн., які позивачі сплатили, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 19.03.2009 р., що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до абз.3 п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, за яким у визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. З урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову та зважаючи на скрутне фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе, з огляду на розумну необхідність судових витрат, зменшити розмір на послуги адвоката до 10000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати СП ТзОВ “Тілець” не чинити перешкод в користуванні приміщеннями по вул. Городоцька, 174 у м. Львові фізичним особам підприємцям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

3. Стягнути з ТОВ «Ельдорадо-Лізинг»(04050 м. Київ вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ 33643817 р/р 26002001077101 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 300023):

-на корись ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 110100,38 грн. суми основного боргу, 8132,91 грн. індексу інфляції, 696,79 грн. трьох процентів річних, 8477,70 грн. неустойки;

-на користь ФОП ОСОБА_2 (с. Бірки Яворівського району Львівської області) 110100,38 грн. суми основного боргу, 8132,91 грн. індексу інфляції, 696,79 грн. трьох процентів річних, 8477,70 грн. неустойки;

-на користь ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) 110100,38 грн. суми основного боргу, 8132,91 грн. індексу інфляції, 696,79 грн. трьох процентів річних, 8477,70 грн. неустойки;

-на користь ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_4) 110100,38 грн. суми основного боргу, 8132,91 грн. індексу інфляції, 696,79 грн. трьох процентів річних, 8477,70 грн. неустойки;

-на користь ФОП ОСОБА_5 (с. Бірки Яворівського району Львівської області) 41926,5 грн. суми основного боргу, 1705,74 грн. індексу інфляції, 265,34 грн. трьох процентів річних, 3227,84 грн. неустойки.

3.Стягнути з СП ТзОВ “Тілець” (м. Львів, вул. Городоцька, 174) на користь фізичних осіб підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 85 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інфорамційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з ТОВ «Ельдорадо-Лізинг»(04050 м. Київ вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ 33643817 р/р 26002001077101 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 300023) на користь фізичних осіб підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 3965,12 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інфорамційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000 грн. інших судових витрат.

5.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя