Рішення № 8987978, 05.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/4905.03.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/49

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»

доЗакритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»

простягнення 1736992,27 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Звіряка О.О. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»(надалі –ТОВ «ТД «ВАССМА») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»(надалі –ЗАТ «Міжнародна агропромислова корпорація») про стягнення 1229156,48 грн. основного боргу, 217298,88 грн. відсотків за користування товарним кредитом по Договору, 268086,12 грн. неустойки за прострочення виконання зобов’язання по Договору, 13520,72 грн. інфляційних нарахувань, 8930,07 грн. відсотків річних, а всього –1736992,27 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором поставки № 2009-05-01/01 від 05.05.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 03.02.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судове засідання 03.02.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 19.02.2010 р.

У судове засідання 19.02.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2010 р.

У судове засідання 05.03.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТД «ВАССМА»(постачальник) та ЗАТ «Міжнародна агропромислова корпорація»(покупець) укладено договір поставки № 2009-05/01-01 від 05.05.2009 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та сплатити продукцію –засоби захисту рослин (надалі – товар) у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та додатками до нього.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставив товар відповідачу на загальну суму 1650074,88 грн. за видатковими накладними: № СМП-1759 від 13.03.2009 р. на суму 63280,80 грн.; № СМП-1763 від 30.04.2009 р. на суму 42282 грн.; № СМП-1812 від 07.05.2009 р. на суму 387931,20 грн.; № СМП-1807 від 06.05.2009 р. на суму 45120 грн.; № СМП-1836 від 15.05.2009 р. на суму 53529,60 грн.; № СМП-1835 від 15.05.2009 р. на суму 22270,08 грн.; № СМП-1834 від 14.05.2009 р. на сум 15283,20 грн.; № СМП-1839 від 21.05.2009 р. на суму 14100 грн.; № СМП-1870 від 02.06.2009 р. на суму 155607 грн.; № СМП-1872 від 04.06.2009 р. на суму 11483,10 грн.; № СМП-1874 від 05.06.2009 р. на суму 277593,84 грн.; № СМП-1906 від 05.06.2009 р. на суму 454921,50 грн.; № СМП-1910 від 24.06.2009 р. на суму 93096,24 грн.; № СМП-1914 від 25.06.2009 р. на суму 13576,32 грн.

Відповідач прийняв поставлену продукцію через свої представників, які діяли на підставі довіреностей (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.1 Договору товар за Договором продається з відстрочкою платежу на наступних умовах: 30% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 05.06.2009 р.; 40% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в термін до 15.08.2009 р.; 30% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в термін до 01.11.2009 р.

Враховуючи те, оплата за поставлений товар проведена лише частково, позивач звернувся до суду про стягнення 1229156,48 грн. заборгованості за Договором.

Із матеріалів справи вбачається те, що видаткові накладні № СМП-1759 від 13.03.2009 р. на суму 63280,80 грн.; № СМП-1763 від 30.04.2009 р. на суму 42282 грн., якими обґрунтовує свої вимоги позивач, не є предметом Договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором складає 1155234,08 грн.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі, доказів протилежного відповідачем не надано.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1155234,08 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 217298,88 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Сторони погодили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожен день користування (п. 5.2 Договору).

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом є обґрунтованими, та за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 201475,57 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача 206739,46 грн. штрафу, 61346,66 грн. пені, з огляду на те, що відповідач порушив строки оплати вартості товару за Договором.

В п. 8.2 Договору визначено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, він оплачує продавцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від розміру несвоєчасно сплаченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки відповідач не оплатив поставлений товар у строк, то відповідач вважається таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 ЦК України), а тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами Договору відповідальність у вигляді сплати пені передбачена за порушення покупцем строків оплати товару, а відповідальність у вигляді сплати штрафу також передбачена за прострочення строків оплати.

Отже, в Договорі передбачена сплата штрафних санкцій у вигляді неустойки за одне й теж саме правопорушення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 195119 грн. за наданим розрахунком, перевіреним судом.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 13520,72 грн. інфляційних нарахувань, 8930,07 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 12707,57 грн. інфляційних нарахувань, 8503,15 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16, код 31925477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВАССМА»(04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, буд. 4, код 33937992) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1155234,07 грн. основного боргу, 201475,57 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 195119 грн. штрафу, 12707,57 грн. інфляційних нарахувань, 8503,15 грн. відсотків річних, 15730,39 грн. державного мита, 213,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 22.03.2010 р.