Рішення № 89923951, 16.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №380/2500/20>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

представника позивача Астаповича Бень Б.З.,

представника відповідача Дуди Х.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 24 вересня 2019 року, приблизно о 12 год. 00 хв. під час розвантаження товару до магазину за адресою: АДРЕСА_1 , працівники ЛКП «Муніципальна варта» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заблокували такі дії позивача. Вказані працівники почали здійснювати вилучення товару (овочів). У цей же день інспектором ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 160 КУпАП, а товар був вилучений. Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрите у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу ст. 160 КУпАП. Більше того, інспектором ЛКП Кавалецем О.О. був складений відносно ОСОБА_1 протокол за ст. 152 КУпАП за складування пустої тари на тротуарі. Позивач вважає такі дії працівників комунального підприємства незаконними, оскільки останні не мали передбаченого законом права вилучати товар.

Крім цього, позивач зазначає, що вказаними діями відповідача їй було спричинено моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях та приниженні ділової репутації. У подальшому судом було визнано, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Для захисту своїх прав вона була змушена звернутися за правничою допомогою до адвокатського об`єднання «Львівська адвокатська компанія» з метою належної участі у розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст. ст. 152, 160 КУпАП. Адвокатам був сплачений гонорар у сумі 7000,00 грн. Однак, у зв`язку з тим, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено процедури відшкодування витрат на правничу допомогу, позивач вважає сплачену суму збитками у розумінні ст. 22 ЦК України.

Просить суд:

1) визнати протиправними дії інспектора відділу проведення рейдів Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» Холод Катерини Русланівни щодо вилучення речей у ОСОБА_1 відповідно до протоколу огляду та вилучення речей № 1414 від 24 вересня 2019 року;

2) стягнути з ЛКП «Муніципальна варта» збитки у сумі 7000,00 грн та завдану моральну шкоду - 10000,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року справа передана на розгляд Галицького районного суду м. Львова.

27 квітня 2020 року у справі відкрите спрощене позовне провадження.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Пояснили, що позивач здійснювала торгівлю виключно в межах магазину, а ті товари, які були вилучені працівниками відповідача, перебували на тротуарі лише у момент розвантаження та до їх занесення до приміщення. Провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст.ст. 152, 160 КУпАП були закриті адміністративною комісією та судом відповідно. В ході провадження у даних справах ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правову допомогу, які просить стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути суму у відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення вимог позивача заперечила. Суду пояснила, що при вилученні товару та складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач почала сама розкидати товар, зазначала, що жодних документів підписувати вона не буде. Витрати на правничу допомогу вважає неспівмірними, заява про їх стягнення не була направлена відповідачеві. Жодних доказів завдання моральної шкоди відповідачеві суду не надано. Аналогічні доводи наведені у наданих письмових запереченнях та відзиві на позов.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що 24 вересня 2019 року інспектором відділу проведення рейдів ЛКП «Муніципальна варта» ОСОБА_6 був складений протокол за ч. 1 ст. 160 КУпАП відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у фабулі правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 24 вересня 2019 року, о 12 год. 55 хв. на АДРЕСА_2 К АДРЕСА_1 , у м. Львові здійснювала торгівлю з рук продовольчими товарами у невстановленому місці.

Крім цього, цим же інспектором був складений протокол огляду та вилучення речей № 1414 від 24 вересня 2019 року, згідно з яким у ОСОБА_1 вилучено - 01 ящик кабачків.

Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2019 року (справа № 463/8340/19) провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 160 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрите у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Даним судовим рішенням зокрема встановлено, що ОСОБА_1 здійснює торгівельну діяльність в приміщені магазину за адресою: АДРЕСА_1 . Наявність поруч з магазином ящиків з продуктами харчування, на думку суду, не являється достатньою підставою вважати, що здійснюється торгівля з рук у невстановленому місці.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою Львівської міської ради № 19 від 13 червня 2002 року створене ЛКП «Муніципальна дружина» (перейменоване у ЛКП «Муніципальна варта» відповідно до ухвали ЛМР № 2355 від 14 вересня 2017 року).

У п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад - за ст. 160 кодексу.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 57 від 31 січня 2017 року надано посадовим особам ЛКП «Муніципальна дружина» («Муніципальна варта») право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 152, 152-1, 154, 155, 155-2, 156, 156-1, 159, 160, 175-1, 185-1, 186-5 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Такими органами, зокрема визначені: органи державного фінансового контролю, податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, органи внутрішніх справ (Національна поліція), органи прикордонної служби, старша у місці розташування охоронюваного об`єкта посадова особа воєнізованої охорони, посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органи Служби безпеки України, посадова особа органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, посадова особа, уповноважена на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, посадові особи природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також поліцейські, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Відтак, ні Кодексом України про адміністративні правопорушення, ні іншими законодавчими актами, у тому числі рішенням органу місцевого самоврядування посадовим особам ЛКП «Муніципальна варта» не делегувались повноваження щодо вилучення предметів вчинення адміністративного правопорушення. Відомості про такі повноваження відсутні і у статуті комунального підприємства в редакції від 04 лютого 2020 року.

Таким чином, посадові особи комунального підприємства, на яких покладені повноваження на складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 160 КУпАП, вийшли за межі таких та вилучили у позивача ОСОБА_1 товар.

Крім того, Порядком зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів (затверджено постановою КМУ від 16 січня 2012 р. № 17) визначено, що речі і документи, що не можуть бути приєднані до справи, зберігаються в приміщеннях уповноваженого органу або його підрозділу, обладнаних сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, гратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення). За відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру. Відповідальною за зберігання речей і документів, приєднаних до справи, є посадова особа, в провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не надано суду відомостей та доказів на їх підтвердження, що у ЛКП «Муніципальна варта» створені умови зберігання вилучених речей, у тому числі таких, що швидко псуються, і такі умови відповідають вимогам наведеного Порядку.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

З урахування викладеного, суд вважає таку вимогу позивача обґрунтованою та задовольняє її.

Разом із тим, вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача грошових коштів у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд встановив наступне.

На підтвердження вимоги про стягнення матеріальної шкоди, позивачем надано суду розрахунок гонорару у справах про її притягнення до адміністративної відповідальності у 2019 році, відповідно до якого адвокатами АО «Львівська адвокатська компанія» витрачено 7 годин часу з вартістю послуг 1000 грн за годину роботи, всього - 7000,00 грн. Відповідно до квитанцій №№ 23, 25 до прибуткових касових ордерів, ОСОБА_1 у жовтні та листопаді сплатила об`єднанню загальну суму 7000,00 грн.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України, яку позивач визначив підставою позову, збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3 статті 27 цього Закону).

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, як свідчать матеріали справи позивач звернулася до суду із вимогою про стягнення грошових коштів, сплачених нею за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у зв`язку із провадженням у справі про адміністративне правопорушення у 2019 році.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400цс18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191цс19).

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування.

Законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення в порядку КАС України, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 925/245/19.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ЛКП «Муніципальна варта» моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень, то слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують заподіяння їй сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру. Відсутні відомості та докази, за якими б при обрахуванні розміру компенсації, суд міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, та не доведено причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з положеннями ст. 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням однієї вимоги позивача немайнового характеру, вважає за необхідне стягнути з ЛКП «Муніципальна варта» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора відділу проведення рейдів Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» Холод Катерини Русланівни щодо вилучення речей у ОСОБА_1 відповідно до протоколу огляду та вилучення речей № 1414 від 24 вересня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 16 червня 2020 року проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення буде складений 19 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Д. Фролова