Рішення № 8989441, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/5017.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення"

доКиївської міської клінічної лікарні №11

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:1. Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

2. Територіально медичне об'єднання м. Києва "Лівобережне"

простягнення 24 176,15 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Іляшов Б.М.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи 1:Олешко О.М.

від третьої особи 2:Ганьбач В.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської клінічної лікарні №11 (надалі –"Лікарня") про стягнення 28 936,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №26 від 03.10.2008 р. позивач виконав поточний ремонт-очищення системи каналізації, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 23 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків у розмірі 2 576,00 грн., 3% річних у розмірі 655,04 грн. та пені у розмірі 2705,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.02.2010 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

У судовому засіданні 10.02.2010 р. представник третьої особи 1 надав пояснення по справі, в якому вказував, що касові видатки по заборгованості відповідача за договором №26 від 03.10.2008 р. не проводились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів та залученням третьої особи розгляд справи відкладено до 01.03.2010 р. Залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Територіально медичне об'єднання м. Києва "Лівобережне".

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, в якому вказував, що кошти на оплату робіт за договором №26 від 03.10.2008 р. були замовлені 04.10.2008р. в ТМО м. Києва "Лівобережне", але фінансування не надійшло до кінця 2008 року.

Представник третьої особи 2 надав пояснення, з яких вбачається, що бюджетне фінансування відповідачу по КЕКВ 1137 у період з жовтня 2008 року по момент розгляду справи не виділялося.

В судовому засіданні 01.03.2010 р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій Товариство просило стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 23 000,00 грн., пеню у розмірі 762,15 грн. та інфляційні збитки у розмірі 414,00 грн.

У судовому засіданні 01.03.2010 р. у зв’язку із невиконанням третьою особою 1 вимог ухвали суду оголошено перерву до 17.03.2010 р.

В судове засідання 17.03.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представники третіх осіб у судове засідання з'явилися, у вирішення спору покладаються на розсуд суду.

Представник відповідача у судове засідання 17.03.2010 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника Лікарні у розписці в повідомленні про перерву від 01.03.2010 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (підрядник) та Київською міською клінічною лікарнею №11 (замовник) було укладено договір №26 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати наступні види робіт: поточний ремонт –очищення системи каналізації.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що результатом виконаних робіт за даним договором є підписані з обох сторін акти виконаних робіт.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна сума договору складає: 23 000,00 грн. Кінцева сума Договору може змінюватися виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми № КБ-2в та довідкою № КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору роботи за цим договором фінансуються за рахунок бюджетних та інших коштів. Замовник здійснює оплату робіт, що передбачені договором, по кожному об’єкту протягом 10-ти календарних днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по визначеному об’єкту.

Пунктами 3.4, 3.5 Договору погоджено, що у випадку затримки бюджетного фінансування замовник сплачує вартість виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту поновлення бюджетного фінансування та отримання ним коштів на свій розрахунковий рахунок. Кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником не пізніше грудня 2008 року.

31.12.2008 р. сторонами було складено та підписано додаткову угоду до Договору, пунктом1 якої внесено зміни до п. 3.5 Договору та визначено, що кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться замовником не пізніше 31.12.2009 р., а строк дії Договору продовжено до 31.12.2009 р. (пункт 2 додаткової угоди).

Відповідно до п. 4.1 Договору здача-приймання виконаних робіт по кожному об’єкту здійснюється відповідно з діючими нормами і правилами та оформлюється актом здачі-прийняття виконаних робіт. Замовник перевіряє правильність акту протягом 10-ти робочих днів з дня його отримання та підписує виходячи з фактично виконаних робіт або відмовляє у підписанні акту та дає письмову обґрунтовану відповідь про причину відмови. При наявності недоліків у виконаних роботах сторонами складається дефектний акт.

Згідно із п. 5.2.5 Договору замовник зобов’язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 р.

На виконання умов Договору, у жовтні 2008 року позивачем були виконанні роботи на загальну суму 23 000,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року від 03.10.2008 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року від 03.10.2008 р.

31.07.2009 р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджуює заборгованість Лікарні по оплаті виконаних робіт згідно Договору.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних на підставі Договору підрядних робіт на суму 23000,00грн. Спір стосується строку виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Договір є договором підряду, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 23 000,00 грн. –акт (за формою №КБ-2в) приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, який підписано сторонами без зауважень 03.10.2008 р., а також довідкою (за формою КБ-3) про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року.

Відповідачем вартість виконаних підрядних робіт визнається, проте відповідач вказує на відсутність бюджетного фінансування по КЕКВ 1137 з моменту укладання Договору до моменту розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням розділу 3 Договору та враховуючи зміст додаткової угоди до Договору від 31.12.2008 р. кінцевим строком виконання грошових зобов’язань визначено 31.12.2009 р.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, як підставу ненастання строку виконання грошового зобов’язання, спростовується п.3.5 Договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2008 р. При цьому суд відзначає, що можливість затримки в розрахунку, яка передбачена п.3.4 Договору, допускається в межах встановленого сторонами пунктом 3.5 Договору моменту кінцевого розрахунку.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

До того ж суд відзначає, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб’єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов’язань.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у сумі 23000,00грн., що не заперечується відповідачем, а встановлені судом обставини свідчать, що строк виконання грошового зобов’язання настав. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, з 01.01.2010 р. відповідач є таким, що порушив зобов’язання по сплаті на користь позивача 23 000,00 грн. за виконані згідно Договору підрядні роботи, а тому позовні вимоги в частині стягнення такої заборгованості визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 762,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 01.01.2010 р. по 01.03.2010 р. та інфляційних збитків у розмірі 414,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у січні 2010року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Разом із цим, відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем надані докази того, що зобов’язання за Договором обліковуються як бюджетні зобов’язання по КЕКВ 1137 2008-2010 бюджетних років. Тобто, відповідач щорічно вчиняв дії, спрямовані на врахування взятих зобов’язань в бюджетні зобов’язання наступних періодів.

Із наданих ГУ ДКУ у м. Києві та ТМО "Лівобережне" пояснень вбачається, що бюджетне фінансування відповідачу по КЕКВ 1137 у період з жовтня 2008 року по момент розгляду справи не виділялося.

Відтак, відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а в силу викладеного та положень Бюджетного кодексу України вина відповідача у порушенні зобов’язання відсутня.

Наведене згідно ст. 614 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені за порушення зобов’язання.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення пені необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд відзначає, що обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Отже, правомірною є вимога позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 414,00грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання протягом січня 2010 року.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства до Лікарні задовольняються судом в частині стягнення 23 000,00 грн. основного боргу та 414,00 грн. інфляційних збитків.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 762,15 грн. необхідно відмовити із викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні №11 (02092, м. Київ, вул. Рогозівська,6; ідентифікаційний код 01110765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; ідентифікаційний код 35634715) основний борг у розмірі 23 000,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 414,00 грн., державне мито у розмірі 234,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228,56 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко