Рішення № 89889527, 17.06.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Дата ухвалення
17.06.2020
Номер справи
279/1748/19
Номер документу
89889527
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 279/1748/19

Номер рядка звіту 38

номер провадження 2/279/72/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Акціонерного товариство "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , зазначивши, що 18.05.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником прав та обов`язків якого є АТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11156478000, з додатковими угодами №1 від 30.10.2009 року, №2 від 30.04.2009 року, №3 від 30.04.2010 року, відповідно до якого Банк надав останній кредитні кошти в розмірі 12100,00 дол.США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених кредитним договором та додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше 18.05.2022 року. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором 18.05.2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, відповідно якого в іпотеку банку передана квартира, що знаходиться у АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, її спадкоємцем є дочка ОСОБА_1 .. Позивач свої зобов`язання по вказаному договору виконав та надав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 12100,00 дол.США. В той час, як боржник наданий кредит у строки встановлені договором не погасила, внаслідок чого виникла прострочена заборгованність за даним кредитом. Відповідач повідомлялася про існуючу заборгованність і про її погашення, але заборгованості за кредитом, яка становить 12002,63 дол.США не погасила, що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.Просив з метою погашення заборгованості за вказаним вище договором про надання споживчого кредиту звернути стягнення на майно – квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 23.3 кв.м., житловою площею 12.0 кв.м., що належить на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 приймаючи участь дистанційно в режимі відео конференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позові та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, з посиланням на мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті та те, що позивачем не доведено, що саме він являється іпотекодержателем за спірним договором та обрав спосіб захисту порушених прав кредитодавця щодо виконання позичальником грошових зобов`язань, забезпечених іпотекою, який відповідно до умов Договору іпотеки визначений як позасудовий. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Поданий відповідачем відзив на позовну заяву ухвалою суду від 17.07.2019 року залишено без розгляду, як такий що був поданий з порушенням строків його подання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши їх в сукупності з письмовими матеріалами справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.05.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником прав та обов`язків якого виступає АТ "УкрСиббанк") та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11156478000, з додатковими угодами №1 від 30.10.2009 року, №2 від 30.04.2009 року, №3 від 30.04.2010 року, відповідно до якого Банк надав останній кредитні кошти в розмірі 12100,00 дол.США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених кредитним договором та додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше 18.05.2022 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором 18.05.2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, відповідно якого в іпотеку банку передана квартира, що є власністю іпотекодавця та знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 23.3 кв.м., житловою площею 12.0 кв.м.. Згідно договору, за домовленістю сторін, вартість предмету іпотеки складає 81777,00 гривень.

Обтяження іпотекою зареєстровані в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується інформаційною довідкою 161633816 від 29.03.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». У зв`язку із приведенням своєї діяльності у відповідність до положень Закону України «Про акціонерні товариства» загальними зборами акціонерів банку 17.10.2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець ОСОБА_2 померла.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 11156478000 від 18.05.2007 року виконав належним чином та надав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 12100,00 дол.США. В той час, як боржник наданий кредит у строки встановлені договором не погасила, внаслідок чого виникла прострочена заборгованність по кредиту, тому вважає, що виникли підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Перевіряючи доводи позивача, судом встановлено, що відповідно до положень частин першої, третьої статті 509, статей 526, 629 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Кодексом також передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546).

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже, застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя. Відповідно до ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений ст.ст.572-597 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права та обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Згідно зі ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Закон України «Про іпотеку» визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» Розділом VII “Порядок звернення стягнення на майно боржника» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Цим же Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки ст.575 ЦК України іпотеку визначено, як окремий вид застави, то норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, норми цього Закону дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Таким чином, реалізація предмету іпотеки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, можлива лише з дотриманням конкретних умов.

Як убачається з розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором станом на 29.03.2019 року борг становить 12002,62 дол.США (що еквівалентно 327056,84 грн.), з них: 8324,59 дол.США – заборгованість по кредиту, 3678,04 дол.США – заборгованість за процентами, нарахованими до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується розрахунком заборгованості.

Розрахунок заборгованості відповідачем не оспорений та не спростований.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Окрім того, відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 р. (далі - Закон №1304-7), протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/ майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Так, загальна площа квартири АДРЕСА_2 не перевищує 140 кв.м. – становить – 23.3 кв.м., виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, квартира є постійним місцем проживання відповідача, інформації про наявність у неї у власності іншого майна у суду немає, тому на вказані правовідносини розповсюджується дія вказаного вище Закону « 1304-7.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 ЦК України поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається, як відстрочення виконання зобов`язань.

Таким чином, Закон про мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у разі невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в справі №6-57цс15, встановлений Законом №1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Тобто, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону № 1304-VII не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, аналізуючи наведене, діючим законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Отже, суд приходить до висновку, що у позивача наявне право на пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а заперечення сторони відповідача проти позову є безпідставними та не спростовують висновків суду.

За таких обставин, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки належить відстрочити на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду в сумі 4905,85 гривень.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано ордер, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю та попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, однак представлені документи підтверджують лише факт надання такої допомоги, однак не підтверджують понесення позивачем витрат на її оплату, тому дана вимога про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.15,16,263,509,526,1049-1050,1054 ЦК України, ст.ст.1,33,38,39,41 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

З метою погашення на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11156478000 від 18.05.2007 року у розмірі 12002,63 дол.США, з яких: 8324,59 дол.США – заборгованість по кредиту, 3678,04 дол.США – заборгованість за процентами нарахованими до 14.02.2018 року, звернути стягнення на майно – квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 23.3 кв.м., житловою площею 12.0 кв.м., що належить на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В частині звернення стягнення на предмет іпотеки рішення суду відстрочити на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» 4905,85 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони та учасники :

Позивач: АТ "УкрСиббанк", місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12, код 09807750.

Представник позивача: Семко Ігор Сергійович, місце перебування: АДРЕСА_3 м.Київ, вул.Є.Сверстюка, 11Б, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КВ №6358 від 04.04.2019 року.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_4 , місце перебування: АДРЕСА_4 , свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю серія ЖТ №001122 від 31.10.2019 року.

Суддя: Невмержицька О.А.

Часті запитання

Який тип судового документу № 89889527 ?

Документ № 89889527 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 89889527 ?

Дата ухвалення - 17.06.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 89889527 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 89889527 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 89889527, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Судове рішення № 89889527, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 17.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 89889527 відноситься до справи № 279/1748/19

Це рішення відноситься до справи № 279/1748/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 89889519
Наступний документ : 89889532