Рішення № 8988532, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/73819.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елькассо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»

про стягнення заборгованості в розмірі 40159, 80 грн.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Кирилов К.К. директор;

від відповідача: не зявились;

У судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елькассо»(надалі ТОВ «Елькассо», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»(надалі ТОВ «ОКЕЙ Україна», відповідач) 40159, 80 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в розмірі 40159, 80 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 03.12.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження товариства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 19.02.2010р..

Розглянувши матеріали справи, враховуючи представлені докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2009р. між ТОВ «Елькассо»та ТОВ «ОКЕЙ Україна»укладено договір № 19/01/09-ПТ за умовами якого постачальник (позивач) зобовязувався відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації.

На підтвердження виконання договору та наявності зобовязань відповідача по оплаті поставленого товару на вимоги суду позивачем надані видаткові накладні № 170302 від 17.03.2009р. на суму 2412 грн., № 010401 від 01.04.2009р. на суму 1929, 60 грн., № 200301 від 20.03.2009р. на суму 6110, 40 грн., рахунок-фактуру № ЕЛ-100302 від 10.03.2009р. виставлений на оплату поставленого товару на суму 6432 грн..

Відповідно до п. 12.1 договору, договір діє до 31 грудня 2009р., що відповідно підтверджує здійснення поставок товарів за вказаними накладними в межах договору.

Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 8 договору, згідно з п. 8.2 покупець здійснює оплату товару протягом 60 днів з моменту поставки товару.

Оплату за поставлений товар відповідачем не здійснено, і за твердженням позивача заборгованість відповідача становить суму 40159, 80 грн., яка і заявлена до стягнення.

Як про те зазначено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 № 11 «Про судове рішення»обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В силу положень ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки, первинні документи що підтверджують заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості знаходяться саме у сторін по справі (позивача та відповідача), ухвалою суду від 14.01.2010р. від сторін у звязку з необхідністю встановлення обставин про які зазначено у позовній заяві витребувано належні докази, та зокрема зобовязано позивача надати суду довідку що підтверджує несплачену суму заборгованості, заявлену до стягнення станом на час розгляду справи, в разі погашення (часткового погашення) заборгованості письмово про це зазначити, надати відповідні докази; надати первинні документи, що підтверджують поставку товару на користь відповідача за договором № 19/01/09-ПТ від 28.01.2009р. на суму заявлену до стягнення, зобовязано навести перелік видаткових накладних які станом на час вирішення спору не є оплаченими, в якій частині; надати банківські виписки на підтвердження часткової сплати товару поставленого в межах договору від 28.01.2009р. за накладними сума за якими заявлена до стягнення, а також надати накладні на повернення товару в разі якщо таке мало місце.

Переліку видаткових накладних які станом на час вирішення спору не є оплаченими, в якій частині тощо, позивачем суду не представлено, що унеможливлює здійснення перевірки судом обставин про які зазначається в позовній заяві, а спір вирішується судом на підставі доказів наявних у матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.8.2 Договору 19/01/09-ПТ від 28.01.2009р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних що надані до матеріалів справи, станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 60 днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 1.4 договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцю. Товар буде вважатись поставленим покупцю за умови, що сторони підписали товарно-транспортну, товарну накладну, яка засвідчує отримання товару покупцем, постачальник надав покупцю всі передбачені договором документи; постачальник поставив товар покупцю, відповідно до вимог договору.

Дати отримання відповідачем видаткових накладних, що підтверджують поставку товару в межах договору проставлені на вказаних видаткових накладних відповідно виходячи з указаних дат визначено строки настання виконання зобовязань по оплаті поставленого товару.

Згідно з пп. 6.4., 6.5. розділу 6 договору «Порядок прийому товару», встановлено, що у разі виявлення невідповідності товару вимогам, передбаченим договором або даним зазначеним на маркуванні упаковки, а також у відповідних документах, що засвідчують кількість та якість товарів, або якщо виявлена відсутність усіх або будь-яких супровідних документів, покупець має право припинити приймання товару. У випадку виявлення будь-яких недоліків відповідно до підпункту 6.3., та 6.4 договору, покупець складає акт про розбіжності до товарно-транспортних документів, в якому має бути зазначена кількість перевіреного товару і характер виявлених недоліків. Відповідно до п. 6.8 договору у випадку виявлення невідповідності товару вимогам, вказаним у договорі та/або вимогам діючого законодавства України, покупець має право повернути товар постачальнику або вимагати його заміни на товар, який відповідає усім вимогам, вказаним у договорі.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності письмових заперечень щодо якості та кількості товару, супровідної документації, не повідомлено обставин про складання актів в порядку передбаченому п. 6.5 договору, не надано таких до справи.

До матеріалів справи позивачем надано первинних документів (видаткових накладних та рахунок), що підтверджують поставку товару в межах укладеного договору на користь відповідача на загальну суму 16 884 грн..

Згідно з наданим до справи актом звірки стану розрахунків між сторонами за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. заборгованість відповідача за поставлені товари складає 26371, 20 грн., а жодних доказів здійснення поставки товару в періоді після 30.04.2009р. позивачем суду не представлено, про наявність таких не зазначено ні у позові, ні додатково, і матеріали справи про наявність таких не свідчать. Акт звірки станом на 30.04.2009р. підписаний сторонами скріплений печатками підприємств, в тому числі і з боку позивача ТОВ «Елькассо».

Про відсутність здійснення проплат на користь позивача, в тому числі в періоді з моменту укладення договору поставки свідчить довідка з банку у якому відкрито рахунок підприємства-позивача (вих. 104-1/8325 від 19.03.2010р.), у звязку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26371, 20 грн..

Позовні вимоги у зазначеній частині відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 19/01/09-ПТ від 28.01.2009р., в тому числі по заборгованості зазначеній у акті звірки складеному станом на 30.04.2009р., у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню частково.

В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи представлені суду докази, зокрема первинні документи згідно яких судом встановлені обставини щодо суми заборгованості відповідача про стягнення якої вирішено позов, в іншій частині заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу визнаються недоведеними у звязку з чим задоволенню не підлягають. Жодних доказів здійснення поставки товару на користь відповідача на суму вказану у розшифровці вартості товарів, не підтверджених первинними документами згідно п. 5, 12 договору поставки на 30.04.2009р. суду не представлено, відповідно в суду відсутні підстави приймати вказаний документ, як підтвердження боргу відповідача за договором.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 401, 60 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 465, 79 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»(юрид. адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка 33, поверх 13, р/р 26006438673101 в Філії «ЦРУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»м. Київ, МФО 300937, п/р № 26007201309185 у ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елькассо»(03115, м. Київ, пр. Вернадського 12, к. 6, ідент. код 34627890) 26371, 20 грн. (двадцять шість тисяч триста сімдесят одну гривню 20 копійок) основного боргу, 465, 79 грн. (чотириста шістдесят пять гривень 79 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.03.2010