Рішення № 8992417, 13.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10 Справа№ 15/49

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

секретар Качур Ю.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - представник

відповідача не зявився

розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_2, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна”, м. Львів, про оплату вартості майна у звязку із виходом учасника з товариства.

Суть спору: Позовну заяву подано ОСОБА_3, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна”, м. Львів, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна” вартості частини майна товариства, пропорційну частці у статутному (складеному) капіталі в сумі 179720 грн.. 29.01.2010 р. позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно із якою позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна” на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна” в розмірі 2066589,68 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.02.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.03.2008 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.03.2008 р. були вжиті заходи до забезпечення позову. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 06.03.2008 р., 13.03.2008 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.03.2008 р. було зупинено провадження у справі у звязку із призначенням судових будівельно-технічної, авто товарознавчої, товарознавчої та економічної експертиз. Ухвалою суду від 14.12.2009 р. було поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 22.12.2009 р.. Ухвалою суду від 22.12.2009 р. провадження у справі було зупинено. Ухвалою суду від 11.01.2010 р. було поновлено провадження у справі а призначено розгляд на 26.01.2010 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.01.2010 р., 04.02.2010 р., 16.02.2010 р., 25.02.2010р., 23.03.2010р..

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 28.12.2006 р. позивач вийшов з числа учасників товариства у встановленому порядку, однак, належна йому частка в статутному фонді не була йому повернута. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що зміни до установчих документів, повязаних із виходом позивача з числа учасників товариства не вносились, позивач відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців залишився учасником товариства, а відтак відсутні підстави для повернення йому частки у статутному фонді. Просить у позові відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК України судом з власної ініціативи витребувались документи та матеріали, необхідні для вирішення спору. Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з п. 1.1.2., 5.2. статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна”, нова редакція якого зареєстрована 13.07.2005 р., ОСОБА_2 є засновником відповідача, частка якого становить 33,3% у статутному (складеному) капіталі, що в грошовому виразі на відповідну дату складає 3542 грн.. Заявою від 27.09.2006 р., посвідченою нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Заплотинською О.Б., повідомив відповідача про свій вихід зі складу учасників товариства та просив провести із ним розрахунок в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідач посилається на ту обставину, що позивач не був виведений з числа учасників товариства, зміни до статуту та до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо позивача не вносились. Однак, посилання на ч. 3 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, згідно із якою якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості, не заслуговують на увагу, враховуючи, що про звернення позивача із завою про вихід, розгляд судом порушено з питання виходу учасника з товариства, відповідачу було відомо. Невиконання відповідачем свого обовязку перед позивачем не впливає на оцінку спірних відносин.

Як вбачається з рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2007 р. у справі №3/9-2/8 за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна”, та інших засновників - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виведення зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна” та зобовязання внести зміни та доповнення до установчих документів, які відображають припинення участі у складі учасників, яке набрало законної сили, було встановлено, що моментом виходу позивача із ТзОВ “Проект Україна” є 28.12.2006 р.. Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Однак, ця обставина підтверджується також матеріалами даної справи. Зокрема, згідно із п. 10.2. статуту відповідача, моментом виходу учасника з товариства вважається день прийняття рішення про це загальними зборами товариства, або у випадку, коли рішення своєчасно не прийняте, через три місяці з дня подання попередження в письмовій формі про вихід учасника з товариства.

Згідно із п. 28 Постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства. Однак, таке є правом, а не обовязком учасника.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Відповідно до п. 30 Постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Як вбачається з листа№167 від 18.01.2008 р. Обласного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, відповідачу належить не житловий будинок загальною площею 915,7 кв.м. у м. Львів, вул. Каховська, 27. У відповідності до висновку №1674 від 08.09.2009 р. судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №15/49 за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ “Проект Україна” про оплату вартості майна у звязку з виходом учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, ринкова вартість зазначеного не житлового будинку станом на 28.12.2006 р. може становити 6205975 грн. Жодних доказів зворотнього суду не надано, зазначену вартість будинку відповідач не заперечував. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання позивача на наявність у відповідача й іншого майна, вартість якого слід врахувати при розрахунку, та його вартість, не доведено суду у встановленому порядку належними доказами і заходами, вжитими судом, дослідити цю обставину не видалось можливим, у т.ч. шляхом призначення відповідних судових експертиз. З листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №5309 від 28.12.2009 р., повідомлень про неможливість дачі висновку судових економічної, автотоварознавчої, товарознавчої експертиз, їх проведення було визнано неможливим. Враховуючи визначення позивачем суми позовних вимог у заяві про збільшення позовних вимог, керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Враховуючи наведену оцінку майна відповідача, вартість частки позивача 33,3% у статутному капіталі відповідача у грошовому виразі становитиме 2066589,68 грн.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 66, 67, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна” (79040, м.Львів, вул.Каховська, 27, код ЄДРПОУ 22397073) на користь ОСОБА_2 (79013, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Україна” в розмірі 2 066 589, 68 грн., 1 798, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 945, 20 грн. судових витрат на проведення експертизи.

3.Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 06.03.2008 р., - скасувати.

4.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя