Рішення № 8988512, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/8515.03.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Благо" - Страхова компанія" доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Скитенко Людмили Олександрівни

про стягнення 12 957,06 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Мусько С.В. відповідача:не з'явився

третя особа:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Благо" - Страхова компанія" (надалі –ЗАТ "Благо" - СК") звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі –ВАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 13357,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "Благо" - СК" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №001/02/26 від 27.02.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Mazda CX -7, реєстраційний номер АА 2442 ЕР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mazda 3, реєстраційний номер АА 0277 СН, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6700109), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.02.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 24.02.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 15.02.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 15.02.2010 р. виконав, надав письмовий відзив на позовну заяву в якій просить позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції залишити без задоволення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2010 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Скитенко Людмилу Олександрівну, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 15.03.2010 р.

В судове засідання 15.03.2010 р. представник позивача з'явився, надав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення вартості проведеного авто товарознавчого дослідження у розмірі 400,00 грн.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.03.2010 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 24.02.2010 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008 р. між ЗАТ "Благо" - СК" (страховик) та Шепель Ольгою Ігорівною (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №001/02/26 об’єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням та користуванням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Mazda CX -7, реєстраційний номер АА 2442 ЕР на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження автотранспортного засобу; стихійні явища; пожежа чи самозаймання автотранспортного засобу; незаконне заволодіння.

17.02.2009 р. близько 08 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Жилянській, 30/32 було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Mazda CX -7 та автомобіля Mazda 3, а саме: Скитенко Людмила Олександрівна, керуючи автомобілем Mazda 3 (р.н. АА 0277 СН) не дотримавшись безпечної дистанції здійснила зіткнення з автомобілем Mazda CX -7 (р.н. АА 2442 ЕР), що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Скитенко Л.О. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ Голосіївського району ГУ МВС в м. Києві №763 від 27.02.2009 р. та постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2009 р. у адміністративній справі №3-2443/09, відповідно до якої Скитенко Л.О. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

18.02.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Mazda CX -7 звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу та виплати страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №15/2 про оцінку автомобіля Mazda CX -7 р.н. АА 2442 ЕР, складеного 14.04.2009 р. суб'єктом оціночної діяльності –ТОВ "Дослідний експертний центр "Аргумент"" (Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №6419/07 від 28.12.2007 р.) вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX -7, реєстраційний номер АА 2442 ЕР з урахування коефіцієнта фізичного зносу в результаті його пошкодження при ДТП складає 11821,93 грн.

Для отримання додаткової інформації, щодо обставин ДТП позивачем було понесено витрати по отриманню відповідної довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №99 від 19.02.2009 р.

На підставі наказу №84-11 від 23.11.2009 р. та страхового акта від 23.11.2009 р. ЗАТ "Благо" - СК", виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №001/02/26 від 27.02.2008 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 12571,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №911 від 23.11.2009 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ЗАТ "Благо" - СК" були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження в сумі 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 335 від 21.04.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ "Благо" - СК" перейшло в межах суми 13054,65 грн. (12571,65 + 83,00 + 400,00) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідкою ВДАІ Голосіївського району ГУ МВС в м. Києві №763 від 27.02.2009 р. вбачається, що транспортний засіб –автомобіль Mazda 3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Mazda CX -7 належить громадянину Скитенко Л.О. та знаходився під її керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mazda 3, реєстраційний номер АА 0277 СН, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Скитенко Л.О., як власника автомобіля Mazda 3, реєстраційний номер АА 0277 СН, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" згідно із полісом ВА/6700109.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6700109) винесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 25.05.2008 р. (0:00) по 24.05.2009 р.

Відповідно до п.4 полісу № ВА/6700109 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Скитенко Л.О., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Скитенко Л.О., автомобіля Mazda 3 була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВА/6700109) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX -7 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 12571,65 грн., розмір витрат на проведення автотоварознавчого дослідження становить 400,00 грн. та вартість послуг з надання довідки ДАІ становить 83,00 грн., а отже до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 13054,65 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №236 від 27.11.2009 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Враховуючи визначені полісом № ВА/6700109 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12654,65 грн. (12571,65 грн. вартість відновлювального ремонту згідно звіту + 83,00 грн. довідка ДАІ), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач зменшив позовні вимоги на 400,00 грн. (витрати на проведення автотоварознавчого дослідження), а тому вимоги в цій частині не є предметом спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 161,31грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання якщо це встановлено договором або законом може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивач розраховує пеню за період з 28.12.2009 р. по 18.01.2010 р. за подвійною обліковою ставкою Національного банку України за прострочення по оплаті 13054,65 грн., проте суд здійснює перерахунок, виходячи з наступного.

По-перше, судом встановлено, що розмір грошового зобов’язання з виконання якого відповідачем допущено прострочення становить 12654,65 грн., а не 13054,65 грн.

По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

27.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з регресної вимогою, а тому нарахування пені починається з 28.12.2009 р.

З урахуванням викладеного правомірним є нарахування пені з 28.12.2009 р. (дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 18.01.2010 р. (визначений позивачем період) за прострочення по оплаті 12654,65 грн., а тому за перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у визначений судом період складає 156,36 грн. В іншій частині –4,95 грн. пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 23,61грн. та інфляційних витрат у розмірі 117,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що останнім днем виконання відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 12 654,65 грн. було 27.12.2009 р., а тому правомірним є нарахування інфляційних та 3% річних за період прострочення з 28.12.2009 р. по 18.01.2010 р.

За перерахунком суду розмір інфляційних витрат за визначений позивачем період становить 227,78 грн. Оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, то вимоги про стягнення інфляційних витрат задовольняються у розмірі, який вказаний в позовній заяві, а саме 117,49 грн.

За перерахунком суду розмір 3 % річних за визначений позивачем період становить 22,88 грн. В іншій частині –0,73 грн. 3 % річних нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Закритого акціонерного товариства "Благо" - Страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 12 654,65 грн., пені у розмірі 156,36 грн., 3% відсотків річних у розмірі 22,88 грн. та інфляційних витрат у розмірі 117,49 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Благо" - Страхова компанія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства "Благо" - Страхова компанія" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18; ідентифікаційний код 21134124) суму страхового відшкодування у розмірі 12 654 (дванадцять тисяч шістсот п’ятдесят чотири) грн. 65 коп., пені у розмірі 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 36 коп., 3% відсотки річних у розмірі 22 (двадцять дві) грн. 88 коп., інфляційних витрат у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 49 коп., державне мито у розмірі 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 90 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Повний текст рішення підписаний 22.03.2010 р.