Рішення № 8989782, 23.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/223.03.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»

Про розірвання договору Суддя Бондаренко Г.П.

Представники: Від позивачаДейнеко Л.М. (дов. №113 від 19.03.2010р.) Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання договору про взаємопідключення мереж №КS-T/1 від 29.08.2001 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконував свої зобов’язання за договором про взаємопідключення мереж №КS-T/1 від 29.08.2001 року щдо оплати наданих послуг, а отже неналежне виконання зобов’язань відповідачем по договору є підставою для розірвання договору за вимогою позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року провадження у справі порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначено на 23.03.2010 року. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року про порушення провадження у справі, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.03.2010 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 27.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          29.08.2001 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про взаємопідключення мереж №КS-T/1 за яким сторони домовились про підключення своїх відповідних телекомунікаційних систем з метою надання абонентам та користувачам мережі відповідача послуг завершення їх викликів на мережі позивача, телефонній мережі загального користування України та на мережах країн близького та далекого зарубіжжя.

          Відповідно до п.3.2.1. цього договору, відповідач зобов’язався забезпечити взаємопідключення мережі з мережею позивача в межах своєї компетенції та у відповідності з порядком, передбаченим цим договором.

          Згідно з п.9.2. зазначеного договору якщо жодна сторона за 2 місяці до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання продовжувати відносини, договір вважається таким, що продовжується на наступний календарний рік та на таких самих умовах.

          Відповідно до п.9.4. цього договору, розірвання договору може бути тільки з письмової згоди сторін, а також в порядку передбаченому чинним законодавством України.

          Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 1/514 від 04.12.2009 року за позовом Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»про стягнення 3088,40 грн. позов задоволено повністю.

          20.07.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №6101/01 про сплату заборгованості та розірвання договору.

          18.11.2009 року позивач направив відповідачу заяву №9294/4/00/00/00 про припинення договірних відносин, в якій повідомив останнього про своє небажання продовжувати договірні відносини на наступний календарний рік у зв’язку з порушенням відповідача зобов’язань за договором та про те, що вважатиме договір таким, що припинив свою дію 31.12.2009 року.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва по справі №1/514 від 04.12.2009 року встановлено, що відповідач не виконував свої зобов’язання за договором у зв’язку з цим утворилась заборгованість.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, суд вважає встановленим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 1/514 неналежного виконання відповідачем у справі своїх зобов’язань щодо оплати наданих послуг за Договором.

          Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено судом, позивач направив відповідачу претензію №61101/01 від 20.07.2009 року та заяву №9294/4/00/00/00 від 18.11.2009 року про припинення договірних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені претензія та заява були повернуті позивачу у зв’язку з відсутністю відповідача за адресою реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав витяг з ЄДРПОУ про місцезнаходження відповідача, зі змісту якої випливає, що останній свого місця реєстрації не змінював.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

За таких обставин позовні вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про взаємопідключення мереж №КS-T/1від 29.08.2001 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.»(03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51; код ЄДРПОУ 21673832) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»(03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 27; код ЄДРПОУ 30176526).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»(03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 27; код ЄДРПОУ 30176526) на користь Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»(03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51; код ЄДРПОУ 21673832) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення може бути оскаржене в десятиденний термін з моменту підписання у визначеному законодавством порядку.

5. Накази видати відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                                    Г.П. Бондаренко