Рішення № 8989783, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/5111.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольче Віта"

про стягнення боргу у розмірі 290 509,69 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Совершенна Л.В.- довіреність №11 від 14.01.2010;

від відповідача: не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольче Віта"про стягнення боргу у розмірі 290 509,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором постачання № 104/43/0108 від 09.01.2008 не повністю оплатив вартість поставленої продукції, заборгувавши позивачу 281 164,51 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 281 164,51 грн. - боргу, 9 345,18 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –1 905,10 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 17.02.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.03.2010.

01.03.2010р. представник відповідача у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 11.03.2010.

11.03.2010 представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.03.2010 за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2008 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № 104/43/0108 (далі –Договір), згідно умов якого позивач, як постачальник зобов`язувався передати у власність відповідача товар (гофрокартонну продукцію), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його у відповідності з умовами визначеними Договором.

Додатковою угодою № 1 від 12.01.2009р. строк дії Договору було подовжено до 31.12.2009р.

Відповідно до пункту 4.1. Договору та п.4 Додатку № 8 від 10.09.2009р. та Додатку № 9 від 28.09.2009р. до даного Договору оплата за товар, що поставлений, здійснюється відповідачем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу позивача.

Судом встановлено, що у період з 02.09.2009 по 08.12.2009 позивач відвантажив, а відповідач отримав товар на загальну суму 281 164,51грн., який відповідачем не оплачено.

Факт поставки позивачем товару підтверджується: ТТН № 10654 від 02.09.2009р. на суму - 27 307,99 грн.; ТТН № 10869 від 07.09.2009р. на суму - 45 356,96 грн.; ТТН № 11219 від 14.09.2009р. на суму - 41 671,99 грн.; ТТН №11514 від 18.09.2009р. на суму-19 759,99 грн.; ТТН № 12288 від 02.10.2009р. на суму - 19 353,60 грн.; ТТН №12376 від 06.10.2009р. на суму - 45 085,98 грн.; ТТН № 12955 від 16.10.2009р. на суму - 49 139,18 грн.; ТТН №13028 від 19.10.2009р. на суму-12 149,76 грн.; ТТН№ 13512 від 27.10.2009р. на суму-33 534,40 грн.

Відповідач за поставлений йому товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 281 164,51 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду належних доказів.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 281 164,51грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, а тому позивач, на підставі п. 5.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9 345,18 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 9 345,18 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольче Віта" (02099, м.Київ Бориспільське шосе, 7-Б, код ЄДРПОУ 32206530) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" (03126, м. Обухів, Київська обл., вул. Київська, 130, код ЄДРПОУ 05509659) - 281 164 (двісті вісімдесят одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 51 коп. –основного боргу, 9 345 (дев’ять тисяч триста сорок п’ять) грн. 18 коп. –пені, 1 905 (одна тисяча дев’ятсот п’ять) грн. 10 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 22.03.2010р.