Рішення № 8992006, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/4922.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення"

доДитячої поліклініки № 1 Дарницького району м. Києва

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:1. Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

2. Територіального медичного об'єднання м. Києва "Лівобережне"

простягнення 55723,51 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Номінас К.В.;

від відповідача:Коваль М.М.;

від третьої особи 1:Олешко О.М.;

від третьої особи 2:Геньбач В.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дитячої поліклініки № 1 Дарницького району м. Києва (надалі –"Поліклініка") про стягнення 55 723,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 25-139/08 від 06.10.2008 р. позивач виконав поточний ремонт – гідродинамічне очищення системи каналізації корпусу поліклініки, а відповідач, у свою чергу, не виконав належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 44318,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків у розмірі 4963,61 грн., 3% річних у розмірі 1235,46 грн. та пені у розмірі 5206,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. порушено провадження у справі № 48/49 та призначено її до розгляду на 10.02.2010 р.

У судовому засіданні 10.02.2010 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що, в силу приписів ст. 619 ЦК України, відповідальність за невиконання умов угоди повинно нести –Територіальне медичне об’єднання м. Києва «Лівобережне», з вини якого виник борг та яке є головним розпорядником бюджетних коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2010 р., у зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів та залученням третіх осіб, розгляд справи було відкладено до 01.03.2010 р. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві та Територіальне медичне об'єднання м. Києва "Лівобережне".

Присутній у судовому засіданні 01.03.2010 р. представник позивача подав пояснення по справі, в якому зазначив про те, що у договорі № 25-139/08 від 06.10.2008 р. чітко визначено момент виникнення у відповідача обов’язку оплатити вартість виконаних робіт, який жодним чином не пов’язаний з моментом отримання відповідачем фінансування.

Представник третьої особи 2 в засіданні суду подав пояснення по суті спору, в якому зазначив про те, що Дитяча поліклініка № 1 Дарницького району м. Києва є юридичною особою, яка будує відносини з підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах іншої діяльності на договірних засадах, згідно з чинним законодавством, здійснює в повному обсязі свої права і обов’язки в сферах планування, матеріально-технічного постачання, організації фінансово-господарської діяльності тощо. При цьому, діюче законодавство України регламентує лише бюджетні взаємовідносини між головними розпорядниками бюджетних коштів, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, тому ТМО м. Києва «Лівобережне»не несе відповідальності за невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань перед позивачем. Крім того, третя особа 2 підтвердила, що відповідач має заборгованість перед позивачем за виконані роботи, однак недоліки в оплаті викликані затримкою фінансування з міського бюджету.

Представники сторін також звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою статті 69 ГПК України.

У судовому засіданні 01.03.2010 р., у зв’язку із невиконанням третьою особою 1 вимог ухвали суду, відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 17.03.2010 р.

Представник третьої особи 1 в засіданні суду 17.03.2010 р. надав пояснення, з яких вбачається, що Дитячою поліклінікою № 1 Дарницького району в 2008 році в межах кошторисних призначень за КЕКВ 1137 зареєстровані фінансові зобов’язання за договорами з ТОВ "Технології гідроочищення" № 11-140/08 від 06.10.2008 р. та № 25-139/08 від 06.10.2008 р. Кредиторська заборгованість у 2008-2009 роках не погашена. Відповідно до звіту про заборгованість за бюджетними коштами, Дитячої поліклініки № 1 Дарницького району, станом на 01.03.2010 р. дана кредиторська заборгованість рахується як прострочена за КЕКВ 1134.

У судове засідання 17.03.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представники третіх осіб у судове засідання з'явилися, у вирішення спору покладаються на розсуд суду.

Представник відповідач в усних поясненнях позовні вимоги визнав частково та просив зменшити штрафні санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом було оголошено перерву до 22.03.2010 р., у зв’язку з необхідністю додаткового дослідження доказів по справі.

За згодою представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи, згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (за договором – підрядник) та Дитячою поліклінікою № 1 Дарницького району м. Києва (за договором –замовник) було укладено Договір № 25-139/08 (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати наступні види робіт: поточний ремонт –гідродинамічне очищення системи каналізації корпусу поліклініки.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що результатом виконаних робіт за даним договором є підписані з обох сторін акти виконаних робіт.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна сума договору складає: 44400,00 грн. Кінцева сума Договору може змінюватися виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми № КБ-2в та довідкою № КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору за надання послуг з виконання робіт, згідно п. 1.1 даного Договору, замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться замовником не пізніше 31 грудня 2008 року.

02.01.2009 р. сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 11-140/08 від 06.10.2008 р., пунктом1 якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2009 р., у зв’язку з недофінансуванням.

16.11.2009 р. сторонами було підписано Додаткову угоду № 4 до Договору № 11-140/08 від 06.10.2008 р., якою п. 2.1. Договору викладено в наступній редакції «загальна сума договору складає 44318,00 грн.».

Відповідно до п. 5.1 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 р., але до повного виконання сторонами зобов’язань по даному Договору.

На виконання умов Договору, у жовтні 2008 року позивачем були виконанні роботи на загальну суму 44318,00 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт (Типова форма № КБ-2в) за жовтень 2008 року від 14.10.2008 р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (Типова форма № КБ-3) за жовтень 2008 року від 14.10.2008 р.

Спір у справі виник, у зв’язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних на підставі Договору підрядних робіт на суму 49799,00грн. Спір стосується строку виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Договір є договором підряду, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 44318,00 грн. –Акт (за формою № КБ-2в) приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, який підписано сторонами без зауважень 14.10.2008 р., а також Довідкою (за формою КБ-3) про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року.

Відповідачем вартість виконаних підрядних робіт визнається, проте відповідач вказує на відсутність бюджетного фінансування по КЕКВ 1137 з моменту укладання Договору до моменту розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням п. 3.3 Договору та дати підписання актів, зобов’язання відповідача по оплаті виконаних підрядних робіт мало бути виконано протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів, тобто до 11.12.2008 р. До того ж сторонами погоджено, що кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться замовником не пізніше 31.12.2008 р.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, як на підставу звільнення від відповідальності, до уваги судом не приймається, оскільки згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Укладений між сторонами Договір не містить умови щодо відстрочення виконання грошового зобов’язання у зв’язку із відсутністю бюджетного фінансування.

До того ж суд відзначає, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб’єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов’язань.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у сумі 44318,00 грн., що не заперечується відповідачем, а встановлені судом обставини свідчать, що строк виконання грошового зобов’язання настав. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач є таким, що порушив зобов’язання по сплаті на користь позивача 44 318,00 грн. за виконані згідно Договору підрядні роботи, а тому позовні вимоги в частині стягнення такої заборгованості визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 5 206,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 01.01.2009 р. по 01.07.2009 р., інфляційних збитків у розмірі 4963,61 грн. та 3% річних у сумі 1235,46 грн., нарахованих за період з 01.01.2009 р. по 16.12.2009 р. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Разом із цим, відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем надані докази того, що зобов’язання за Договором обліковуються, як бюджетні зобов’язання по КЕКВ 1137 2008-2010 бюджетних років. Тобто, відповідач щорічно вчиняв дії, спрямовані на врахування взятих зобов’язань в бюджетні зобов’язання наступних періодів.

Із наданих ГУ ДКУ у м. Києві та ТМО "Лівобережне" пояснень вбачається, що бюджетне фінансування відповідачу по КЕКВ 1137 у період з жовтня 2008 року по момент розгляду справи не виділялося.

Відтак, відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а в силу викладеного та положень Бюджетного кодексу України вина відповідача у порушенні зобов’язання відсутня.

Наведене, згідно ст. 614 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені за порушення зобов’язання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції та 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за час прострочення платежу. При цьому, господарський суд чинним законодавством не наділений правом зменшувати інфляційні збитки та річні за користування коштами.

Отже, правомірною є вимога позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 4963,61грн. та 3% річних у сумі 1235,46 грн., нарахованих за період з 01.01.2009 р. по 16.12.2009 р. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом в частині стягнення 44318,00грн. основного боргу, 4963,61 грн. інфляційних збитків та 3% річних у сумі 1235,46 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 5206,44 грн. необхідно відмовити із викладених вище підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" задовольнити частково.

2. Стягнути з Дитячої поліклініки № 1 Дарницького району м. Києва (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 8-Д; ідентифікаційний код 26188248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; ідентифікаційний код 35634715) основний борг у розмірі 44318,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 4963,61 грн., 3% річних у сумі 1235,46 грн., державне мито у розмірі 505,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 213,95 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко