Ухвала суду № 89920628, 16.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 червня 2020 року м. Київ№ 640/8031/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙНІНГ ЕКСПРЕС"

до 1. Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

2. Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

07.04.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙНІНГ ЕКСПРЕС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення:

- №1243336/42031062 від 02.08.2019р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 8 від 31.10.2018р.;

- № 1243337/42031062 від 02.08.2019р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 9 на 31.10.2018р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2020р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.05.2020 ГУ ДПС у м. Києві подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обгрунтовано пропуском позивачем трьохмісячного строку на звернення до суду, передбаченого ч.4 ст. 122 КАС України та абз.3 п. 56.16 ст. 56 ПК України, з урахуванням позиції викладеної, Верховним Судом в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2020р. позовну заяву залишено без руху відповідно до вимог ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності підстав для його поновлення.

08.06.2020 позивачем подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновлення. В якості поважності підстав для поновлення пропущеного строку позивач посилається на те, що вказаний позов було відправлено до суду 01.11.2019 через службу кур`єрської доставки ТОВ «Віп Пост». Однак у березні 2020 позивач не виявив вказаного позову на сайті суду, у зв`язку з чим звернувся з відповідним запитом до службу кур`єрської доставки, на що 02.04.2020 було отримано відповідь, що вказану кореспонденцію втрачено. У зв`язку з чим 07.04.2020 позивач повторно звернувся з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, а також наведені позивачем в клопотанні доводи щодо поважності підстав для поновлення строку звернення, суд приходить до наступних висновків.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 зазначив, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних подав 02.08.2019 скарги до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду яких були прийняті рішення про розгляд скарги від 23.08.2019 року №36161/42031062/2 та №36136/42031062/2, якими скарги залишено - без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних - без змін.

В свою чергу позивач звернувся з даним позовом 07.04.2020р., тобто з пропуском трьохмісячного строку для звернення до суду.

Суд вважає неповажними наведені позивачем у клопотанні підстави поважності причин такого пропуску, оскільки можливість цікавитися позивачем станом поданого ним позову залежить виключно від волі та бажання позивача і нічим не обмежена. Крім того, така можливість надана Єдиним державним реєстром судових рішень.

При вирішенні даного питання суд також враховує, що як зазначає сам позивач в клопотанні про поновлення строку, перше його звернення з позовом відбулося 01.11.2019. Проте, як вказує позивач, лише 27.03.2020 він виявив, що на офіційному сайті Окружного адміністративного суду міста Києва була відсутня інформація стосовно поданого ним 01.11.2019 позову, тобто через майже п`ять місяців.

На переконання суду, така тривала бездіяльність позивача, майже 5-ть місяців, щодо стану раніше поданого позову, свідчить про його небажання чи байдужість щодо реалізації власного права на звернення в суд.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, даний позов подано з пропуском строку звернення до суду, за відсутності поважних причин для його поновлення.

Таким чином, позивач звернувся до суду з порушенням трьохмісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України та абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі №9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, що також прописано у Рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року, яким визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв`язку з не наведенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙНІНГ ЕКСПРЕС" про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

2. Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙНІНГ ЕКСПРЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

3. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій