Рішення № 89918911, 15.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 160/3775/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «РІЧ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ТОВ НВП «Річ» звернулося до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.12.2019 року №0160735404 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 78 461, 47 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновками акта від 04.10.2019 року №208/10-36-54-04/32130221 було встановлено порушення ТОВ НВП «РІЧ» термінів сплати податку на додану вартість, у зв`язку з чим були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0160735404 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 104 365,76 грн. та від 11.12.2019 року №0160775404 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 4009,32 грн. Позивач вважає, що вказана заборгованість виникла у зв`язку із проведенням Головним управлінням ДФПС у Київській області документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «РІЧ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «МТПО Днепр» та з ТОВ «Лайт Ком» за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, за результатами якої складено акт від 03.12.2018 року №1080/10-36-14-14/32130221.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001721414 від 23.01.2019 року, яким нараховано податкове зобов`язання у сумі 313 909 грн. та штрафні санкції у сумі 78 477 грн. (на загальну суму 392386 грн.) ТОВ НВП «Річ» не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0001721414 від 23.01.2019 року та податковою вимогою ГУ ДПС у Київській області від 11.04.2019 року №89853-54, а тому звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу. Дніпропетровським окружним адміністративним судом 12.06.2019 року по справі № 160/5297/19 прийнято позов до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №0001721414 від 23.01.2019 року та податкова вимога від 11.04.2019 року №89853-54 (яка є похідною від вказаного податкового повідомлення-рішення) в межах відповідних строків, визначених ПК України, були оскаржені ТОВ НВП «Річ» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суми визначених грошових зобов`язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою є неузгодженими та підлягали виключенню із облікової картки ІКПП позивача до вирішення справи по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали, 26.05.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведено перевірку ТОВ НВП «РІЧ» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 04.10.2019 р. №208/10-36-54-04/32130221. За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 ПК України: платником порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме затримка сплати на 142, 142, 131, 100, 55, 52, 51, 39, 39, 39, 34, 31 на суму ПДВ 104 365,76 грн.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. №0160735404 податок на додану вартість (14010100), на суму 104 365,76 грн., яке вручене платнику податків 20.12.2019 р. Висновки камеральної перевірки з питання порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, викладені в акті від 04.10.2019 р. №208/10-36-54-04/32130221 є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. № 0160735404, складено згідно з вимогами чинного законодавства. На підставі статей 122, 26 ПК України Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. №0160735404 про застосування до ТОВ НВП «РІЧ» штрафної санкції в розмірі 20% на суму 104 365,76 грн. Таким чином, у зв`язку з випадком несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відповідно до вимог чинного законодавства Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. №0160735404 до ТОВ НВП «РІЧ» про застосування штрафної санкції. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду 01.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Головним управлінням ДПС у Київській області не спростовані доводи позивача щодо безпідставності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині. Відзив на позов містить лише цитування норм ПК України, які обумовлюють правові засади перевірочної діяльності контролюючого органу. Відтак, відповідачем не спростовані жодні аргументи ТОВ НВП «РІЧ», які свідчать про протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення: факт неузгодженості податкового повідомлення-рішення №0001721414 від 23.01.2019 року, несплата зобов`язання за яким, на думку податкового органу, слугувала підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відтак, податковий борг у ТОВ НВП «РІЧ» був відсутній, що свідчить про безпідставність та передчасність штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання; винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не уповноваженою посадовою особою контролюючого органу, що свідчить про порушення процедури прийняття такого рішення, а отже, є підставою для його скасування судом.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ «НВП «РІЧ» (код ЄДРПОУ 32130221) зареєстроване як юридична особа 08.10.2002 року та взято на податковий облік 03.07.2006 року. Позивач є платником ПДВ відповідно до свідоцтва від 14.08.2012 року №200063631.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку ТОВ НВП «РІЧ» з питань сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за січень, березень, квітень, травень, червень 2018 року, травень, червень 2019 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень, листопад, грудень 2017 року, податкового повідомлення-рішення (форма «Н») №00077471208, податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0001721414.

Порушення, виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 04.10.2019 року №208/10-36-54-04 32130221, а саме порушення ТОВ НВП «РІЧ» термінів сплати податку на додану вартість, у зв`язку з чим були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0160735404 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 104 365,76 грн. та від 11.12.2019 року №0160775404 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 4009,32 грн.

Правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0160735404 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 78 461, 47 грн. є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За умовою пункту 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254 (далі за текстом - Порядок №1204), у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема: «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 2).

Разом з тим, відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим то дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як видно з акту перевірки від 04.10.2019 р. №208/10-36-54-04/32130221, відповідачем встановлено порушення вимог п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 ПК України: платником порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме затримка сплати на 142, 142, 131, 100, 55, 52, 51, 39, 39, 39, 34, 31 на суму ПДВ 104 365,76 грн.

Вказана сума, серед іншого, складається з несвоєчасної сплати ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2019 року №0001721414, а саме на суму 78 461,47? грн.

Так, судом встановлено, що 12.06.2019 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління ДФС України у Київській області та просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №89853-54 від 11.04.2019 року та податкове повідомлення-рішення №0001721414 від 23.01.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року по адміністративній справі №160/5297/19 позовні вимоги ТОВ «НВП «РІЧ» було задоволено, а саме:

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №89853-54 від 11.04.2019 року Головного управління ДФС у Київській області;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001721414 від 23.01.2019 року на загальну суму 392 386 грн. у тому числі за основним платежем у розмірі 313 909 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією 78 477 грн.

Крім того, не погодившись із вказаним рішенням суду Головне управління ДПС у Київській області оскаржило його до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області було залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року в адміністративній справі №160/5297/19 без змін.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001721414 від 23.01.2019 року в межах відповідних строків, визначених ПК України, були оскаржені позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суми визначених грошових зобов`язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженими, а отже у податкового органу були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 78 461,47 грн.

Будь-яких доказів для спростування викладеного висновку, відповідачем суду також надано також не було.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на відсутність у діях позивача порушень податкового законодавства, суд доходить висновку, що під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0160735404 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 78 461, 47 грн. податковий орган діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а отже спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у зазначеній частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2102 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2020 р., яке наявне в матеріалах справи, тому судовий збір в розмірі 2 102 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0160735404 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 78 461, 47 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул.Народного Ополчення, буд.5а, м.Київ, 03151, код ЄДРПОУ 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «РІЧ» (вул.Мічуріна, буд.9, м.Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 32130221) судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма