Рішення № 89904515, 11.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16050/19

Провадження № 2/643/1009/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Букреєвої І.А., за участю секретаря - Галік А.Е. , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання права користування житлом,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею права користування житлом. У позовній заяві посилалася на наступне. На підставі рішення Зміївської міської ради Харківської області від 23.10.2017 року без її попередження проведено державну реєстрацію права власності відповідача ПАТ «УКСОЦБАНК» на раніше належну їй квартиру, площею 45,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 . На даний час вона оскаржує у суді зазначену реєстрацію. Тим часом відповідач приймає заходи щодо її виселення. Спірна квартира це є її єдине постійне місце проживання та неповнолітнього сина ОСОБА_2 .. Вищевказана квартира належала їй на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 16.05.2008 року з ОСОБА_3 і передана в іпотеку відповідачу за нотаріально посвідченим іпотечним договором № 834/19-27/35/8-140 від 16.05.2008 року , тому просить визнати виключно за нею та її сином право користування та проживання в зазначеній квартирі.

Ухвалою суду від 26 березня 2020 року первісний відповідач ПАТ " Укрсоцбанк" у звязку з припиненням діяльності шляхом приєднання заспрощеною процедурою , був замінений на належного відповідача - Акціонерне товариство " Альфа-Банк".

Позивач до суду не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

В силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України та враховуючи положення пунктів 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України , суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідив матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Установлюючи наявність, відсутність або припинення правовідносин між сторонами цивільного спору, визначаючись із видом цих правовідносин і з обсягом прав та обов`язків сторін у цих правовідносинах, установлюючи фактичні обставини справи щодо правовідносин сторін спору, суди повинні виходити з положень норми матеріального права, яка регулює зазначені правовідносини, та, вирішуючи спір, повинні встановити всі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та які зазначені у нормі матеріального права, яка регулює ці правовідносини.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 невірно обрано засіб захисту її порушених прав. Право користування квартирою непоривно пов`язано з правом власності на неї.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 133338048 від 06 серпня 2018 року власником спірної квартири є відповідач " ПАТ " Укрсоцбанк" ( а.с.9-12) Позивачка просить захистити її право , спор про яке розглядається в інших судових провадженнях на які посилається сама позивачка ( про виселення ) .

ОСОБА_1 зазначала , що відповідач постійно вчиняє спроби , без отримання відповідного рішення суду , виселити із спірної квартири її та неповнолітнього сина , без надання іншого житла. При цьому примусове виселення можливе лише за наявності відповідного рішення суду .

Позивач не довела про необхідність саме такого способу захисту та поновлення її прав , оскільки не надано доказів реального порушення їх.

З огляду на предмет даного спору, а також встановлені обставини справи, суд вважає , що наведені позивачкою факти та докази жодним чином не впливають на спірні правовідносини , оскільки не доводять та не спростовують обставини справи.

З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 141, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд -

вирішив :

ОСОБА_1 у позові до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання права користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Згідно з п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Суддя