Постанова № 8990985, 10.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.09 Справа №2а-3900/09/8/0170

(11:21)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойського міськрайонного центра зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників:

від позивача Прасолова Ірина Валентинівна, довіреність №01-07/1044 від 21.05.08р;

від відповідача не зявився,

Суть спору: Джанкойський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги з безробіття в сумі 3183,05 грн. у зв'язку з тим, що в період отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1, між відповідачем та Страховою компанією "Провідна" був укладений цивільно-правовий договір, за яким відповідач отримувала винагороду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.07.09р. стверджувала, що не підписувала та не заповнювала документів, наданих Страховою компанією "Провідна", цивільно-правовий договір із Страховою компанією "Провідна" не укладала, доходів не отримувала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.09 року провадження у справі зупинено відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 156 КАС України,у звязку з призначенням у справі судово-почеркознавчої експертизи документів - до одержання її результатів.

25.09.09 року на адресу суду надійшов висновок експерта (спеціаліста) № 2022 від 18.09.09р. за матеріалами справи №2-а-3900/09/8/0170, у звязку із чим ухвалою від 25.09.09р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні, що відбулося 10.12.09р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.07р.ОСОБА_1звернулась до Джанкойськогоміськрайонного центру зайнятостіз заявою про надання статусу безробітного, де вона зазначала, що не зареєстрована у якості субєкта підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.6).

Також 16.10.07р. до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_1 було подано ще одну заяву, у якій відповідач зобовязалася у разі працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру (трудової угоди), зайняття підприємницькою діяльністю, іншою діяльністю, що надає прибуток, отримання права на пенсію по інвалідності, а також на пільгових умовах, невідкладно повідомити про це Джанкойський міськрайонний центр зайнятості (а.с.7).

Судом встановлено, що наказом Джанкойського міськрайонного центру зайнятості № НТ071016 від 16.10.07р. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначена матеріальна допомога по безробіттю з 16.10.07 р., що підтверджується витягом із наказів Джанкойського міськрайонного центру зайнятості про прийняття рішення по ОСОБА_1 (а.с.8).

Судом встановлено, що актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №143 від 03.11.2008р. у відповідності до постанови КМУ від 26.09.01р. №1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням» встановлено, що ОСОБА_1 у період находження на обліку в Джанкойському міськрайонному центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, тобто з 17.01.08р. по 16.01.09р. знаходилася у трудових стосунках з ЗАТ «СК «Провідна». У висновках вищенаведеного акту перевірки зазначено, що у звязку із тим, що ОСОБА_1 продовжує знаходитися на обліку у Джанкойському міськрайонному центі зайнятості виплата допомого по безробіттю припинена з 10.10.08р. (а.с.15-16).

Суд зазначає, що у вищенаведеному акті у розділі «пояснення безробітного» зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до директора ЗАТ «СК «Провідна» з проханням укласти договір, але їй було відмовлено. Відповідач зазначає, що заробітну плату вона не отримувала та в ЗАТ «СК «Провідна» не працювала (а.с.16).

Позивач у позові зазначає, що відповідач приховав від позивача інформацію про своє працевлаштування, у звязку з чим відповідачу не законно було надано статус безробітного та не законно призначена допомога по безробіттю та нарахована допомога по безробіттю за період з 17.01.08р. по 09.10.08р. в розмірі 3183,05грн. з вини відповідача, у звязку з чим Фонду завдано збитків на суму 3183,05грн., які підлягають поверненню відповідачем.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ч.2 ст. 8).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином Джанкойський міськрайоний центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.1 ч.1 ст.1);

- страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.5 ч.1 ст.1);

- страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п.8 ч.1 ст.1).

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 цього Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, будучі субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1відноситься до застрахованих осіб, які відповідно до ст.6 Закону України № 1533 мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

Згідно зі ст.25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 01.07.09р. до суду надійшли пояснення по справі від ЗАТ «Страхова Компанія «Провідна»» (а.с.37-38).

У вищенаведених поясненнях зазначено, що 17.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «Провідна» та гр. ОСОБА_1 було укладено Договір доручення № 50006/0109/07. Також суду повідомлено про те, що в ЗАТ «СК «Провідна» існує порядок оформлення Карточки Повіреного на кожного Повіреного. Відповідно до даного порядку була оформлена Карточка Повіреного № 0109 від 17.01.2008р. на Повіреного ОСОБА_1.

У поясненнях зазначено, що 30.01.2008 року Повірений - ОСОБА_1 від імені ЗАТ «СК «Провідна» уклала Поліси № ВВ/6083594/0109/08 та № 6083709 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з гр. ОСОБА_5. 01.02.2008 року Повірена - ОСОБА_1 надала ЗАТ «СК «Провідна» Звіт про реалізовані поліси (договори страхування), зіпсовані та втрачені поліси за період з 21.01.2008 року по 31.01.2008 року для подальшої оплати даного Звіту. У відповідності до умов Договору Доручення, 28.02.2008 року ЗАТ «СК «Провідна» виплатила Повіреному - ОСОБА_1 винагороду у розмірі 29,14 грн.

Суд зазначає, що в процесі розгляду справи відповідач не визнав позовних вимог та наполягав на тому, що не підписував документів, наданих Страховою компанією "Провідна", цивільно-правовий договір із Страховою компанією "Провідна" не укладав, доходів не отримував, у звязку із чим у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза документів.

Висновками експертизи №2022 від 18.09.09р. підтверджено, що підписи в карточці повіреного ОСОБА_1 від 17.01.08р. в графі «Підпис повіреного або представника повіреного» та в договорі доручення №50006/0109/07 від 17.01.08р. в графах: «Повірений: Фізична особа ОСОБА_1» виконані саме ОСОБА_1 (а.с.76).

Враховуючи викладене суд вважає, що матеріалами справи, а саме: поясненнями по справі, що надані ЗАТ «Страхова Компанія «Провідна»» (а.с.37-38); договором доручення №50006/0109/07 від 17.01.08р., що укладений між ЗАТ «Страхова Компанія «Провідна»» та ОСОБА_1 (а.с.46-52); карточкою повіреного від 17.01.08р. №5006/07 (а.с.43); довідкою про доходи №996 від 25.06.09р. (а.с.40), висновками експертизи (а.с.73-76) підтверджено висновки, викладені у наведеному акті розслідування про те, що ОСОБА_1 у період з 17.01.08р. по 09.10.08р. знаходилася у трудових відносинах з ЗАТ «Страхова Компанія «Провідна»» та отримувала дохід.

Судом встановлено, що в порушення вимог, вказаних у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач не повідомила позивача про те, що вона виконувала роботу за цивільно-правовим договором. При цьому суд зауважує, що отриманий відповідачем дохід від ЗАТ «СК «Провідна» дійсно отриманий внаслідок виконання відповідачем договору цивільно-правового характеру, а не трудового договору, тоді як актом розслідування встановлений факт трудових відносин між ЗАТ «СК «Провідна» та відповідачем, однак для розгляду по суті це значення не має, оскільки важливим є встановлення факту отримання доходу в період виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п 6, та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що відповідачу нарахована та виплачена допомога по безробіттю за період з 17.01.08р. по 09.10.08р. в розмірі 3183,05грн., що підтверджується розрахунком суми матеріальної допомоги по безробіттю за цей період (а.с.5).

У судовому засіданні було встановлено, що до теперішнього часу кошти в сумі 3183,05грн. до Джанкойського міськрайонного центру зайнятостіне повернені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат враховував, що витрати на проведення експертизи склали 1338,40грн., що підтверджується калькуляцією вартості проведення судової експертизи (а.с.72), але судова експертиза сплачена не була, у звязку із чим суд присуджує судові витрати у вигляді витрат на проведення експертизи до стягнення з відповідача на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В судовому засіданні 10.12.09 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 14.12.09 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 рахунки невідомі) на користь Джанкойського міськрайоного центра зайнятості (96100, м. Джанкой, вул. Леніна, 8/1; ідентифікаційний код 20742815, рахунки невідомі) допомогу по безробіттю за період з 17.01.08р. по 09.10.08р. в розмірі 3183,05грн.

3.Стягнути на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз ( 95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, рахунки невідомі ) з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; рахунки невідомі) судові витрати на проведення експертизи в розмірі 1338,40грн.

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача та Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз видати виконавчі листи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.