Рішення № 89883162, 18.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Справа № 160/3337/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) та зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком, наступний період роботи з 01.12.1989 по 30.12.2001 рік у Нікопольському спортивному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та провести перерахунок пенсії з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме з 19 березня 2019 року.

-витрати зі сплати судового збору покласти на головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії з підстав не підтвердження трудового стажу позивача за період з роботи у Нікопольському спортивному клубі «Колос» з 01.12.1989 по 30.12.2001 роки, оскільки юридична особа є ліквідованою, а документи в архівний відділ не передані.

Крім того, на клопотання позивача відповідач відмовився допитати двох свідків на підтвердження трудового стажу позивача за відсутності підтверджуючих документів.

На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкрито провадження у справі № 160/3337/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що розпорядженням головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначена пенсія за віком та розпочато перевірку відомостей наданих позивачем для призначення пенсії.

Для підтвердження періоду з 01.12.1989 року по 30.12.2001 року у Нікопольському спортивному клубі «Колос» позивач надав довідку № 17 від 01.04.2019 року за підписом голови Нікопольського спортивному клубі «Колос» Плужник В.А. та завірену печаткою Нікопольського спортивному клубі «Колос», проте, 16.08.2019 року з відома та в присутності голови Нікопольського спортивного клубу «Колос» Плужника В.А. було проведено перевірку наданої довідки № 17 від 01.04.2019 року, під час якої встановлено, що первинні документи щодо підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 відсутні та до перевірки не надані.

Враховуючи викладене розпорядженням від 27.08.2019 року виплату за віком ОСОБА_1 припинено, тому у зв`язку з не підтвердженням стажу роботи позивача у період з 01.12.1989 року по 30.12.2001 року у Нікопольському спортивному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у задоволенні позову слід відмовити.

30.04.2020 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 довідку № 17 від 01.04.2019 року, яка за своїм змістом підтверджує факт роботи у Нікопольському спортивному клубі «Колос» за період з 01.12.1989 року по 30.12.2001 року на підставі того, що вони працювали разом на одному підприємстві, що у подальшому ОСОБА_2 планував підтвердити шляхом надання показань у головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та у якості доказу пред`явити свою трудову книжку.

Отже, ОСОБА_2 працював у Нікопольському районному міжгосподарському спортивному фізкультурно-оздоровчому клубі «Колос», який в подальшому перейменований у Нікопольський спортивний клуб «Колос», тобто в той самий час коли і ОСОБА_1 , знає його по спільній роботі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не прийняті пояснення ОСОБА_2 у ході перевірки, проте що він працював разом з позивачем, знає його по спільній роботі, оскільки ОСОБА_2 не зміг підтвердити зазначене первинними документами, у зв`язку з їх встратою.

На підтвердження періоду роботи з 01.12.1989 року по 30.12.2001 рік у Нікопольському спортивному клубі «Колос» до відповіді на відзив надані нотаріально посвідчені заяв свідків, а саме: свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оригінали яких наявні в матеріалах справи.

Так, в заяві свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено, зокрема, останній підтверджує, що працював з ОСОБА_1 у Нікопольському районному міжгосподарському спортивному фізкультурному-оздоровчому клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 01.01.1990 року по 01.01.2001 року, який в подальшому був перейменований у Нікопольський спортивний клуб «Колос».

Так, в заяві свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, зокрема, останній підтверджує, що працював з ОСОБА_1 у Нікопольському районному міжгосподарському спортивному фізкультурно-оздоровчому клубі «Колос» в період з 01.02.1989 року по 09.03.1989 рік, з 01.03.1991 рік по 01.03.1995 року, з 01.08.1999 року по 31.01.2004 року, який в подальшому був перейменований у Нікопольський спортивний клуб «Колос».

12.05.2020 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що довідка № 17 від 01.04.2019 року була видана ОСОБА_1 підприємством Нікопольського спортивного клубу «Колос» , підписана головою підприємства та скріплена печаткою, а не фізичною особою ОСОБА_2 , оскільки законодавством не передбачено того, що фізична особа може видавати довідки на підтвердження спільної роботи та засвідчувати печаткою.

Також у запереченнях зазначено, що перевірка довідки № 17 від 01.04.2019 року проводилась 16.08.2019 року співробітниками головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в присутності голови підприємства, а саме: в довідці № 17 зазначений період роботи з 01.12.1989 року по 30.12.2001 року з посиланням на книгу розпоряджень та розпорядження № 136 від 01.12.1989 року, № 84 від 30.08.2000 року, № 93 від 01.09.2001 року, № 121 від 30.12.2001 року, проте, пояснити звідки взялась дана інформація голова Нікопольського спортивного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » пояснити не зміг.

У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»

Враховуючи наведене, судом продовжено розгляд справи до 15.06.2020 року з метою недопущення порушення прав відповідачів на подачу відзиву до суду, права позивача подачі відповідей на відзиви та надання судом належної оцінки поданим поясненням учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 по досягнення 19 березня 2019 року 60 років, звернувся до головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

23.04.2019 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії. Розпорядженням голови управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу призначена пенсія за віком.

На підтвердження трудового стажу позивачем надано довідку від 21.01.2019 року № 58 на підтвердження навчання на денному відділенні Нікопольського металургійного технікуму за спеціальністю «Прокатне виробництво», довідку від 21.01.2019 року № 59 про перейменування Нікопольський технікум Державної металургійної академії України перейменований на Нікопольський технікум Національної металургійної академії України, довідку від 14.02.2019 року № 20/10-36 про навчання на денній формі навчання з 01.09.1978 року по 07.09.1983 року, довідку від 24.01.2019 року № 3/188 про проходження військової служби у кадрах Збройних Силах України (Радянська Армія) з 08.09.1983 року по 26.08.1985 року, довідку від 31.01.2019 року № 179 про трудовий стаж на публічному акціонерному товаристві «Нікопольський південнотрубний завод» з 30.10.1985 року по 03.02.1988 року, довідку від 21.01.2019 року № 04-к про трудовий стаж позивача у Міському професійно-технічному училищі № 34 з 22.02.1988 року по 01.08.1988 року, довідку від 05.04.2019 року № 29 про трудовий стаж позивача у колгоспі Дніпро-Нікопольського району Дніпропетровської області з 1988 року по 1989 року, довідку від 01.04.2019 року № 17 про трудовий стаж позивача в Нікопольському районному міжгосподарському спортивному фізкультурно-оздоровчому клубі «Колос» з 01.12.1989 року по 30.12.2001, довідку від 05.04.2019 року № 1 про трудовий стаж позивача у спортивному клубі «Трубник» з 01.01.2002 року по 01.02.2003 року, довідку від 05.04.2019 року № 28 про заробітну плату для обчислення пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпроптеровській області 16.08.2019 року проведена перевірка довідки від 01.04.2019 року № 17 про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 для призначення (перерахунку) пенсії за період роботи з січня 1989 по грудень 2001 року в Нікопольському районному спортивному клубі «Колос», за результатами якої складено акт № 828/10.7-13.

Перевірка проведена з відома та в присутності голови Нікопольського спортивного клубу «Колос» В.А. Плужника.

Перевіркою встановлено, що первинні документи щодо підтвердження трудового стажу гр. ОСОБА_1 в Нікопольському районному міжгосподарському спортивному фізкультурно-оздоровчому клубі «Колос» відсутні та до перевірки не надані.

Розпорядженням від 27.08.2019 року пенсійну справу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) закрито з 20.03.2019 року, так як відсутнє право на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 28.08.2019 року № 1695/03-18 ОСОБА_1 повідомлено, що при повторному розгляді заяви від 23.04.2019 року про призначення пенсії за віком при розрахунку стажу не врахований період з 01.12.2989 року по 30.12.2001 та перевіркою встановлені, що первинні документи щодо підтвердження трудового стажу в Нікопольському спортивному клубі «Колос» відсутні та для перевірки не надані.

У відзиві зазначено, що підприємство діюче, тому свідки не допитувались.

Не погодившись з діями відповідача щодо не зарахування позивачу стажу роботи у період роботи з 01.12.1989 по 30.12.2001 рік у Нікопольському спортивному клубі «Колос», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до 18 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність інших доходів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення ними 58 років які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону №1788-XII).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.

Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно із пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до абз. 1, 3 п.2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.6. Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи не точні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи зазначені норми законодавства, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідачем не враховано період роботи позивача у період роботи з 01.12.1989 по 30.12.2001 рік у Нікопольському спортивному клубі «Колос» з підстав посилання на довідку № 17 від 01.04.2019 року, видану Нікопольським спортивним клубом «Колос».

Відповідачем не взято до уваги, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за неможливість директора Нікопольського спортивного клубу «Колос» підтвердити документально період роботи позивача в цій організації, проте, директор підприємства підтверджує період роботи позивача показами свідка, які засвідчені нотаріально та останній попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань та у разі необхідності готовий з`явитися до суду за його викликом для підтвердження свої свідчень, оригінал яких наявний в матеріалах справи.

Стосовно пояснень відповідача у запереченнях, що є непоодинокі випадки звернення до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області осіб з документами засвідченими печаткою Нікопольського спортивного клубу «Колос» , що після перевірки виявлялися фіктивними. Також, керівництво даного підприємства не здійснило дій щодо перереєстрації підприємства до Єдиного державного реєстру установ, організацій, господарської діяльності не веде більше 15 років, однак видає довідки, які не підтверджуються первинними документами.

У відповідності до ч. 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Водночас, розглядаючи справу суд може надати оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, а саме зазначити, чи являються копії документів належними доказами у справі, чи надано до суду на підтвердження копій документів оригінали та ін.

Суд звертає увагу, що останній не наділений повноваженнями встановлення юридичного факту службового підроблення документів, а тому предметом розгляду справи, зокрема, є зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.1989 по 30.12.2001 рік у Нікопольському спортивному клубі «Колос» з підстав посилання на довідку № 17 від 01.04.2019 року, видану Нікопольським спортивним клубом «Колос» та нотаріально засвідчені покази свідків. Доказів підробки документів у даній справі відсутні.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема, в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Суд не погоджується з висновком відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, адже, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або довідки про підтвердження трудового стажу.

Отже, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком відповідач діяв необґрунтовано та всупереч нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 статті 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд зробив висновок, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно з ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.01658735189.1 від 23.03.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) та зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком, наступний період роботи з 01.12.1989 по 30.12.2001 рік у Нікопольському спортивному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме з 19 березня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук