Рішення № 8990475, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/925.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»

Про стягнення 513670,89 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача Ліщина І.О. –представник за довіреністю № б/н від 11.01.10.

Від відповідача Ручка О.А. –представник за довіреністю № б/н від 25.08.09.

Рішення прийнято 25.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 14.01.10. по 16.02.10., з 16.02.10. по 11.03.10., з 11.03.10. по 25.03.10.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № б/н від 06.02.09. оренди нежитлових холодильних складських приміщень, загальною площею 2088,70 кв.м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г в сумі 513670,89 грн. (502183,04 грн. - заборгованість по виплаті орендної плати, 11487,85 грн. –штраф за прострочення по оплаті впродовж двох місяців підряд).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвита».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.09. порушено провадження у справі № 30/9, розгляд справи було призначено на 14.01.10. о 11-20.

14.01.10. відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю, оскільки у відповідача не було підстав сплачувати забезпечувальну суму для забезпечення неіснуючого зобов’язання. Відповідач вказує на те, що акт прийому-передачі нежитлових приміщень було підписано зі сторони відповідача виключно для затвердження типової форми такого акту, на що вказує напис «Взірець» біля підпису керівника відповідача.

Крім того, відповідач зазначає, що сторонами не було досягнуто згоди щодо істотної умови про розмір орендної плати, а саме, у відповідності до п. 3.1. Договору, місячна орендна плата за оренду приміщення, зазначається у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідач вказує на те, що Додаток № 1 від 06.02.09. до Договору не був укладений позивачем належним чином, як того вимагає ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, а саме відсутня печатка позивача на тексті правочину, а тому Додаток № 1 є неукладеним, в зв’язку з чим сторони Договору фактично не дійшли згоди з усіх істотних умов, як цього вимагає чинне законодавство України.

Відповідач також зазначає, що оскільки Додаткова угода до Договору згідно п. 5.1. Договору не була належним чином підписана, то строк сплати забезпечувальної суми не настав, а тому підстави нараховування штраф за несплату забезпечувальної суми відсутні.

В судовому засіданні 14.01.10. сторонами було подано спільну заяву про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/9.

В судовому засіданні 14.01.10. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 16.02.10. о 10-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/9.

В судовому засіданні 16.02.10. судом на підставі ч. 23 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.03.10. о 11-20.

В судовому засіданні 11.03.10. позивачем подано суду письмові пояснення по справі.

Позивач в судовому засіданні 11.03.10. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.10. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову повністю.

В судовому засіданні 11.03.10. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.03.10. о 09-55 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/9.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвита»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»(Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач передав в оренду приміщення на визначених умовах, а відповідач зобов'язався прийняти в оренду приміщення, яке складається з холодильних складських приміщень, загальною площею 2 088,70 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-он, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та здійснювати оплату щомісячно протягом 3 банківських днів після отримання орендарем рахунку на всі необхідні платежі разом з ПДВ.

Відповідно до умов Договору (п. 2.1), сторонами було погоджено, що строк дії даного Договору становить 30 місяців, починаючи з дати початку оренди до 06.08.11. включно.

Останній день строку оренди вважається датою припинення Договору.

Згідно п. 2.2 Договору встановлено, що строк оренди відраховується з дня підписання акту прийому-передачі приміщення, який сторони зобов’язуються підписати на протязі 3 банківських днів з дати укладення даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач 06.02.09. передав приміщення у користування відповідачу, а останній прийняв приміщення, що підтверджується Актом прийому-передачі нежитлових приміщень № б/н від 06.02.09.

Зазначений акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 06.02.09. було підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

У відповідності до п. 3.1 Договору, сторонами було погоджено, що розмір орендної плати за оренду приміщення зазначається у Додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 1 від 06.02.09. до Договору, місячна орендна плата за оренду приміщення становить 229757,00 грн.

Згідно п. 4.1 Договору, орендна плата сплачується авансом щомісячно, протягом 3 банківських днів після отримання Орендарем рахунку на всі необхідні платежі разом з ПДВ. Перша орендна плата за цим Договором сплачується протягом 3 банківських днів після дати початку оренди.

У відповідності до п. 4.2 Договору, сторонами було погоджено, що Орендодавець виставляє авансові рахунки на оренду плату та інші платежі. Якщо такі є, за даним Договором першого числа календарного місяця, за поточний місяць, або наступного робочого дня, якщо перший день місяця є неробочим днем.

Згідно п. 5.1 Договору, сторони погодили, що в якості забезпечення зобов'язань Орендар повинен надати Орендодавцю Забезпечувальну суму в розмірі місячної орендної плати, що встановлена відповідно до Додатку № 1. Загальний розмір Забезпечувальної суми складає 229757, 00 грн. без ПДВ, що перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця на протязі 3 (трьох) банківських днів після підписання цього Договору та Додаткової угоди до нього.

«Забезпечувальна сума»- грошові кошти, сплачені Орендарем Орендодавцеві на забезпечення виконання Орендарем його договірних зобов'язань, та які з дати зарахування на розрахунковому рахунку Орендодавця вважаються гарантійною (забезпечувальною) сумою за цим Договором. Після припинення цього Договору Забезпечувальна Сума, за відсутності у Орендаря боргів перед Орендодавцем, підлягає поверненню Орендареві у повному обсязі.

Сторони погодились, що розмір Забезпечувальної суми складає орендну плату за 1 (один) місяць оренди приміщення.

У разі несплати у встановлений строк зазначений в цьому Договорі Забезпечувальної суми, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 5% від загальної Забезпечувальної суми зазначеної в цьому Договорі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що оскільки строк оренди відраховується з 06.02.09. (дата підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення), то перша орендна плата повинна була бути сплачена до 09.02.09. включно, але в порушення умов Договору та чинного законодавства, відповідач не виконав своє зобов'язання щодо сплати першої орендної плати у триденний термін, в зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено лист з рахунком-фактурою № ОЛ-0000054 від 24.02.09. на суму 188 728,87 грн. без ПДВ. та 226 474,64 грн. з ПДВ, який був отриманий відповідачем 27.02.09., про що свідчить повідомлення про вручення.

Але як зазначає позивач, відповідачем до цього часу не виконано свого обов'язку щодо сплати належних платежів за лютий 2009 року.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано також свого обов'язку щодо сплати орендної плати за березень 2009 року згідно п. 4.1 Договору на підставі наданого позивачем рахунку-фактури № ОЛ-0000085 від 02.03.09. на сплату орендної плати за березень в сумі 229 757 грн. без ПДВ та 275 708,40 грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своїми листами № 26 від 27.02.09., № 27 від 05.03.09., № 29 від 05.03.09. звертався до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості за Договором оренди.

Але матеріали справ не містять доказів сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за Договором.

Відповідно до матеріалів справи, позивач листом № 32 від 18.03.09. повідомив відповідача про свою згоду на розірвання Договору, та запропонував директору відповідача підписати угоду про розірвання Договору оренди, акт прийому-передачі приміщення з 31.03.09. та сплатити заборгованість з урахуванням орендної плати за березень 2009р.

Але, як зазначає позивач, відповідачем не було підписано угоду про розірвання Договору, не повернуто орендованого приміщення по акту прийому-передачі згідно п. 11.2 Договору, та не сплачено суму заборгованості, в зв’язку з чим позивач вказує на те, що відповідач повинен сплатити заборгованість по орендній платі за лютий-березень 2009 року з урахуванням 5 % штрафу за прострочення оплати орендної плати впродовж двох місяців.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Передача майна наймачу може посвідчуватися актом приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору, 06.02.09. було передано в орендне постування спірне майно, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 06.02.09. (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за користування спірним майном за лютий-березень 2009 року не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк»502183,04 грн. –основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 06.02.09. було підписано зі сторони відповідача виключно для затвердження типової форми такого акту, на що вказує напис «Взірець»біля підпису керівника відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки Договором оренди не передбачено затвердження форми акту як такої, тому дописка «Взірец»на акті прийому-передачі приміщення від 06.02.09. не може взагалі прийматись до уваги, в зв’язку з тим, що вона не несе за собою правового значення.

Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено, що сторони протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору оренди підпишуть акт прийому-передачі в формі, наведеній як додаток № 5 до Договору.

Слід зазначити, що в даному випадку йдеться про те, що акт є додатком № 5 до Договору, а не акт підписується у формі наведеній в додатку № 5, таким чином підписання акту у вигляді Додатку № 5 свідчить про фіксацію факту передачі приміщення.

Крім того, на підписаному сторонами акті прийому-передачі від 06.02.09. не зазначено «Форма акту», отже цей документ підтверджує вчинення юридично значимих дій, а саме передачу приміщення відповідачу в орендне постування.

Поряд з тим, п. 2.3 Договору не передбачено надання акту прийому-передачі форми, тому намагання відповідача трактувати приписи даного пункту Договору є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що йому не передавалось у користування приміщення, визначене Договором оренди не приймається також судом до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи з огляду на наступне.

Доказом передачі приміщення в оренду є підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення від 06.02.09., що визначено в п. 2.2 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в підписаному сторонами акті прийому-передачі приміщення від 06.02.09. зазначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду приміщення, при цьому Орендар не має ніяких претензій до стану приміщення, що скріплено печатками та підписами сторін.

Таким чином, з наведеного вбачається, що передача спірного приміщення є такою, що відбулася.

Посилання відповідача на те, що примірник Додатку № 1 до Договору оренди, яким визначено розмір орендної плати не підписаний позивачем у відповідності до норм ст. 207 Цивільного кодексу України, а тому Договір оренди є неукладеним, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Позивачем в судовому засіданні було пред'явлено для огляду оригінал Додатку № 1 до Договору оренди, який підписано сторонами 06.02.09. Відсутність підпису і печатки Орендодавця на примірнику Додаткової угоди Орендаря, не свідчить про недосягнення згоди щодо розміру орендної плати, оскільки на примірнику Орендаря стоїть його підпис і печатка, отже він погодився з розміром орендної плати в сумі 229757,00 грн.

Слід зазначити, що примірник Орендодавця містить підписи і печатки обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримував від позивача рахунки-фактури на сплату орендної плати за лютий та березень 2009р., та не оспорив розміру нарахованої орендної плати.

Крім того, на підставі п. 3.2 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 % штрафу від суми заборгованості з орендної плати за лютий-березень 2009 року в розмірі 11487,85грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, сторонами було погоджено, що у разі прострочення по оплаті впродовж двох місяців підряд орендної плати, Орендар перераховує на користь Орендодавця штраф у розмірі 5 відсотків від суми орендної плати або витрат на операційне обслуговування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11487,85 грн. штрафу за прострочення по оплаті орендної плати впродовж двох місяців (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімілк» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 4, код ЄДРПОУ 33543684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита»(08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, код ЄДРПОУ 32709379) 502183 (п’ятсот дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 04 коп. –заборгованості, 11487 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 85 коп. –штрафу, 5136 (п’ять тисяч сто тридцять шість) грн. 70 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко