Ухвала суду № 89887877, 17.06.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/1244/19-ц

Провадження №2/175/335/19

У Х В А Л А

17 червня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участі секретаря Кравченко А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Дніпровського району Дніпровської районної державної адміністрації, Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права користування частиною житлової квартири, та за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради про визнання недійсним і скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2020 року цивільну справу №175/1244/19-ц (провадження №2/175/335/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Дніпровського району Дніпровської районної державної адміністрації, Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права користування частиною житлової квартири, об`єднано в одне провадження із цивільною справою №175/5119/19-ц (провадження №2/175/1475/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради про визнання недійсним і скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло.

При зверненні до суду з позовом до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради про визнання недійсним і скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд заборонити ОСОБА_2 відчужувати чи в будь-який інший спосіб передавати у власність третім особам квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,5 кв.м.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою ст. 150 ЦПК України, передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №194255670 сформованої 21.12.2019 року, ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1794843712214), загальною площею 52,5 кв.м. житловою площею 29,8 кв.м., на підставі Свідоцтва про право власності від 20 лютого 2019 року, виданого Виконавчим комітетом ССР ДР ДО, за реєстраційний номер 30 (а.с.103).

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом спору.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати такий вид забезпечення позову як заборону відчуження вищевказаного нерухомого майна. Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час, відповідач не позбавляється можливості володіти та користуватися спірним майном.

Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , до виконання рішення суду.

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : Озерянська Ж.М.