Рішення № 8990822, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/10411.03.10 За позовом Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Велта»

до Публічного акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Кунець С.В. (довіреність № 02/08 від 04.06.2008);

від відповідача: Сєдой О.О. (довіреність від 04.01.2010).

В судовому засіданні 11 березня 2010 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Велта» (надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»(надалі відповідач) частини страхового відшкодування за договором облігаторного перестрахування у розмірі 96 199,40 грн. та пені в сумі 2 846,45 грн. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 39 110,92 грн. заборгованості по сплаті перестрахового відшкодування та 11 306,26 грн. пені по страховому випадку з автомобілем НОМЕР_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором не виконав, не сплатив позивачу долі у страховому відшкодуванні.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на неправильне визначення позивачам розміру матеріального збитку та зазначив про те, що відповідач не погоджувався з розміром збитку, визначеним позивачем у Звіті оцінювача № 275/2008 від 13.11.2008, а позивачем неправомірно проігноровані вимоги відповідача про проведення судової авто товарознавчої експертизи.

Ухвалою від 24.04.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 28.05.2009. Ухвалою від 28.05.2009 в справі була призначена судова авто-товарознавча експертиза, та зупинено провадженняя у справі. Ухвалою від 24.12.2009 поновлене провадженняя у справі, розгляд справи призначений на 04.02.2010. В судовому засіданні 04.02.2010 сторони подали клопотання про продовження термінів розгляду справи на більш тривалий термін, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, яке задоволено судом, по справі оголошена перерва до 11.03.2010. Позивачем 15.02.2010 було подано до суду клопотання про призначення рецензування, яке розглянуте в судовому засіданні 11.03.2010, та в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої процесуальної дії, як рецензування висновку судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум (надалі - Договір), яким встановлені умови обовязкового перестрахування відповідачем ризиків, прийнятих на себе позивачем за Договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту, які позивач укладатиме в подальшому у відповідності до Правилами добровільного страхування наземного транспорту.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

У відповідності до п. 1.2 Договору включення позивачем ризиків у Договір та відповідальність відповідача по всім ризикам, що підпадають під дію цього Договору, здійснюється на облігаторній (обовязковій) основі, тобто відповідальність відповідача починається відразу після укладення в належній формі позивачем договорів страхування транспортних засобів.

Згідно із п. 2.1 Додатку №1 до Договору позивач передає у перестрахування транспортні засоби (легкові автомобілі) за наступними ризиками: дорожньо-транспорті пригоди, крадіжка або незаконне заволодіння, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб.

У відповідності до п. 2.4.1 Договору відповідач зобовязаний в обовязковому порядку прийняти в перестрахування від позивача частку відповідальності за договорами добровільного страхування, які підпадають під дію цього договору.

Згідно із п. 4.5 Додатку №1 до Договору перелік ризиків, перестрахувальна премія, ідентифікаційя даних та пропорційний розподіл відповідальності сторін по кожному окремому транспортному засобу вказуються у щомісячному Рахунку бордеро ризиків.

29.12.2007 між позивачем і ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 394 (надалі Договір страхування), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1.

Позивач передав відповідачу рахунок - бордеро премій №09 за період з 01.12.2007 по 31.12.2007, в якому в позиції № 17 зазначена інформація про страхування транспортного засобу автомобіль НОМЕР_1 за договором страхування № 394, укладеним позивачем зі ОСОБА_1 Відповідачем підписаний вказаний Рахунок-бордеро 04.01.2008 та скріплений печаткою.

Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 56 % (140000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії, що належить до сплати перестраховику 3724,00 грн.

15.01.2008 позивач сплатив відповідачу 58051,78 грн. перестрахувальної премії по рахунку бордеро № 09 від 04.01.2008, в тому числі по позиції № 17 цього рахунку - 3724,00 грн. (платіжне доручення № 96 від 15.01.2008).

09.07.2008 із застрахованим автомобілем НОМЕР_1 сталося дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується Довідкою СУ МВС України в Харківській області № 47/ДТП-477 від 18.11.2008 (а.с. 42).

Відповідно до умов Договору страхування страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (п. 3.1.1).

Позивачем на підставі Страхового акту № 157 ТР від 25.12.2008 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 171784,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2460 від 26.12.2008 (а.с. 27).

Відповідно до п. 2.2.6 Договору, в редакції Додаткової угоди до нього № 3 від 03.03.2008, перестрахувальник (позивач) зобовязаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня, коли йому стало про це відомо, письмово повідомити Перестраховика (відповідача) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, прогнозована сума страхового відшкодування за яким може перевищити 30000,00 грн., або прогнозована частка Перестраховика у даному збитку складає більш ніж 15000,00 грн., після чого:

-запросити уповноваженого представника Перестраховика на огляд пошкодженого транспортного засобу і надати Перестраховику для огляду, за його вимогою, всі документи, які є в наявності у Перестрахувальника на цей час по даній події;

-сприяти діям Перестраховика по зясуванню обставин, причин події та врегулюванню страхового випадку;

-на запит Перестраховика письмово інформувати про всі дії по врегулюванню даного випадку.

Про настання страхового випадку позивачем було повідомлено перестраховика (відповідача) листом № 1152 від 11.07.2008, в якому повідомлялося про значне пошкодження застрахованого автомобіля НОМЕР_1.

17.07.2008 відповідач направив позивачу лист №1791, в якому просив надати можливість приймати участь в огляді ТЗ (проведенні експертизи), врегулюванні збитку та погодженні залишкової вартості автомобіля, в разі такої необхідності.

Листом № 1329 від 13.08.2008, адресованим відповідачу, позивач додатково зазначив про те, що орієнтовна сума матеріального збитку по вказаному випадку може перевищити 150000,00 грн. та повідомив про те, що огляд автомобіля експертом по визначенню розміру матеріального збитку буде здійснено 19.08.2008 о 10-00 годині за адресою: м. Харків, вул. Бестужева, 32, СТО. Отримання відповідачем листа № 1329 підтверджується його відмітками про присвоєння йому вхідного номеру 3126 від 13.08.2008, та про готовність представника відповідача прибути для участі в огляді даного ТЗ (а.с. 23).

15.08.2008 позивач листом № 1342 замовив в ТБ «Радар»проведення авто товарознавчого дослідження пошкоджень автомобіля TOYOTA LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП 09.07.2008 (а.с.47).

Як свідчать матеріали справи, представник відповідача був присутній на огляді пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, який проводився 19.08.2008, що підтверджується Актом огляду транспортного засобу (а.с. 50), в якому визначений перелік пошкоджень вказаного автомобіля внаслідок ДТП 09.07.2008, з яким погодилися присутні на огляді.

На підставі вказаного Акту огляду транспортного засобу від 19.08.2008 ТБ «Радар»було складено Звіт дослідження спеціаліста авто товарознавця № 375/2008 від 13.11.2008, згідно якого розмір матеріального збитку власника автомобіля НОМЕР_1 в результаті його пошкодження 09.07.2008 складає 174559,64 грн.

11.06.2008 позивач направив відповідачу пакет документів, що стосуються страхового випадку, в якому зазначалося, що частка відповідача складає 96199,40 грн. Відповідач отримав вказаний лист 15.01.2009, що підтверджується ним у відзиві на позовну заяву (а.с.111).

Згідно із п. 2.3.6 Договору Перестраховик (відповідач) має право направляти свого представника для участі у проведенні досліджень (експертиз), у розслідуванні страхового випадку та отримання документації за умови письмового повідомлення про це Перестрахувальника.

У відповідності до п. 3.4.2 Договору, у редакції Додаткової угоди №3 від 03.03.2008, після отримання від позивача повідомлення про настання збитку, прогнозована сума страхового відшкодування за яким може перевищити 30000,00 грн., відповідач має право направляти свого представника для участі і розслідуванні такого страхового випадку та отримання наявних у позивача копій документів, попередньо повідомив про це позивача.

В матеріалах справи відсутні будь-які письмові вимоги відповідача до моменту отримання від позивача пакету документів, що стосуються страхового випадку із визначенням частки відповідача (тобто під час врегулювання страхового випадку) про надання йому документів, що стосуються врегулювання страхового випадку, а також запити до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у проведенні експертного дослідження, чи участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1 позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Як слідує із листа № 1329 від 13.08.2008 позивач запрошував представника відповідача для проведення огляду автомобіля експертом з метою визначення розміру матеріального збитку. Представник відповідача був присутній на такому огляді експертом, ним погоджено перелік пошкоджень автомобіля LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1, про що свідчить підпис представника відповідача в Акті огляду від 19.08.2008. Інших запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п. 2.2.6 Договору щодо забезпечення участі Перестраховика у врегулюванні страхового випадку. У матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку. Тому посилання відповідача на невиконання позивачем вказаних обовязків є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги. Не визнаються обґрунтованими твердження відповідача про те, що позивач неправомірно ігнорував його вимоги про призначення судової експертизи, оскільки умовами Договору не передбачене право відповідача вирішувати питання про вибір експертної організації чи виду експертного дослідження. А пунктом 2.1.2.1 Договору передбачено, що саме Перестрахувальник (позивач) має право самостійно визначати розмір збитків, залучати до розслідування незалежних спеціалістів та експертів, що ним і було зроблено.

Спір між позивачем і відповідачем в частині врегулювання страхового випадку з автомобілем LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1 виник на підставі того, що відповідач не погоджується із визначеним позивачем розміром матеріального збитку, що виник в результаті пошкодження вказаного ТЗ.

З метою визначення розміру матеріального збитку, якого зазнав власник автомобіля LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП 09.07.2008, зважаючи на необхідність для цього спеціальних знань, а також враховуючи наполягання відповідача на проведенні саме судової експертизи, господарським судом була призначена судова авто товарознавча експертиза.

Згідно із Висновком № 5240 судової авто товарознавчої експертизи по справі № 25/104 від 30.11.2009 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП 09.07.2008 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 214 830,43 грн., ринкова вартість працездатних складових (залишків) вказаного транспортного засобу на момент пригоди 09.07.2008 могла складати 123 056,28 грн.

Зважаючи на те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновок судового експерта щодо вартості працездатних залишків автомобіля не може бути прийнятий господарським судом. А враховуючи неможливість визначення точної вартості залишків транспортного засобу LAND CRUISER реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на час ДТП 09.07.2008 через відсутність у розпорядженні позивача вказаного автомобіля у тому ж стані, що і на момент ДТП, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, що точно б визначали таку вартість залишків, посилання відповідача на необхідність застосування для розрахунку суми страхового відшкодування п. 7.4.1 Договору страхування є необґрунтованими.

За таких обставин, виходячи із аналізу наявних в матеріалах справи доказів, керуючись ст. 43 ГПК України, зважаючи на визначене п. 2.1.2.1 Договору пропорційного перестрахування право позивача самостійно визначати розмір матеріального збитку та п. 2.1.2.5 Договору право самостійно визначати методику розрахунку суми страхового відшкодування, господарський суд погоджується з розрахунком суми страхового відшкодування, здійсненим позивачем.

У відповідності до п. 3.5 Договору виплата відповідачем збитку, який визнається касовим збитком (30000,00 грн.) здійснюється протягом семи робочих днів з дати отримання Розрахунку частки страхового відшкодування та документів.

Відповідач своїх обовязків у строк, встановлений Договором перестрахування не виконав. Як свідчать матеріали справи, відповідач частково сплатив позивачу суму пере страхового відшкодування в розмірі 57088,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 140 від 09.03.2010. Зважаючи на часткове погашення відповідачем суми страхового відшкодування, на час винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті страхового відшкодування складає 39110,92 грн. (96199,40 грн. 57088,48 грн.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач порушив взяті на себе зобовязання за договором перестрахування щодо сплати частини страхового відшкодування в розмірі 96199,40 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.2 Договору перестрахування за порушення строків виконання будь-яких грошових зобовязань, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 % від невнесеної суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 12.01.2009 по 11.07.2009 в сумі 11306,26 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 622,18 грн. (504,18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»(ідентифікаційний код 32830769, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «ВЕЛТА»(ідентифікаційний код 23465084, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, р/р 26506820008300 в Київському відділенні Харківської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) 50417,18 (пятдесят тисяч чотириста сімнадцять гривень 18 копійок) та судові витрати у сумі 622,18 грн. (чотириста сімдесят три гривні 90 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 26.03.2010р