Рішення № 89919906, 19.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2020 року м. Рівне №460/1751/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДепартаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в березні 2018 року позивач звільнений зі служби в поліції, проте станом на дату звільнення відповідачем розрахунків при звільненні проведено не було. Зазначає, що відповідачем в період з 25 січня 2016 по 27 березня 2018 безпідставно не нараховувалися та не виплачувалися доплати за службу в нічний час, що є частиною грошового забезпечення. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що, по-перше, позивачем пропущено строк звернення до суду, по-друге, виплата грошового забезпечення здійснювалася у відповідності до вимог чинного законодавства в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат встановленим відповідним наказом керівника в межах вимог законодавства, по-третє, стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.01.2016 по 27.03.2018 є незаконним, оскільки це прямо суперечить ч. 2 ст. 116 КЗпП України.

Представник позивача подав відповідь на відзив. Вказує, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Щодо строку звернення до адміністративного суду, то представник позивача зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Також на обґрунтування позовних вимог зазначає, що доплата за несення служби в нічний час має постійний характер, входить до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 перейдено до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

В період з 25.01.2016 по 27.03.2018 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУНП в Рівненській області №106 о/с від 18.04.2016 позивача прийнято на службу в Національну поліцію України, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Наказом №253 о/с від 21.03.2018 на підставі рапорту від 13 березня 2018, ОСОБА_1 , лейтенанта поліції, інспектора роти №2 батальйону, звільнено зі служби в поліції з 27 березня 2018, за п.7 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію». Станом на день звільнення стаж роботи в поліції Позивача для виплати надбавки за вислугу років у календарному обчисленні становить 02 роки 02 місяці 03 дні.

Не погодившись з не нарахуванням та не виплатою доплат за службу в нічний час в період з 25.01.2016 по 27.03.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно частин першої та другої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" зазначено, що національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з підпунктом третім пункту п`ятого вищевказаної постанови визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260).

Згідно з пунктом п`ятим Розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 за №260, визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ цього Порядку поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Судом встановлено, що в період з 25.01.2016 по 27.03.2018 ОСОБА_1 відпрацював 148 годин в нічний час: в квітні 2016 - 3 зміни; в травні 2016 - 7 змін; в червні 2016 - 8 змін; в липні 2016 - 4 зміни; в серпні 2016 - 6 змін; в вересні 2016 - 8 змін; в жовтні 2016 - 4 зміни; в листопаді 2016 - 7 змін; в грудні 2016 - 4 зміни; в січні 2017 - 7 змін; в лютому 2017 - 8 змін; в березні 2017 - 6 змін; в квітні 2017 - 6 змін; в травні 2017 - 7 змін; в червні 2017 - 4 зміни; в липні 2017 - 8 змін; в серпні 2017 - 3 зміни; в вересні 2017 - 2 зміни; в жовтні 2017 - 7 змін; в листопаді 2017 - 3 зміни; в грудні 2017 - 8 змін; в січні 2018 - 6 змін; в лютому 2018 - 5 змін; в березні 2018 - 7 змін, що підтверджується копіями графіків чергувань особовим складом відділу чергової служби управління патрульної поліції в м.Рівному ДПП в період з 25.01.2016 по 28.03.2018, виписки з книг нарядів чергової служби і сектору озброєння управління патрульної поліції в м. Рівному ДПП в період з 25.01.2016 по 28.03.2018 щодо розстановки добових нарядів чергової служби, зокрема, щодо ОСОБА_1 (т. 2). Вказане підтверджується і листом УПП в Рівненській області від 05.02.2020 №16аз/41/30/01-2019.

Суд враховує, що відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 за №260, годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Оскільки згідно з листом Департаменту патрульної поліції №50аз/3/41/5/02-2020 від 02.03.2020 в період проходження служби ОСОБА_1 був встановлений посадовий оклад у розмірі 2400 грн., то за 1 годину служби в нічний час у вказаний період позивачу повинно бути компенсовано 5,25 грн.(2400/160 х 35%).

Згідно п. 11 Розділу II Порядку № 260, а саме встановлення службою в нічний час у період з 22.00 до 06.00, час служби в нічні зміни позивача становить 1 184 години (148 нічних змін х 8 годин служби в нічний час).

Зважаючи на встановлене та з огляду на те, що позивач в період з 25.01.2016 по 28.03.2018 відпрацював 1 184 год. в нічний час, то йому повинна бути нарахована та виплачена відповідачем доплата за службу в нічний час в сумі 6 216,00 грн. (1 184 год. х 5,25 грн.), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 116, 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції.

Тобто, виходячи з наведених вимог законодавства всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов`язку наступає передбачена нормами КЗпП України відповідальність.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 та від 01.03.2018 у справах № 806/535/16 та № 806/1899/17 та від 23.05.2018 у справі №803/1212/16.

Розмір середнього заробітку слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року. Вказаним Порядком визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 9 розділу I Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З урахуванням цього та положень постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку кількості календарних днів відповідного місяця їх служби.

В позовній заяві позивач вказує, що з моменту його звільнення до звернення до суду з даним адміністративним позовом минуло 714 календарних дні (4 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 29 + 10 = 714). Та просить суд стягнути компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення .

З урахуванням того, що позивача було звільнено зі служби 27.03.2018, то середній заробіток за весь час затримки розрахунку в повному обсязі при звільненні підлягав би стягненню по дату звернення до суду - 10.03.2020, тобто тривалість затримки виплати становить 714 календарних днів.

Згідно довідки Департаменту патрульної поліції №306 від 26.02.2020, заробітна плата за січень - лютий 2018 року становить 14 862,19 грн. Відповідно, середньоденна заробітна плата становить 251,90 грн. (14 862,19 грн. / 59 = 251,90 грн.).

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача становить 179 856,60 грн. (714 день х 251,90 грн.)

Таким чином, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом з тим, в рамках зазначеної справи суд звертає увагу на п. 39 постанови від 18.03.2020 по справі № 711/4010/13-ц, де Велика Палата Верховного Суду констатувала, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця.

Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц):

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

За таких, обставин справи та враховуючи висновки, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне застосувати критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, з огляду на наступне.

31 січня 2020 року позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з листом, яким просив повідомити його чи нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 плата за нічні чергування в період проходження останнім служби з 25.01.2016 року по 27.03.2018.

Як встановлено судом, відповідачем не надано обґрунтованої відповіді на запит ОСОБА_1 . Суд бере до уваги відповідь відповідача на адвокатський запит від 27 січня 2020 №50аз/3/41/5/02-20209, у якій Департамент патрульної поліції вказав, що «підстави для нарахування доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 - відсутні».

При цьому, судом встановлено, що в період з 25.01.2016 по 27.03.2018 ОСОБА_1 відпрацював 148 годин в нічний час.

Оскільки відповідачем не здійснено розрахунків з ОСОБА_1 ані в момент звільнення особи зі служби в поліції, ані після звернення позивача до Департаменту патрульної поліції із вищезазначеним листом, ані після отримання позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що така поведінка відповідача свідчить про навмисне ухилення та затягування виконання обов`язку нарахувати та виплатити позивачеві належні останньому суми доплати за нічні чергування.

З огляду на вказані обставини, зокрема наявність спору з приводу належності позивачу сум на день звільнення, розмір недоплаченої суми при звільненні 6 216,00 грн., істотність цієї частки порівняно із сумою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат позивача, дії відповідача щодо навмисного ухилення від виплати особі доплати за нічні чергування, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення у цій справі сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 179 856,60 грн. - є очевидно неспівмірною зі встановленим розміром заборгованості з виплати грошової компенсації.

Тому суд вважає справедливим, пропорційним, таким, що відповідає критеріям визначення розміру відповідальності відповідача зазначеному у постанові Великої палати Верховного Суду, необхідність зменшення розміру стягнення суми компенсації за затримку розрахунку при звільненні не за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, а лише за кількість робочих днів, починаючи з дня звільнення ОСОБА_1 зі служби, по день звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

З моменту звільнення позивача до звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом минуло 487 робочих днів (2 + 19 + 21 + 20 + 22 + 22 + 20 + 22 + 22 + 20 + 21 + 20 + 20 + 20 + 22 + 18 + 23 + 21 + 21 + 22 + 21 + 21 + 21 + 20 + 6).

Згідно довідки Департаменту патрульної поліції №306 від 26.02.2020, заробітна плата за січень - лютий 2018 року становить 14 862,19 грн. Відповідно, середньоденна заробітна плата становить 251,90 грн. (14 862,19 грн. / 59 = 251,90 грн.).

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача становить 122 675,30 грн. (487 день х 251,90 грн.).

Відтак, з врахуванням наведеного, позовну вимогу слід задовольнити частково та стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час в сумі 6216,00 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 122 675,30 грн.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час в сумі 6216,00 грн.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 122675,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 19 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.