Постанова № 8991149, 11.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.09Справа №2а-11127/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне»

до Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

за участю представників:

від позивача – Мельник В.Д. – пред-к, дов. № 01/25 від 26.02.2009 р.

від відповідача – Горбунов О.І. – пред-к, дов. № 298/г/10-0 від 13.08.2009 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Славне» ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Роздольненської ДПІ, правонаступником якої є Первомайська міжрайонна державна податкова інспекція (далі відповідач) № 0002861503 від 20.11.2006 р. Вимоги мотивовані тим, що податковий орган помилково застосував штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 29.10.2009 р., надав заперечення на позов (вих. 2983/10/10-0 від 27.10.2009 р.), в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач, керуючись ст. 49,51 КАС України . уточнив позовні вимоги, надіслав до суду 06.11.2009 р. клопотання (вих. № 01/323 від 03.11.2009 р.), просив визнати неправомірними дії відповідача щодо перерозподілу грошових коштів без його згоди, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Роздольненьскої МДПІ від 20.11.2006 р. № 0002861503/0.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2009 р. наполягав на задоволенні позовних вимог (з урахуванням клопотання).

Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 11.12.2009 р., вказав , що зазначене податкове повідомлення - рішення було прийнято після встановлення порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов’язання , визначених в Законі України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекцій в Роздольненському районі, правонаступником якої згідно з Наказом ДПА у АКР № 39 0 від 01.06.2007р. є відповідач, проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності внесення до бюджету сум фіксованого сільськогосподарського податку за період з 30.08.2004 р. по 25.10.2008 р., за результатами якої складений акт № 15-03-35/279/00854204 від 20.11.2009р.

У зазначеному акті відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в Роздольненському районі, правонаступником якої є відповідач, 20.11. 2006 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002861503/0 , згідно з яким позивач на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 786 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 3323,46 грн. мав сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1661,73 грн.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов’язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає , що податкові декларації податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Уп.п.4.1.5.ст4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації платника податків.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства , та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

У п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено , що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів , зобов’язаний , зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Матеріали справи свідчать про те, що 31.01.2006 р. позивач надіслав на адресу Державної податкової інспекцій в Роздольненському районі, правонаступником якої є відповідач, Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на 2006р. (вхід. № 129 ) , згідно з яким він визначив суму податкового зобов’язань з фіксованого сільськогосподарського податку за жовтень 2006 р. у сумі 3560,86 грн.

До матеріалів справи залучена копія виписки руху коштів на розрахунковому рахунку позивача, відповідно до якої 25.10.2006 р. позивачем було перераховано до держбюджету 3560,86грн. фіксованого сільськогосподарського податку за жовтень 2006р.

Під час розгляду справи відповідачем було підтверджено здійснення зарахування 3560,86 грн. саме 25.10.23006 р. та розподіл зазначених коштів згідно з п.7.7. ст.7 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на погашення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку , визначеному позивачем у розрахунку № 566 від 02.02.2004 р.

Вивчивши вказані документи , керуючись Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, приймаючи до уваги чітке визначене призначення платежу , суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежу під час надходження коштів, перерахованих позивачем

Суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв’язку з наявністю у позивача заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку за попередні періоди він , діючи відповідно до п.п.7.7. ст. 7 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при отриманні коштів , перерахованих позивачем 25.10.2006 р. , правомірно здійснив погашення податкового боргу за попередні звітні періоди, а саме за 2004 р.

Так, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним..

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Ст.8 Закону України „Про власність" встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. У відповідності зі ст. 4 цього Закону власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Частина 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

В силу викладеного стає зрозумілим , що діючим законодавством України також закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Вивчивши зазначені вище обставини , суд дійшов висновку, що податковий орган діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України „Про державну податкову службу в Україні", не мав право самостійно без згоди платника податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі , змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах .

Приймаючи до уваги те, що позивач є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі й визначати призначення платежів, суд вважає, що застосування положень п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" можливе лише у разі вжиття відповідачем всіх передбачених вказаним законом заходів щодо погашення податкового боргу , а саме внесення ним готівкових коштів, вилучених у касі платника податків, або за згодою останнього .

В силу викладеного суд вважає, що дії Державної податкової інспекцій в Роздольненському районі, правонаступником якої є відповідач, щодо перерозподілу перерахованих позивачем коштів не можна вважати такими, що вчинені відповідно до вимог чинного законодавства .

За таких обставин суд вважає, що наданий податковим органом у Акті перевірки №15-03-279/00854204 розрахунок затримки сплати позивачем сплати узгодженого податкового зобов’язання по фіксованому сільськогосподарському податку за 2004 р. не можна визнати обґрунтованим, зробленим з додержанням зазначених вище положень чинного законодавства.

В силу викладеного не можна вважати таким , що відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства податкове повідомлення - рішення № 0002861503/0 від 20.11.2006 р.

Ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст.100 КАС України , згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Під час судового засідання , яке відбулось 11.12.2009 р. представником відповідача, заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

До матеріалів справи залучені докази того, що Акт перевірки №15-03-279/00854204 був надісланий на адресу позивача 25.11.2006 р. та був ним отриманий 29.11.2009 р. Зазначені обставини визнані позивачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що позивач звернувся до суду 24.09.2009 р., а провадження по справі було відкрито 24.09.2009 р., суд , вислухавши клопотання відповідача, прийшов до висновку, що платником податків пропущений, встановлений у ст.99 КАКС України термін для звернення з позовом щодо визнання протиправними дії податкового органу по перерозподілу перерахованих ним коштів.

На думку суду, керуючись ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем не порушений термін для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекцій в Роздольненському районі, правонаступником якої є відповідач, № 0002861503/0 від 20.11.2006 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.12.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.12.2009 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення Державної податкової інспекцій в Роздольненському районі №0002861503/0 від 20.11.2006 р.

3.          В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.