Рішення № 8989860, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/8817.03.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіксатор-Плюс" до                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралбуд-Україна"

про                              стягнення 49 959,97 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Змієвський А.Л.

від відповідача - не з’явився

У судовому засіданні 17.03.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіксатор-Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралбуд-Україна" на користь позивача 49959,97 грн. заборгованості (36903,17 грн. основного боргу, 4079,28 грн. пені, 7464,48 грн. інфляційних нарахувань, 1513,04 грн. три проценти річних) за договором поставки № 23/01/4 від 23.01.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/88.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіксатор-Плюс" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уралбуд-Україна" (далі - Відповідач) укладено Договір поставки № 24/01/4 (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобов’язувався передати, а Відповідач (Покупець) прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються рахунком-фактурою та накладною на кожну партію товару.

Позивач виконав свої зобов’язання щодо поставки товару, а саме в період з 27.08.2008р. по 29.09.2008р. поставив товар Відповідачу на загальну суму 75588,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № ФП-27/08/10 від 27.08.2008р. на суму 40008,02 грн.;

- видаткова накладна № ФП-26/08/2 від 26.08.2008р. на суму 25440,12 грн.;

- видаткова накладна № РН-29-09/6 від 29.09.2008р. на суму 10140,06 грн.;

Згідно з п. 2.2. Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати оплату товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості переданого товару виконав частково

15.12.2008р. Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію вих. № 15-12/1 на суму 36903,17 грн.

У відповідь на вищевказану претензію Відповідач надіслав Позивачу лист вих. № 890 23.01.2009р., в якому гарантував оплату заборгованості.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 36903,17 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 36903,17 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 7464,48 грн. інфляційних нарахувань та 1513,04 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.1. Договору: за несвоєчасну оплату Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочки платежу.

У зв’язку з простроченням платежу за отриманий товар Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 4079,28 грн., що відповідає розрахунку Позивача.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 49959,97 грн. (36903,17 грн. основного боргу, 4079,28 грн. пені, 7464,48 грн. інфляційних нарахувань, 1513,04 грн. три проценти річних).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 499,60 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,612,614, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,218,219,225,229 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіксатор-Плюс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралбуд-Україна" (01111, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13 літ. А; код ЄДРПОУ 33939633) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіксатор-Плюс" (61044, м. Харків, просп. Московський, 259, код ЄДРПОУ 34468797, банківські реквізити: р/р 26007000122626 в АТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618) 36903 (тридцять шість тисяч дев’ятсот три) грн. 17 коп. основного боргу, 4079 (чотири тисячі сімдесят дев’ять) грн. 28 коп. пені, 7464 (сім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 48 коп. інфляційних нарахувань, 1513 (одна тисяча п’ятсот тринадцять) грн. 04 коп. три проценти річних, 499 (чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 22.03.2010