Рішення № 8991830, 18.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/5318.03.10 За позовом Фізичної особи-підприємця Шевченко Олесі Володимирівни До Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку

«Укрсоцбанк»

Про стягнення 141548,59 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача Ткаченко Л.В. –представник за довіреністю № б/н

від 14.09.09.

Шевченко О.В. –фізична особа-підприємець

Від відповідача Малашевський К.Л. – представник за довіреністю № б/н

від 11.12.09.

Від третьої особи Ткаченко О.В. –представник за довіреністю № б/н

від 12.01.10.

Рішення прийнято 18.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з оголошеною в судовому засідання перервою з 11.03.10. по 18.03.10. о 16-20.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шевченко Олесі Володимирівни до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна, загальною площею 256,8 кв. м, що розташоване за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченко, 132, від 08.02.07., посвідчений приватним нотаріусом Плахою Т.І., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 701, в сумі 141548,59 грн. (132215,48 грн. –основна сума боргу, 6756,22 грн. –пеня, 989,55 грн. –3% річних, 1587,70 грн. –інфляційні). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів та орендної плати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.10. порушено провадження у справі № 30/53, розгляд справи було призначено на 16.02.10. о 15-50.

В судовому засіданні 16.02.10. представником позивача подано суду клопотання про залучення до участі в розгляді справи № 30/53 третьої особи, яка не являє самостійних вимог –Акціонерний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Представник відповідача в судове засідання 16.02.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.10. про порушення провадження у справі № 30/53 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.10. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи № 30/53 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»; на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/53 відкладено на 11.03.10. о 15-30.

17.02.10. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/53, що було призначено на 16.02.10.

04.03.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та збільшує позовні вимоги в частині відшкодування орендної плати, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором оренди нерухомого майна від 08.02.07. в сумі 227540,44 грн. (204655,74 грн. –основна сума боргу, 12935,96 грн. –пеня, 2014,09 грн. –3% річних, 7934,65 грн. –інфляційні).

11.03.10. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про зупинення провадження у справі № 30/53 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 03/2648.

Заявник мотивує своє клопотання тим, що 17.02.10. ним було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Черкаської області від 04.02.10., яким було відмовлено відповідачу в задоволенні позову про розірвання Договору оренди нерухомого майна від 08.02.07.

Розглянувши в судовому засіданні 11.03.10. зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Таким чином, справи № 30/53 та № 03/2648 не пов’язані між собою, та відсутні обставини чи факти, що розглядаються іншим судом у справі № 03/2648, та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі № 30/53.

В судовому засіданні 11.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.03.10. о 16-20.

В судовому засіданні 18.03.10. представником позивача подано суду клопотання, відповідно до якого Фізична особа-підприємець Шевченко Олеся Володимирівна просить суд витрати на відшкодування оплати послуг адвоката в сумі 10000,00 грн. покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.10. не з’явився, письмового відзиву на позов, контррозрахунку суми позову та доказів погашення заборгованості не надав, але 17.03.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи № 30/53 в зв’язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.10.

Представник третьої особи в судове засідання 18.03.10. не з’явився, але 18.03.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву, в якій зазначає, що під час перевірки інформації щодо нерухомого майна, яке перебуває за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченко, 132, було встановлено, що дане майно раніше виступало забезпеченням виконання кредитних зобов’язань перед Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та посилається на те, що на даний час третя особа вже не є іпотекодержателем зазначеного нерухомого майна, і робить висновок, що рішення з даного господарського спору не може вплинути на його права та обов’язки.

Таким чином, на основі вищезазначеного, третя особа просить розгляд справи № 30/53 проводити без участі її повноважного представника.

В судовому засіданні 18.03.10. представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

08.02.07. між Фізичною особою-підприємецем Шевченко Олесею Володимирівною (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит»(далі –Орендар), Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(далі –Іпотекодержатель) було укладено Договір оренди нерухомого майна (далі –Договір) від 08.02.07., відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець зобов’язується передати Орендарю в строкове платне користування вбудовано-прибудоване приміщення, позначене в технічному паспорті літ. А-I, розташоване за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченко, буд. 132, загальною площею 256,8 кв. м.

Згідно пункту 1.6 Договору встановлено, що строк оренди майна за Договором становить 5 (п’ять) років, починаючи з дати фактичного прийняття майна Орендарем згідно Договору.

Як встановлено п. п. 3.2-3.4 Договору, передача в оренду і повернення майна здійснюється за Актами прийому передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. В актах прийому передачі сторони фіксують стан майна та зазначають інші необхідні відомості про майно.

Датами фактичного прийняття майна в оренду Орендарем та повернення його Орендодавцю вважається підписання сторонами відповідних Актів прийому передачі.

Орендодавець зобов’язаний передати майно в оренду Орендарю протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту укладення цього Договору у складі й стані, що відповідають характеристикам майна, вказаних у додатку № 1 до Договору та його призначенню.

Відповідно до матеріалів справи, 08.02.07. позивачем у відповідності до акту приймання-передачі по Договору оренди нерухомого майна № 701 від 08.02.07. було передано відповідачу приміщення, розташоване за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченко, 132, загальною площею 256,8 кв. м.

У відповідності до п. п. 2.2, 2.3 Договору, орендна плата за 1 кв. м на місяць складатиме суму у гривнях в розмірі не менше як 60,60 грн. та в еквіваленті, у будь-якому разі не менше, як 12 доларів США (без ПДВ) за курсом НБУ на день сплати. Орендар сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем на ім’я Орендаря.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що Орендар відшкодовує Орендодавцю сплачені останнім комунальні послуги та інші витрати по утриманню майна щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем на ім’я Орендаря.

Але як зазначає позивач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України відповідач свої зобов’язання по сплаті орендних платежів та орендної плати не здійснював, внаслідок чого у Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»виникла заборгованість перед Фізичною особою-підприємцем Шевченко Олесею Володимирівною в сумі 204655,74 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови Договору.

Відповідно до розрахунку орендної плати, що міститься в матеріалах справи, позивачем до переліку комунальних послуг включено плату за телекомунікаційний зв'язок.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами Договору не передбачено відшкодування Орендарем сплачену Орендодавцем плату за телекомунікаційний зв'язок.

Крім того, позивачем не подано доказів того, що зазначені послуги надавались відповідачу, а надані Фізичною особою-підприємецем Шевченко Олесею Володимирівною рахунки за телекомунікаційні послуги, які надані "Укртелеком" не приймаються судом до уваги, оскільки не можна встановити, що саме відповідач користувався зазначеним телефонним номером.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що позивачем завищено суму заборгованості відповідача по сплаті орендної плати та комунальним послугам, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 204164,23 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.2 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 12935,96 грн. - пені.

Відповідно до п. 7.2 Договору, сторонами було погоджено, що у випадку несвоєчасного виконання стороною зобов’язань за цим Договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем значно завищено суму пені, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12777,00 грн. –пені.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 7934,65 грн., та 2014,09 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 7934,65 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, за таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем значно завищено суму 3 % річних, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1989,07 грн. - 3 % річних.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.09. між Адвокатом Шевченко Любов’ю Володимирівною (Адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Шевченко Олесею Володимирівною (Замовник) було укладено Угоду про надання послуг адвоката (далі –Угода), предметом якої є зобов’язання Адвокатом надавати Замовникові за його окремим дорученням юридичні послуги, визначені Угодою, а Замовник зобов’язується оплатити юридичні послуги, визначені даною Угодою.

Згідно п. 4.1 Угоди, погоджено, що розмір гонорару Адвоката за даною Угодою становить 10000,00 грн.

У відповідності до матеріалів справи, позивачем на виконання умов Угоди було сплачено 10000,00 грн. гонорару, що підтверджується розрахунковою квитанцією № 069161, оригінал якої залучений до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02. N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У п. 12 зазначеного вище роз'яснення зазначається, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахункової квитанції № 069161, оригінал якої залучений до матеріалів справи, Адвокат отримав повну суму гонорару в розмірі 10000,00 грн. за послуги по наданню правової допомоги.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 625, 629, 762, 771 Цивільного кодексу України, ст. 188, 193, 216, 218, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шевченко Олесі Володимирівни задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, б. 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Фізичної особи-підприємця Шевченко Олесі Володимирівни (18006, Черкаська область, м. Черкаси, Придніпровський район, б-р. Шевченка, б. 470, кв. 11, код ЄДРПОУ 2694115421) 204164 (двісті чотири тисячі сто шістдесят чотири) грн. 23 коп. –заборгованості по сплаті орендної плати та комунальним послугам, 12777 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн., 00 коп. –пені, 7934 (сім тисяч дев’ятсот тридцять чотири) грн. 65 коп. - збитків від інфляції, 1989 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн., 07 коп. –3 % річних, 10000 (десять тисяч) грн., 00 коп. - витрат за послуги адвоката, 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн., 64 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн., 29 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 491 (чотириста дев’яносто одна) грн., 51 коп. - заборгованості по сплаті орендної плати та комунальним послугам, 158 (сто п’ятдесят вісім) грн., 96 коп. –пені, 25 (двадцять п’ять) грн., 02 коп. - 3 % річних –в позові відмовити.

4. На підставі даного рішення повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Шевченко Олесі Володимирівни (18006, Черкаська область, м. Черкаси, Придніпровський район, б-р. Шевченка, б. 470, кв. 11, код ЄДРПОУ 2694115421) 85 (вісімдесят п’ять) грн., 60 коп. зайво сплаченого державного мита.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання рішення

26.03.10.