Рішення № 8991252, 16.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/4616.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до Спільного підприємства “Будапешт ЛТД” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 122534,23 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Омельченко А.А.,

від відповідача Кожема Ю.М.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 9119/5-01 на послуги водопостачання та водовідведення від 2 березня 2001 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом 2009 року питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 147211,30 грн., заборгувавши йому станом на 1 січня 2010 р. 110376,77 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 12127,82 грн., три проценти річних з простроченої суми 29,64 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, проведення позивачем нарахувань за надані послуги без урахування дійсного розміру тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 8/588 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Київгума” до Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вищевказаної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 2 березня 2001 р. між сторонами по справі укладено договір № 9119/5-01 на послуги водопостачання та водовідведення.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться. Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами.

Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника.

Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.6 встановлений п’ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до розділу 5 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

З пояснень сторін, наданих позивачем дебетових інформаційних повідомлень слідує, що заявлені позивачем вимоги стосуються фактично оплати обсягів питної води та послуг водовідведення, наданих за період грудня-2008-грудня 2009 років, виставлених до оплати протягом 2009 року.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів надання послуг водопостачання та водовідведення за спірним договором протягом грудня 2008-грудня 2009 років. Вони ґрунтуються на даних підписаних обома сторонами актів зняття показань водолічильника.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом указаного періоду він надав відповідачу послуг водопостачання та водовідведення за договором вартістю 147211,30 грн.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості наданих за договором послуг водовідведення проведений позивачем не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період, зокрема, за грудень 2008-лютий 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1661, від 27 листопада 2008 р., 1780 від 25 грудня 2008 р., 127 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за ці послуги на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядженням № 1127 від 28 серпня 2007 р. скасоване.

За таких обставин суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом грудня 2008-лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 р. в розмірі 1,40 грн./м3 стоків без ПДВ та 2,256 грн./м3 води без ПДВ.

Таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 49000,90 грн., виходячи з того, що вартість послуг наданих у грудні 2008 року становить 7456,50 грн., у січні 2009 року –4288,50 грн. та у лютому 2009 р. –3213 грн. До оплати надані послуги виставлялися в наступному після надання місяці.

Поясненнями сторін стверджується факт оплати відповідачем одержаних послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 36834,53 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 12166,37 грн. боргу (49000,90-36834,53), а також виходячи з дійсного розміру прострочених сум 1336,73 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 3,27 грн. три проценти річних.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” задовольнити частково.

Стягнути із Спільного підприємства “Будапешт ЛТД” (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 3, код 14298718) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1 А код 03327664) 12166,37 грн. боргу, 1336,73 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3,27 грн. три проценти річних з простроченої суми, 135,06 грн. витрат по оплаті державного мита, 26,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар