Рішення № 89920488, 19.06.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/510/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департамента праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Чернівецької міської ради та Чернівецька міська рада про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (далі - позивач або Департамент) звернувся до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 Вимоги №13-24-04-15/1503 від 03.03.2020 року щодо усунення порушення законодавства яким встановлено невірне визначення коефіцієнту виконання рейсів відповідно до п.2.2.1 «Порядку проведення компенсації за проїзд окремих категорії громадян, які мають право на пільги відповідно до законодавства автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах за рахунок коштів міського бюджету» затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 20.02.2018 року №92/4, внаслідок чого Департаментом було зайво нараховано та виплачено компенсації за пільгові перевезення на загальну суму 580650,7 грн., чим завдано шкоду місцевому бюджету на наведену вище суму. Зобов`язано департамент праці та соціального захисту населення міської ради забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн.

1.2. Ухвалою суду від 16.04.2010 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

1.3. Ухвалою суду від 16.04.2020 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Виконавчий комітет Чернівецької міської ради та Чернівецьку міську раду.

1.4. Ухвалою суду від 04.05.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника Західного офісу Держаудитслужби про заміну сторони та замінено Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області на належного відповідача - Західний офіс Держаудитслужби (далі - відповідач або Держаудитслужба).

1.5. 04.05.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

1.6. 20.05.2020 року від представника Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності.

Окрім цього, 04.06.2020 року від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

У зв`язку із викладеним суд продовжив розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Відповідачем проведено ревізію Департаменту на наслідками якої прийнято письмову вимогу №13-24-04-15/1503 від 03.03.2020 року про усунення порушення законодавства. Цією вимогою, окрім іншого, Департамент зобов`язано забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн.

2.2. Позивач вважає таку вимогу протиправною, оскільки при визначенні розміру виплати компенсації автоперевізникам коефіцієнт виконання рейсів не був завищений, а отже і не має підстав для відшкодування шкоди (збитків).

Позиція позивача

2.3. 06.03.2020 року Департаментом отримано письмову вимогу Держаудитслужби №13-24-04-15/1503 від 03.03.2020 року про усунення порушення законодавства, якою його зобов`язано забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн.

2.4. Підставою для її прийняття був акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року від 31.01.2020 року №04-34/1.

2.5. У пункті 3.2. Акту ревізії наведена інформація про недостовірність даних поданих автоперевізниками, зокрема щодо завищення коефіцієнту виконання рейсів, та міститься висновок про завдання Чернівецькому міському бюджету шкоди (втрат) на загальну суму 914566,70 грн. На акт ревізії в частині завищення коефіцієнту виконання рейсів подано письмове зауваження від 12.02.2020 року №09/04/361. За наслідками розгляду зауважень відповідачем надано висновки на зауваження від 02.03.2020 року. №13-24-04-15/1476 та відмовлено в їх задоволенні з формальних підстав, але виокремлено «шкоду» внаслідок завищення коефіцієнту виконання рейсів, яка становить 580650,7 грн. (копія додається).

2.6. Пунктом 3 Вимоги в якості порушення, зазначено невірне визначення коефіцієнту виконання рейсів відповідно до п.2.2.1 «Порядку проведення компенсації за проїзд окремих категорій громадян, які мають право на пільги відповідно до законодавства, автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах за рахунок коштів міського бюджету» затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 20.02.2018 року №92/4, внаслідок чого Департаментом було зайво нараховано та виплачено компенсації за пільгові перевезення на загальну суму 580650,7 грн., чим завдано шкоду місцевому бюджету на наведену вище суму.

2.7. На підставі наведеного вище, відповідач вимагає від позивача забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн., а саме: ТОВ «Денисівка-1» - 143489,00 грн., ПП ОСОБА_1 - 13194,00 грн., ПП ОСОБА_2 - 4633,00грн., ПП ОСОБА_3 - 24877,00 грн., ФОП ОСОБА_4 - 7752,00 грн., ТОВ «Чернівці-2004» - 807,00 грн., ТОВ «Буковина-Транс Екіпаж» - 105954,00 грн., ПП «Багіра» - 127996,7 грн., ПП ОСОБА_5 - 24349,00 грн., ПП ОСОБА_6 - 17466,00 грн., ПП ОСОБА_7 - 48904,00 грн. та ПП ОСОБА_8 - 61229,00 грн.

2.8. Позивач вважає наведений вище пункт 3 Вимоги таким, що не відповідає положенням статей 144,173,174,175 Господарського кодексу України, оскільки відповідач перевищив свої повноваження надаючи суб`єктивні тлумачення норм Порядку чим порушив норми статті 19 Конституції України згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2.9. Так, пунктом 2.2.1. Типового договору Департамент зобов`язується приймати звіти про компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок міського бюджету та здійснювати компенсаційні виплати, передбачені пунктом 1.2 цього Договору, в обсягах затверджених асигнувань на ці цілі в міському бюджеті міста Чернівців.

Розрахунок місячного розміру компенсаційних виплат за пільговий проїзд визначено розділом 2 Порядку.

Так, згідно п.2.1. Порядку розмір компенсаційних виплат (КВ) розраховується за формулою: КВ =КПП х КСП х ЗТ х КВР, де: КПП - кількість перевезених платних пасажирів; КСП - коефіцієнт співвідношення кількості пасажирів-пільговиків та пасажирів, що оплачують проїзд; ЗТ - затверджений тариф; КВР - коефіцієнт виконання рейсів.

2.10. У відповідності до пункту 2.2.1. Порядку коефіцієнт виконання рейсів на маршрутах розраховується у розмірі - 1 (один) при виконанні запланованих рейсів з врахуванням регулярності руху, передбаченого пунктом 2.2.12 Договору на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівці, а в разі невиконання кількості рейсів, визначених в розкладі руху автобусів на відповідному маршруті, коефіцієнт зменшується пропорційно кількості невиконаних рейсів згідно з даними Адміністратора системи моніторингу громадського транспорту.

2.11. Тобто при виконанні запланованих рейсів на 95% коефіцієнт приймається як одиниця (1), а його (коефіцієнта, який прийнято за 95% кількості запланованих рейсів) зменшення здійснюється пропорційно кількості невиконаних рейсів згідно з даними Адміністратора системи моніторингу громадського транспорту.

2.12. Крім цього, рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.06.2017 року, №324/12 «Про організацію пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівці та визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету міської ради з цього питання» затверджено Умови організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівці, а також Типовий Договір на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівці.

2.13. Відповідно до пункту 2.2.12. Типового Договору обов`язком Перевізника є забезпечення регулярності руху на міських маршрутах не менше 95%, тобто відповідальності Перевізника за невиконання 100% рейсів визначених у розкладах руху автобусів на відповідних маршрутах відсутня.

2.14. Розпорядженням Чернівецького міського голови від 26.02.2018 року №69-р створено Робочу групу з впровадження порядку проведення компенсації за проїзд окремих категорій громадян, які мають право на пільги відповідно до законодавства, автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах за рахунок коштів міського бюджету.

2.15. Згідно з протоколом Робочої групи №1 від 01.03.2018 року вирішено питання розподілу асигнування Департаменту передбачених для надання компенсації автоперевізникам за проїзд окремих категорій громадян, які мають право на пільги, а також вирішено укласти угоди з перевізниками на здійснення пільгових перевезень окремих категорій громадян на 18 міських автобусних маршрутах на 2018 рік в межах передбачених асигнувань на ці цілі та підтверджено позицію Департаменту зазначену в зауваженнях до Акту, а саме: «проводити застосування коефіцієнту виконання рейсів з врахування регулярності руху п.2.2.12. договору на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Чернівці, тобто застосовувати коефіцієнт 1 при виконанні 95% рейсів автоперевізниками, а в разі невиконання - пропорційно зменшувати від 95%, який прийнятий за 1 (одиницю)».

2.16. Як вбачається зі змісту акту ревізії службові особи відповідача, які проводили ревізію, вільно тлумачать умови наведених вище рішень органів місцевого самоврядування та укладених Договорів між позивачем та автоперевізниками між Департаментом ЖКГ та автоперевізниками, відходячи від принципу фінансування цільової Програми, визначеному в рішенні міської ради, та незалежно від того, які умови організації перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування визначені в м. Чернівці та від комплексного здійснення розрахунку місячного розміру компенсаційних виплат автоперевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

2.17. Тому, там, де відповідно до звітів про компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян в автомобільному транспорті за рахунок коштів міського бюджету м. Чернівців автоперевізники фіксують, що виконання запланованих рейсів виконано на 95% відповідач приймає значення коефіцієнту як «1» та не виводить «зайво проведені витрати на виплату компенсації перевізникам», в свою чергу при невиконанні автоперевізниками 95% запланованих рейсів «суб`єктивно встановлює» значення коефіцієнту «1» при виконанні 100% запланованих рейсів та виводить «зайво проведені витрати на виплату компенсації перевізникам» в частині завищення коефіцієнту виконання рейсів на 580650,70 грн.

Такі дії службових осіб Відповідача також суперечать нормам статті 213 ЦК України відповідно до якої право тлумачення змісту договору належить виключно сторонам або суду.

2.18. За таких обставин, вважає, що відповідач протиправно привласнив собі функції тлумачення рішень органів місцевого самоврядування та умов господарських договорів, укладених між позивачем та автоперевізниками, а також між Департаментом ЖКГ та автоперевізниками, не зазначивши жодне порушення позивачем вимог Бюджетного кодексу України, прийняв протиправну та безпідставну Вимогу №13-24-04-15/1503 від 03.03.2020 року про усунення порушення законодавства в частині пункту 3 щодо покладання на позивача обов`язку «забезпечення відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн.», у зв`язку з чим просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача

2.19. Так, відповідно до пункту 3 вимоги Держаудитслужби, яка оскаржується, зобов`язано позивача забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216-219 Господарського кодексу України на користь Департаменту зайво проведенні витрати на виплату компенсації перевізникам в загальній сумі 914 566,70 грн., заподіяних внаслідок завищення кількості перевезених платних пасажирів на 135 091,00 грн., фактично виконаних рейсів на 198 825,00 грн. та завищення коефіцієнту виконання рейсів на 580 650,7 гривень.

При цьому, як слідує із позовної заяви, предметом розгляду в суді є скасування пункту 3 вимоги, тільки в частині завищення коефіцієнту виконання рейсів на суму 580 650,7 гривень. Отже, наслідком виконання вказаної вимоги в оскаржувані частині є відшкодування до міського бюджету коштів в сумі 580 650,7 гривень.

2.20. Водночас, представник відповідача звертає увагу на те, що є ряд судових рішень прийнятих Верховним Судом України та Верховним Судом, предметом яких є скасування акту ревізії та вимог контролюючого органу, за позовами об`єктів контролю. При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду 20.02.2018 року №822/2087/1 правова позиція Верховного Суду з зазначеного питання є аналогічній практиці Верховного Суду України у справах за позовами підконтрольних установ про визнання протиправною та скасування вимоги та акту ревізії.

2.21. Відповідно до правової позиції Верховного Суду вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду органу контролю із відповідним позовом.

2.22. Зважаючи на те, що збитки, в тому числі кошти, які підлягають поверненню в дохід бюджету, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, відповідач вважає, що правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною

2.23. Окрім цього, ревізією правомірності проведення виплат за перевезення пільгової категорій громадян автомобільним транспортом загального користування на міських маршрутах встановлено, що протягом 2018 року та січня-серпня 2019 року перевізниками подавалися Звіти на відшкодування компенсаційних виплат до Департаменту, в яких одним з показників, відповідно до якого формується сума компенсацій, є коефіцієнт виконання рейсів.

2.24. Пунктом 2.2.1 Порядку проведення компенсації за проїзд окремих категорій громадян, які мають право на пільги відповідно до законодавства, автомобільним транспортом загального користування на міських автобусних маршрутах за рахунок коштів міського бюджету, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.02.2018 №92/4 (надалі - Порядок №92/4) передбачено, що коефіцієнт виконання рейсів на маршрутах, розраховується у розмірі 1 (один) при виконанні запланованих рейсів з врахуванням регулярності руху, передбаченого пунктом 2.2.12 Договору на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівці (яким визначено, що перевізник зобов`язаний забезпечувати дотримання графіку руху на міських маршрутах не менше 95 відсотків), а в разі невиконання кількості рейсів, визначених в розкладі руху автобусів на відповідному маршруті, коефіцієнт зменшується пропорційно кількості невиконаних рейсів згідно з даними Адміністратора системи моніторингу громадського транспорту.

2.25. Згідно з Правилами надання послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1736, під регулярністю руху розуміється відношення кількості рейсів, фактично здійснених за розкладом руху, до запланованої кількості рейсів на відповідному маршруті. Проте, в порушення п.2.2.1 Порядку №92/4 та п.2.2.12 Договорів на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом, при визначенні коефіцієнту виконання рейсів на маршрутах, Перевізниками у разі його виконання менше ніж 0,95%, фактично коефіцієнт виконання рейсів підвищувався ще на 3-5%.

При цьому, при не виконанні кількості рейсів, визначених в розкладі руху автобусів, прив`язка до п.2.2.12 Договору відсутня. Зазначене порушення призвело до завищення розміру компенсаційних виплат.

2.26. Таким чином, Порядком №92/4 та Договорами на право перевезення пасажирів міським автотранспортом передбачено обов`язок Перевізника забезпечити регулярність руху, визначеному у розкладах руху автобусів на відповідних маршрутах, на рівні не менше 95%. В іншому випадку - коефіцієнт виконання рейсів зменшується пропорційно кількості невиконаних рейсів, запланованих розкладами руху автобусів.

2.27. Проведеним перерахунком суми компенсаційних виплат з урахуванням фактичного коефіцієнту виконання рейсів на маршрутах, а також розбіжностей у кількості фактично виконаних рейсів встановлених в ході зустрічної звірки у ЧКП «Муніципальний інфорцентр» та кількості перевезених пасажирів по ПП «Багіра» та ТОВ «Буковина - Транс Екіпаж» встановлено завищення розміру і компенсаційних виплат по 12 перевізниках, на загальну суму 914 566,70 грн., в тому числі за 2018 рік - 610129,70 грн., та за січень - серпень 2019 року - 304437,00 гривень. Внаслідок допущених порушень Чернівецькому міському бюджету завдано матеріальної шкоди (втрат) на загальну суму 914 566,70 грн.

2.28. У зв`язку із наведеним, представник відповідача вважає позов не обґрунтованим та просить у його задоволенні відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Відповідно до п.7.3.2.1 Плану заходів державного фінансового контролю Держаудислужби на IV квартал 2019 року (Т.1, а.с.101-102) та на підставі направлень від 29.10.2019 року №453 (Т.1, а.с.98), від 14.01.2020 року №14-№15 (Т.1 а.с.99-100), виданих начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області Перепічкою П.В., заступником начальника управління - начальником відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури ОСОБА_9. (8 робочих днів) та головним державним аудитором відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Флорою О.В (12 робочих днів), проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності в Департаменті за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року, яка задокументована актом ревізії від 21.01.2020 року, №04-34/1 (Т.1, а.с.13-44).

3.2. 12.02.2020 року Департаментом на акт ревізії від 21.01.2020 року, №04-34/1 подано зауваження №09/04/361 (Т.1, а.с.45-46), яке розглянуто Держаудитслужбою та надано на нього висновки від 02.03.2020 року, №13-24-04-15/1476 (Т.1, а.с.47-52).

3.3. 03.03.2020 року Держаудитслужбою прийнято письмову вимогу №13-24-04-15/1503 «Про усунення порушень» (Т.1, а.с.10-12), частина якої оскаржується у цій справі.

Зокрема позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги, зміст якого наступний: «Крім того, в ході ревізії встановлено, що 12 перевізниками в Звітах про компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян в автомобільному транспорті за рахунок коштів міського бюджету м. Чернівців невірно визначався коефіцієнт виконання рейсів на маршрутах, що є порушенням п. 2.2.1 Порядку №92/4.

З урахуванням встановлених зустрічними звірками розбіжностей щодо завищення перевізниками кількості виконаних рейсів, вказане порушення призвело до зайвого нарахування та виплати Департаментом компенсації на загальну суму 580 650,70 грн., в тому числі: ТОВ «Денисівка-1» - 143489,00 грн., ПП ОСОБА_1 - 13194,00 грн., ПП ОСОБА_2 - 4633,00грн., ПП ОСОБА_3 - 24877,00 грн., ФОП ОСОБА_4 - 7752,00 грн., ТОВ «Чернівці-2004» - 807,00 грн., ТОВ «Буковина-Транс Екіпаж» - 105954,00 грн., ПП «Багіра» - 127996,7 грн., ПП ОСОБА_5 - 24349,00 грн., ПП ОСОБА_6 - 17466,00 грн., ПП ОСОБА_7 - 48904,00 грн. та ПП ОСОБА_8 - 61229,00 грн.»

3.4. Водночас суд звертає увагу, що в пункті 3 оскаржуваної вимоги мова йдеться про виявлене порушення, тоді як сама вимога про забезпечення відшкодування відповідно до норм статей 216-219 Господарського кодексу України на користь Департаменту зайво проведені витрати на виплату компенсації перевізникам за завищення коефіцієнту виконання рейсів в сумі 580650,7 грн. знаходиться в 5,6 абзацах другої сторінки вимоги (Т.1, а.с.11).

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом цього позову є вимога Держаудитслужби від 03.03.2020 року, №13-24-04-15/1503 «Про усунення порушень», в частині забезпечення позивачем відшкодування відповідно до норм статей 216-219 Господарського кодексу України на його користь зайво проведені витрати на виплату компенсації перевізникам за завищення коефіцієнту виконання рейсів в сумі 580650,7 грн.

Отже, у цій справі суд має дослідити правову природу оскаржуваного позивачем рішення та надати йому оцінку, через призму положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4.2. Так, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року, № 2939-XII (далі - Закон №2939) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

4.3. Окрім цього, відповідно до частини 2 статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

4.4. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року, №550 затверджено Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - Порядок №550), яким визначено процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання.

4.5. Згідно пункту 2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

4.6. Як встановлено вище судом, Держаудитслужбою проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Департаменту за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що така ревізія проведена відповідно до вимог положень Закону №2939 та Порядку №550. Окрім цього, позивач у позові та судовому засіданні не стверджував про наявність процедурних порушень щодо організації та проведення ревізії.

4.7. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 10 Закону №2939 органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

4.8. Крім цього, відповідно до пункту 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

4.9. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

4.10. Дослідженням змісту акту ревізії, зауваження до нього та висновків щодо розгляду зауваження, встановлено, що Держаудитслужбою в фінансово - господарській діяльності Департаменту за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року виявлені чисельні порушення вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим пред`явлено вимогу від 03.03.2020 року, №13-24-04-15/1503 щодо усунення виявлених порушень законодавства, яка в силу положень пункту 7 частини 1 статті 10 Закону №2939 та пункту 46 Порядку №550 є обов`язковою до виконання.

4.11. За своєю правовою природою вимога від 03.03.2020 року, №13-24-04-15/1503 є актом індивідуальної дії, який є обов`язковим до виконання в частині зобов`язання усунути порушення вимог чинного законодавства України, які виявлені під час ревізії, про що зокрема наголошував неодноразово Верховний Суд в своїх постановах (постанова від 20.02.2018 року, справа №822/2087/17, постанова від 13.02.2020 року, справа №2040/5815/18).

4.12. Водночас така вимога про усунення порушення вимог законодавства не є виконавчим документом, а тому її не своєчасне виконання підконтрольною установою не обумовлює її примусове виконання.

Внаслідок цього, Держаудитслубжа наділена повноваженнями порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини 1 статті 10 Закону №2939); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини 1 статті 10 Закону №2939); тощо.

4.13. Відповідно до змісту позовних вимог, позивачем у цій справі оскаржується зобов`язання Держаудитслужби забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн., яке викладене в оскаржуваній вимозі.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 10 Закону №2939 відповідач наділений правом при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

4.14. Щодо наведеного суд звертає увагу, що зобов`язання забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету не може виконуватись примусово виключно на підставі вимоги Держаудитслужби, в силу правової природи такої вимоги.

У разі відсутності добровільності при виконанні такої вимоги, відповідач, на реалізацію своїх повноважень, які викладені в пункті 8 частини 1 статті 10 Закону №2939, має звернутись з відповідним позовом до суду. Окрім цього, підконтрольна установа, з метою виконання вимоги Держаудитслужби, у разі відмови суб`єктом господарювання у поверненні коштів (відшкодування шкоди), вимушена буде звернутись до суду щодо стягнення таких коштів.

4.15. Питання визначення розміру шкоди в судовому порядку має вирішуватись судом, який розглядає та вирішує спір щодо стягнення такої шкоди.

Вирішення питання щодо розміру шкоди під час розгляду та вирішення спору про протиправність вимоги є не правильним та не породить обов`язкової преюдиції, оскільки визнання тієї чи іншої суми збитками (шкодою) є ніщо іншим, як правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи, що в силу положень частини 7 статті 78 КАС України, частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, частини 7 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України - не є обов`язковою для суду.

4.16. Існування двох судових рішень, якими визначено по-різному збитки (шкоду), що заподіяні за одних і тих самих умов, тими самими суб`єктами та в той самий проміжок часу, порушує принцип правової визначеності.

4.17. З даного приводу Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року, справа №2040/5815/18 сформував таку позицію: «43. Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд зауважує, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. В такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. В такому разі, законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи. 44. Відтак, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.»

4.18. Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2018 року, справа №822/2087/17 зазначив: «Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною».

4.19. Відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому у цій справі суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року (справа №822/2087/17) та від 13.02.2020 року (справа №2040/5815/18) та не вбачає підстав для відступ від них.

4.20. Отже, враховуючи те, що позивачем у цій справі оскаржується вимога в частині зобов`язання забезпечити відшкодування шкоди (збитків), на користь місцевого бюджету заподіяних внаслідок виплати компенсації автоперевізникам за завищеним коефіцієнтом виконання рейсів в сумі 580650,7 грн., слідує, що правильність обчислення таких збитків має перевіряти суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.2. Аналізуючи матеріали цієї адміністративної справи у своїй сукупності, слід прийти до висновку, про необхідність відмовити у задоволенні позову, оскільки питання правильності обчислення збитків має перевіряти суд, який розглядає позов про їх стягнення, а не суд який розглядає позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Наведений у цій справі підхід до вирішення спору відповідає правовим позиціям Верховного Суду та забезпечує принцип юридичної визначеності.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено питання розподілу судових витрат.

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, а також те, що позивач в розумінні КАС України є суб`єктом владних повноважень, суд не стягує на його користь судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування пункту 3 Вимоги №13-24-04-15/1503 від 03.03.2020 року - відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, 58029 код ЄДРПОУ 26075395)

Відповідач - Західний офіс Держаудитслужби (вул. Котляревського, 1, м.Чернівці, 58010 код ЄДРПОУ40913650)

Суддя О.В. Анісімов