Ухвала суду № 89926199, 19.06.2020, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/98/20

Провадження № 1-кп/575/37/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі: судді В`юник Н.Г.

за участю секретаря Кузьменко А.А.

прокурора Скоромного О.М.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Калантаєнка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Писарівка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019200150000117 від 26 травня 2019 рокупо обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, українця, уродженця с.Спірне

Великописарівського району Сумської області, зареєстрованого та

проживаючого в

АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великописарівського районного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження,внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019200150000117 від 26 травня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_2 зач.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

Прокурор Великописарівського відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області Скоромний О.М. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи його тим, що підозра ОСОБА_2 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 24 квітня 2020 року застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений до 60 діб, тобто до 22 червня 2020 року включно, але завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо.

На даний час ризики, які були наявні на час застосування та продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, зокрема наявні обґрунтовані ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може:

1) переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує в разі притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, у ОСОБА_2 відсутні стійкі соціальні зв`язки за місцем проживання, а саме відсутня власна сім`я та власне житло, на даний час ніде не працює та не має постійного джерела доходів;

3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння їх до відмови від даних ними показів або ж до дачі неправдивих показів на його виправдання;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

У клопотанні вказано, що в контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого покарання, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в триманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральність, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками.

Крім того, прокурор зазначив, що застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, до ОСОБА_2 , не забезпечить його належної поведінки та не дасть можливості у проведенні повного неупередженого та об`єктивного судового розгляду по даному кримінальному провадженню, а також не захистить суспільство від протиправних дій обвинуваченого.

Захисник Калантаєнко С.В. з клопотанням прокурора не погодивсь та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , з тримання під вартою на домашній арешт за зареєстрованим місцем проживання. Обгрунтовує його тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувався декілька раз та для його застосування повинно бути проведено аналіз ризиків, згідно ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей кримінального провадження та особи обвинуваченого. Крім того, обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів. При цьому посилається на практику Європейського суду з прав людини.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суддійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 спливає 22 червня 2020 року, але розгляд кримінального провадження до того часу провести не можливо. Отже, суд вирішує питання про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що є тяжким злочином, а також обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, що є злочином середньої тяжкості, був раніше судимимза злочини проти власності, судимість йоговідповідно до ст.89 КК України не погашена.

Суд вважає, що з урахуванням особи, всі ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_2 , а також продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які зазначені в клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали. Застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, до ОСОБА_2 не забезпечить належної його поведінки та не дасть можливості у проведенні повного неупередженого та об`єктивного судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зі змісту ст.197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, суд вважає таким, що не підлягають задоволенню.

Застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 22 червня 2020 року, але розгляд кримінального провадження провести до вказаної дати неможливо, оскільки не досліджені докази по справі: недопитаний обвинувачений, свідки, потерпілі, недосліджені речові докази та письмові документи.

Зважаючи на викладене, суд вважає доцільним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до 60 діб, а саме до 17 серпня 2020 року включно.

Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 318, 331, 369-372, 395 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Калантаєнка Сергія Вікторовича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора Великописарівськоговідділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області Скоромного Олексія Миколайовича пропродовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до 60 діб, а саме до 17 серпня 2020 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року, за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, справа № 4-р/2019, до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великописарівський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення,а особою, яка перебуває під вартою, в цей же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.Г . В`юник