
Справа № 420/3284/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бойко О.Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2020 р. та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та виплату з 13.12.2019р. пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 р., вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
15 квітня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
(1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.03.2020 року №951060133362 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 р. №9;
(2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна,83; ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату з 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 р за №9, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат;
(3) стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна,83; ЄДРПОУ 20987385) витрати на оплату судового збору;
(4) звернути постанову до негайного виконання;
(5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна,83; ЄДРПОУ 20987385), подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно з вимогами ст.382 КАС України.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Поданий позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером органів прокуратури та знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виходу на пенсію), в розмірі 90% з середнього заробітку без будь-яких обмежень її максимального розміру з посади начальника відділу прокуратури Одеської області з 02.08.2001 р.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2017 р. №7-р(ІІ)/2019 та у звязку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури»,-прокуратурою Одеської області 04.03.2020 р. Позивачу надано довідку №9 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії обчисленної відповідно до вказаної Постанови КМУ.
05.03.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Одеської області та в порядку, визначеному законом, чинним станом на час призначення пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області без обмеження його максимального розміру.
За результатами розгляду заяви, відповідач прийняв рішення №951060133362 від 10.03.2020 р., яким відмовив позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 №76-VІІ, внесено зміни до ч.20 Закону України №1697-VІІ, відповідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ. Крім того у рішенні про відмову в перерахунку пенсії зазначається про те, що відповідно до п.7 постанови КМУ від 11.12.2019 р. №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розміру посадових окладів працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Позивач вважає, що вказана відмова у перерахунку його пенсії - це свідоме ігнорування чинного законодавства, оскільки з 13.12.2019 р. поновлено його право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючих працівників прокуратури, яке було обмежено внаслідок неконституційних змін, внесених до законодавства України після часу призначення йому пенсії за вислугу років з 2001 р.
(б) Позиція Відповідача
04.05.2020р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні.
Щодо визнання рішення протиправним, відповідач зазначає, що на момент звернення позивача зміни у статтю 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VІІ не вносилися та був відсутній порядок проведення такого перерахунку. Адже відповідно до п.20 статті 86 цього Закону умови і порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначається КМУ.
Право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 р., для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 р.
Отже призначені працівникам прокуратури пенсії перераховується у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 р.
Також відповідач посилався, що на законодавчому рівні встановлена максимальна пенсія не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому позовна вимога про зобов`язання виплатити пенсії без обмеження її граничного розміру, суперечить нормам закону, а тому не належить до задоволення.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання управління подати звіт про виконання судового рішення зазначає, що застосування такої форми контролю є правом суду, а не обов`язком. Суд володіє таким правом, яке може застосовувати, виходячи з об`єктивних обставин. Проте, позивач не надав жодного доказу таких об`єктивних обставин.
Відповідач вважає, що він не порушував прав, свобод та інтересів позивача та діяв на підставі норм чинного законодавства України.
(в) Відповідь на відзив
08.05.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив в обґрунтування позивач зазначив наступне.
Обставина, що тягне за собою перерахунок пенсії з 13.12.2019 р. - підвищення заробітної плати працюючих працівників прокуратури та зміна чинного законодавства відповідно до рішення Конституційного Суду України. І не має значення, що підвищення заробітної плати відбулося раніше, оскільки постанова виконавчої влади від 17.08.2017 р. є нормою тривалої дії, вона є чинною на теперішній час і має бути застосованою для проведення перерахунку пенсії позивача.
При цьому, юридично значимим фактом є безпосереднє волевиявлення позивача, яке полягає у зверненні 05.03.2020 р. до органу Пенсійного фонду України про проведення перерахунку пенсії із додаванням довідки прокуратури області №9 від 04.03.2020 р. про розмір заробітної плати, яка має застосовуватися для перерахунку пенсії.
Таким чином, позивач вважає , що є всі підстави для перерахунку пенсії позивачу з 13.12.2019 року.
ІІІ. Процедура та рух справи
21.04.2020р. Одеський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтверження
Позивач є пенсіонером органів прокуратури та знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виходу на пенсію), в розмірі 90% з середнього заробітку без будь-яких обмежень її максимального розміру з посади начальника відділу прокуратури Одеської області з 02.08.2001 р.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2017 р. №7-р(ІІ)/2019 та у звязку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури»,-прокуратурою Одеської області 04.03.2020 р. Позивачу надано довідку №9 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії обчисленної відповідно до вказаної Постанови КМУ.
05.03.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Одеської області та в порядку, визначеному законом, чинним станом на час призначення пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області без обмеження його максимального розміру.
За результатами розгляду заяви, відповідач прийняв рішення №951060133362 від 10.03.2020 р., яким відмовив позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 №76-VІІ, внесено зміни до ч.20 Закону України №1697-VІІ, відповідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ. Крім того у рішенні про відмову в перерахунку пенсії зазначається про те, що відповідно до п.7 постанови КМУ від 11.12.2019 р. №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розміру посадових окладів працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
V. Джерела права та висновки суду
Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" були внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, додатками до якої, затверджено нові збільшені схеми посадових окладів працівників прокуратури.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У своєму рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у оскаржуваному рішенні №951060133362 від 10.03.2020 р. про відмову в перерахунку пенсії на відсутність роз`яснень механізму виконання рішення Конституційного Суду України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу, адже порядок виконання цього рішення міститься у тексті самого рішення.
Суд зазначає, що позивач отримав довідку прокуратури Одеської області про складові заробітної плати №9 від 04.03.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсій з заявою і зазначеною довідкою звернувся до відповідача.
Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалено 13.12.2019. Отже позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок тоді, коли вже було визнано неконституційним положення про те, що порядок перерахунку пенсії повинен бути встановлений Кабінетом Міністрів України та був встановлений порядок здійснення перерахунку.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься в статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019р.
Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019р. на момент звернення позивача не містив і не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Підвищення заробітної плати працівникам прокуратури після призначення позивачу пенсії за вислугу років відбулося 01.09.2017р. відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 657. Тобто на момент звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку пенсії вже існувала та обставина, що тягне за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, у позивача на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 виникло та існувало на момент звернення до відповідача право на перерахунок пенсії у зв`язку з збільшенням розміру складових його заробітної плати.
На підставі викладених обставин, суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Одеської області №9 від 04.03.2020. Відтак - рішення прийняте відповідачем №951060133362 від 10.03.2020 р. є протиправним та належить до скасування.
Також суд не погоджується з аргументом відповідача про те, що на законодавчому рівні встановлена максимальна пенсія не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність з таких мотивів.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (зі змінами) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру, не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч.2, 3 ст.22, ч.1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Під час судового розгляду справи суд встановив, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 2001 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, з розрахунку 90% з середнього заробітку без будь-яких обмежень її максимального розміру.
На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, Законом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-VІІ внесено зміни до ч.15 ст.50-1 Закону «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.
Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Разом з тим, пенсія позивачу була призначена відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент призначення, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VІІ.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Однак, як слідує з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02.03.2015 №213-VІІ, від 28.12.2014 №76-VІІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
Отже, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Одеської області №9 від 04.03.2020 р., без обмеження її граничного розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачає негайне виконання рішення щодо присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць. За результатом розгляду вказаної справи суд не стягує з відповідача на користь позивача пенсійну заборгованість, а зобов`язує перерахувати та сплатити пенсію за певний період. Таким чином, вказане рішення суду не належить до негайного виконання.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю, суд робить висновок, що вона належить до задоволення, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
VI. Розподіл судових витрат
Оскільки суд робить висновок про задоволення позову, при розподілі судових витрат він застосовує ч.1 ст.139 КАС України, відповідно до якої: «При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі».
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,77, 244-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.03.2020 року №951060133362 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 р. №9;
3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна,83; ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату з 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 р за №9, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат;
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна,83; ЄДРПОУ 20987385) витрати на оплату судового збору;
5. Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок),80 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя О.Я. Бойко
.
Судове рішення № 89919772, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/3284/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: