Рішення № 89894528, 18.06.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2243/20

пр.№ 2-а/464/113/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2020 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради, інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Юрія Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 28.04.2020 р. звернувся в суд із адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними дії інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Ю.Ю., скасувати постанову №LV2004110087 від 16 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст. 122 КУпАП, та зобов`язати інспектора видалити інформацію про правопорушення у реєстрах обліку правопорушень.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 16.04.2020 р. інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Ю.Ю. в режимі фото/відео зйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу автомобілем марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 о 14 год 21 хв по вул. Леонтовича, 2 у м.Львові, про що було винесено постанову №LV2004110087 про притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до даної постанови, він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку «Зупинка заборонена». Про оскаржувану постанову дізнався з інтернет-ресурсу 23.04.2020 р. Вважає, що постанова є протиправною, оскільки фотофіксація не підтверджує факту адміністративного правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню, з огляду на таке. Прилади фіксації, які використовує інспектор з паркування не відповідають Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», не є вимірювальними, не пройшли повірку та відповідають ДСТУ. Також вказує, що технічний регламент, відповідно до якого розроблено стандарт для сертифікації приладів фіксації порушень, набув чинності 25 квітня 2019 року, та відповідно до якого жоден прилад не може легально фіксувати порушення правил зупинки/стоянки/паркування, а дані такого приладу не можуть бути використані як підстава для накладення штрафу. Окрім цього, зазначає, що Львівська міська рада не отримала сертифікат безпеки передачі даних Держспецзв`язку, відтак прилади не можуть використовуватись для фіксації порушень правил дорожнього руху в режимі фотозйомки. Також зазначає, що із фотофіксації не можливо встановити яке порушення допущено, а саме фотофіксація не містить географічних координат, адреса порушення може бути одна, а світлини зроблені в іншому місці.

Ухвалою від 29.04.2020 року прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

29.05.2020 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов, у якому представник Управління безпеки міста Львівської міської ради просить відмовити у задоволенні такого, з огляду на таке. Позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки транспортний засіб марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , який згідно із Єдиним реєстром транспортних засобів, зареєстровано за позивачем, здійснив зупинку за адресою: м.Львів, вул.Леонтовича, 2, а саме в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», що не відповідає вимогам п.8.4 (в) і п.3.34 розділу 33 ПДР. Покликання позивача на те, що із фотофіксації неможливо встановити де вчинено правопорушення, спростовується цими ж фото, які зроблені інспектором у відповідності до ст. 14-2 КУпАП із врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів. Щодо доказів вчинення адміністративного правопорушення зазначає, що дане правопорушення було зафіксоване технічним засобом – відеореєстратором моделі DMT 1 за технічною специфікацією виробника «Shenzen Diamante Technology Co. Ltd», який дає змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів. Даний пристрій має висновки та сертифікати дослідження, такий відповідає вимогам технічного регламенту радіообладнання та телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, а отже може використовуватись як належний доказ у справі, оскільки має функцію фото і відеозапису. Також зазначає, що даний пристрій не є дійсно вимірювальним, як зазначає позивач, а лише здійснює фото і відеофіксацію, а тому стверджувати про його відповідність Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» немає жодних підстав. Окрім цього, вказує, що відповідачем Управління безпеки міста Львівської міської ради з дотриманням вимог ч.4 ст. 283 КУпАП розміщено зображення транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення на веб-сайті htt://inspector.lviv.ua в мережі Інтернет, на якому особа могла і може з ними ознайомитись, про що і зазначено в постанові. Ідентифікатором доступу до інформації є номер постанови. Із врахуванням наведеного, зазначає, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 , а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, 17.06.2020 р. від адвоката Снігур Г.М. надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача. Окрім цього, 17.06.2020 р. представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат між сторонами, зокрема щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також додаткові пояснення.

Інспектор з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Юрія Юрійовича в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Управління безпеки міста Львівської міської ради у судове засідання не з`явився, у відзиві просить розглядати справу у відсутності представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою по справі про адміністративне правопорушення №LV2004110087 від 16 квітня 2020 року, винесеною інспектором з паркування, управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Ю.Ю., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 16.04.2020 р. о 14 год 21 хв водій автомобіля марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу по вул. Леонтовича, 2 у м.Львові в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», що не відповідає вимогам п.8.4 (в) і п.3.34 розділу 33 ПДР.

За змістом ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним правопорушення, обґрунтовуючи свої заперечення не доведенням його вини, а також неналежною фіксацією адміністративного правопорушення.

Розділом 33 ПДР, зокрема у підрозділі 3 закріплено такий заборонний дорожній знак, як знак 3.34 «Зупинку заборонено».

За змістом п. 8.4. «в» розділу 8 ПДР дорожні знаки поділяються на такі групи, як заборонні знаки. Заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

В межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

У відповідності до п.1.10 ПДР зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);

Зона дії знаку 3.34 поширюється - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені (підрозділ 3 Розділу 33).

На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог п. 8.4. «в» ПДР, відповідачем долучено до відзиву фотоматеріали, згідно яких зафіксовано встановлений по вул.Леонтовича у м.Львові дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена», дія якого згідно ПДР України поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним. Цими ж фотознімками зафіксовано транспортний засіб позивача марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , який припаркований неподалік встановленого знаку 3.34, а відповідно у зоні його дії.

Окрім того, представником відповідача додано до матеріалів справи сертифікат відповідності (дійсний до 09.01.2021 р.), сертифікат дослідження конструкції, а також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.12.2016 р., на підтвердження того, що відеореєстратори, зокрема і моделі DMT1 за технічною специфікацією виробника «Shenzen Diamante Technology Co., Ltd», дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів та мають належний сертифікат відповідності.

Таким чином, вищевказані, досліджені в судовому засіданні фотоматеріали, суд вважає належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Підстави позову, на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, не спростовано останнім.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними, а відтак суд вважає, що постанова №LV2004110087 від 16 квітня 2020 року є законною та обґрунтованою, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Оскільки адміністративний позов залишено без задоволення, судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу не стягуються.

Із врахуванням наведеного, слід відмовити представнику позивача у стягненні судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,

у х в а л и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради, інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Юрія Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адвокат, місце провадження діяльності: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Управління безпеки міста Львівської міської ради, місцезнаходження: м.Львів, вул.Зелена, 9, код ЄДРПОУ 04055896.

Відповідач: інспектор з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Коцюмбас Юрія Юрійовича, службова адреса: м.Львів, вул.Зелена,9.

Суддя Теслюк Д.Ю.