Ухвала суду № 89887873, 18.06.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2138/20

Провадження № 1-кс/175/618/20

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді - Новік Л.М.

при секретареві - Сапай О.Г.

за участю:

слідчого - Тооде Д.О.

прокурора - Черненко Ю.В.

захисника - Тертишної К.О.

перекладача - Мікадзе М.Т.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Тооде Д.О. погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Черненко Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Галі, Грузії, громадянина Грузії, не одруженого, маючого базову середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 17.06.2020 року надійшло клопотання слідчого про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 17 червня 2020 року є підпис підозрюваного та захисника про вручення зазначених документів.

ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст.208 КПК України 15.06.2020 року о 15:00 год. та доставлений до зали суду під конвоєм.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення корисливого кримінального правопорушення, яке полягає у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище, а саме з автомобіля.

15.06.2020 приблизно о 12.50 годині ОСОБА_1 перебуваючи на автомобільному паркувальному майданчику, розташованому біля гіпермаркету «Епіцентр» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Бабенко, 25, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 реалізуючи прямий злочинний умисел, спрямований на вчинення корисливого кримінального правопорушення, яке полягає у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище, а саме автомобіль марки «Volkswagen Passat», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який було припарковано на автомобільній парковці вищевказаного гіпермаркету, який належить раніше невідомому їм ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Далі, реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у інше сховище, діючи за попередньою змовою, та розподіливши ролі між собою ОСОБА_4 стояв неподалік від автомобіля та спостерігав, щоб їх дії були не помітними для потерпілого та оточуючих. В цей момент до автомобіля підійшов раніше невідомий їм потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відчинив автомобіль.

ОСОБА_4 помітивши, що до автомобіля підійшов потерпілий наблизившись відволік останнього. В свою чергу, ОСОБА_1 відчинив передні пасажирські двері з правої сторони автомобіля марки «Volkswagen Passat», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки викрав з правого переднього пасажирського сидіння чоловічу барсетку, коричневого кольору, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого, в якій знаходилось майно потерпілого, а саме:

-ключі 2 штуки;

-ліки;

-записна книжка;

-документи;

-копія паспорту;

-грошові кошти у сумі 4000;

-дві картки «Ощад банк»;

-посвідчення водія.

Під час вчинення злочину дії ОСОБА_1 були помічені потерпілим, який намагався запобігти вчиненню злочину, кричав вказаним особам зупинитись та повернути викрадене майно. Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 усвідомлюючи, що їх дії помічені сторонніми особами, продовжили умисно, діючи за попередньою змовою вчиняти відкрите викрадення чужого майна.

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадене майно, залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4000 грн.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у інше сховище, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України..

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час проведення досудового розслідування, встановлено наявність ризику, передбаченого п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності за вчинене, буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходу. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на автомобілі, під керуванням невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою уникнення від відповідальності, виїхали за межі Дніпропетровської області, де в подальшому були затримані. Може знищити або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час проводяться слідчі та розшукові заходи по встановленню частини викраденого майна, яким заволоділи підозрювані. Може впливати на потерпілого та свідків по зазначеному кримінальному провадженню, оскільки йому відомо місце проживання останніх. Будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинить нове кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 має три не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості та за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2019 року визнаний винним та підданий покаранню за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст.71 КК України остаточно визначене покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 17.05.2020 року. Передбачені кримінально процесуальним кодексом України інші запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту, особистої поруки не зможуть забезпечити явку підозрюваного ОСОБА_1 до органів досудового слідства та/або суду.

Прокурор у судовому засіданні просила оголосити перерву у зв`язку з закінченням робочого часу та для уточнення анкетних даних підозрюваного в частині по-батькові, а саме на ОСОБА_7 .

З урахування думки учасників процесу усне клопотання прокурора залишено без задоволення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу ву вигляді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити, наполягала на існуванні ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Звернула увагу суду, що повідомлення про підозру не було підписано підозрюваним у зв`язку з його відмовою від підпису. У зв`язку з чим були запрошені поняті, які засвідчили даний факт. Додала, що на час повідомлення про підозру з підозрюваним був захисник за призначенням Коваленко С.О. , який також поставив свій підпис у повідомленні про підозру.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити, та пояснила, що її підзахисний вину не визнає, тому що не розуміє в чому його підозрюють, оскільки він не володіє українською мовою на час повідомлення про підозру йому не було забезпечено перекладача, тому користуючись своїми правами він відмовився від підпису повідомлення та від захисника за призначенням, вимагаючи надати йому можливість укласти угоду зі своїм захисником.. Крім того, вона та її підзахисний вважають, що повідомлення про підозру має бути вручено взагалі не тій особі, оскільки її підзахисний згідно документу, що встановлює особу ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 як зазначено у підозрі та клопотанні слідчого та доданих до нього документах..

ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, вважає, що всі ці події пов`язані виключно з тим, що він раніше судимий, повідомлення про підозру не підписував, оскільки йому не надали перекладача, так як він грузін, має посвідку на постійне проживання в Україні згідно якої він ОСОБА_1 і ніколи не був ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Встановлено, що 15.06.2020 р., відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, були внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040440000787 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

15.06.2020 року старший слідчий Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, старший лейтенант поліції Тооде Д.О. розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040440000787 від 15.06.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України винесено постанову про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення на ч. 3 ст. 186 КК України

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

16.06.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.186 КК України. Саме повідомлення про підозру не містить підпису підозрюваного, перекладача з урахуванням того, що особа не володіє українською мовою, а містить лише підписи понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,які засвідчили відмову особи від підпису у повідомленні про підозру. Підпис захисника взагалі не можливо ідентифікувати, оскільки не зазначено його прізвище та ініціали.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_1 16.06.2020 року було забезпечено надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом Коваленко С.О.

З протоколу роз`яснення права на захист від 16.06.2020 року ОСОБА_1 відмовився від державного захисника.

Протокол допиту підозрюваного від 16.06.2020 року також не містить підпису підозрюваного, підпису перекладача, захисника.

Згідно ордеру на надання правничої допомоги серія НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_1 уклав договір на надання правової допомоги тільки 17.06.2020 року.

Згідно ч.1,2 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Забезпечення ефективності захисту та створення умов для вільного вибору захисника є важливою складовою права на захист у кримінальному провадженні. Належна реалізація цього права вимагає застосування практики ЄСПЛ, згідно з позицією якого, відображеною, зокрема, у п.262 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у скоєнні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду».

Також у п.89 рішення ЄСПЛ від 13.02.2001 у справі «Кромбах проти Франції» вказано: «Хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду». Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на всіх стадіях кримінального провадження.

Згідно ч.3 ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Перекладача та захисника ОСОБА_1 фактично було забезпечено тільки в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, яке подано відносно особи ОСОБА_1 , слідчим суддею встановлено, що в тексті клопотання по-батькові підозрюваного зазначено як ОСОБА_7 так і ОСОБА_1 , а згідно копії тимчасової посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_3 вбачається взагалі особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по-батькові не зазначено.

Розглядаючи вказане клопотання, слідчий суддя також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» оцінюється ЄСПЛ при встановленні порушення п.«с» §1 ст.5 та §3 ст.5 конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність при затриманні особи та обранні стосовно неї запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням свободи. Уперше Суд дав визначення цьому стандарту в 1990 р. у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.186 КК України, оскільки підозру пред`явлено особі ОСОБА_1 . Також клопотання слідчого та додані до нього матеріали мають значні розбіжності в зазначенні особи, стосовної якої просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім того слідчим суддею встановлено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в зв`язку з незалученням перекладача та порушення права на захист підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Тооде Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Звільнити особу ОСОБА_1 з під-варти в залі суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Тооде Д.О.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.М. Новік