Рішення № 89920867, 18.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року м. Київ № 826/15699/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної служби України з безпеки на транспортіпроскасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просив суд скасувати постанову №001057 винесену 05 вересня 2016 року Державною службою України з безпеки на транспорті Київським міським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700,00 грн з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявленої вимоги позивач послався на те, що 22 вересня 2016 року він отримав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №001057 від 05 вересня 2016 року, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що оскаржувана постанова була винесена за відсутності позивача, останній не повідомлявся про розгляд правопорушення або справи стосовно нього, як фізичної особи - підприємця в сфері перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Також, позивач наголошує на тому, що його не було попереджено про проведення перевірки, а також на тому, що відповідачу заборонено проведення будь-яких перевірок відповідно до вимог законодавства.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що на підставі направлення на перевірку від 04 липня 2016 року №025880, 05 липня 2016 року о 16 годині 55 хвилин при проведенні перевірки на ділянці автомобільної дороги Т-0614 Житомирської області посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Житомирській області здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz Actros 4140K, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 .

Під час перевірки було встановлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, управління транспортним засобом при здійсненні вантажних автомобільних перевезень без індивідуально-контрольної книжки водія.

За наслідками проведеної перевірки було складено відповідний акт від 05 липня 2016 року №003885 та винесено оскаржувану постанову №0010578 від 05 вересня 2016 року.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що водій транспортного засобу під час проведення перевірки не повідомляв посадових осіб відповідача про те, що транспортний засіб був переданий в оренду та не надавав будь-яких підтверджуючих документів.

Також, представник відповідача зазначив про те, що оскільки перевезення здійснювалось на транспортному засобі, повна маса якого більше 3,5 тон, такий транспортний засіб повинен бути обов`язково обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Зважаючи на вищевикладені обставини, за доводами представника відповідача, відповідача при винесенні оскаржуваної постанови діяв у порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року №6376 адміністративна справа №826/15699/16 передана на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2017 року для розгляду адміністративної справи №826/15699/16 визначено колегію складу суддів: головуюча суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівську Н.А., судді Арсірій Р.О., Огурцов О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року адміністративна справа №826/15699/16 прийнята до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При вирішенні питання щодо складу суду, яким має розглядатись дана справа, судом враховано наступне.

Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено статтею 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до частини другої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (стаття 242).

Враховуючи, що згідно ухвали суду від 01.12.2017 відбулася зміна складу суду, що має наслідком розгляд справи спочатку, відсутність визначення складу колегії суддів, а також з метою дотримання статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи одноособово, про що складено відповідний протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2018 року.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 6 частини 6 цієї ж статті Кодексу встановлено, що справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відноситься до справ незначної складності

За змістом пункту 4 частини 9 статті 171 Кодексу, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Оскільки провадження у даній справі було відкрито до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в новій редакції, суд здійснює розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року виправлено описку в тексті ухвали суду від 29 листопада 2017 року.

В судовому засіданні 28 серпня 2018 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято рішення про подальший розгляд у письмовому провадженні.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, судом встановлені такі обставини справи.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - спеціалізований вантажний самоскид марки Mercedez-Benz, модель Actros 4140K, номер шасі НОМЕР_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справах копією свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 .

29 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (орендар) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди №29/04-16 ВВЮ, відповідно до умов якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором передав, а орендар взяв у тимчасове платне володіння та користування у тому числі спеціалізований вантажний самоскид марки Mercedez-Benz, модель Actros 4140K, номер шасі НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 8.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2016 року.

Згідно з наданою суду копією акта приймання-передачі №1 до договору оренди від 29 квітня 2016 року орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах договору оренди №29/04-16 ВВЮ від 29 квітня 2016 року у тому числі транспортний засіб спеціалізований вантажний самоскид марки Mercedez-Benz, модель Actros 4140K, номер шасі НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 .

Як свідчить надана суду копія направлення на перевірку №025880 від 04 липня 2016 року, виданого Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області, посадовим особам управління доручено проведення рейдової перевірки за додержанням законодавства про автомобільний транспорт відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2016 року на а/д Т-0614 Житомирський район у період з 05 липня 2016 року по 08 липня 2016 року.

Крім того, відповідно до наявної в матеріалах справи копії акта №003885 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05 липня 2016 року, 05 липня 2016 року о 16 годині 55 хвилин посадовими особами відповідача було проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedez-Benz, модель Actros 4140K, державний номер НОМЕР_1 , водієм вказаного транспортного засобу зазначено ОСОБА_2 .

Під час перевірки виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія.

На підставі викладеного, 05 вересня 2016 року заступником начальником Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №001057, відповідно до якої встановлено порушення ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнуто з останнього адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що порушує права позивача, останній звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 34 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон України від 05.04.2011 №2344-ІІІ), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно зі статтею 33 Закону України від 05.04.2011 №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

У відповідності до частини 1 статті 48 Закону України від 05.04.2011 №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною 2 статті 48 Закону України від 05.04.2011 №2344-ІІІ передбачено, що документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна нший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством <…>.

Відповідно до статті 60 Закону України від 05.04.2011 №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: <…> надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян <…>.

Відповідно до абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №1388) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379 (далі по тексту - Інструкція №379) якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого Наказом Мінтрансзв`язку України від 07.06.2010 року №340 (далі - Положення №340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Пунктами 25-27, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №1567) визначено, що Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови було надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України від 05.04.2011 №2344-ІІІ, зокрема, під час перевірки у водія транспортного засобу не було індивідуальної контрольної книжки водія.

При цьому, суд зазначає, що Законом України від 05.04.2011 № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Натомість, матеріалами справи не підтверджується, що позивач був на момент перевірки водієм транспортного засобу марки Mercedez-Benz, модель Actros 4140K, державний номер НОМЕР_1 , проте, підтверджується, що є його власником та на підставі договору оренди №29/04-16 ВВЮ від 29 квітня 2016 року передав вказаний транспортний засіб у тимчасове платне володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд», тобто передача транспортного засобу відбулась до настання спірних правовідносин між сторонами.

Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач є перевізником, що здійснює перевезення вантажів у розумінні вимог закону, відповідно, не може відповідати за порушення Положення №340 та Закону України від 05.04.2011 №2344-ІІІ.

Також, суд також наголошує, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про порушення, зокрема, останнім не підтверджено, а судом не встановлено виконання вимог пункту 26 Порядку №1567 в частині повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Більш того, з метою найбільш ефективного захисту порушеного права позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати оскаржувану позивачем постанову протиправною.

Стосовно посилань позивача на відсутність у відповідача повноважень на проведення перевірки, суд вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду наявні правові підстави для задоволення позовних вимог із застосуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчить наявна в матеріалах справи квитанція, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5-11, 72-77, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки №001057 від 05 вересня 2016 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська