Ухвала суду № 89875505, 17.06.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9407/20

провадження № 2/753/6232/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"17" червня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст.ст.174-177 ЦПК України за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дослідивши позовну заяву, суд, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем надано докази державної реєстрації об`єкту іпотеки, однак, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, містить відомості станом на лютий 2019 року, а відтак, надана інформація є застарілою.

Крім того, позивачеві варто навести правове обґрунтування звернення до суду з цим позовом в контексті вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

У вимогах до позовної заяви позивач просить суд: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 33,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом підприємницької діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач ставить дві позовні вимоги: майнового характеру - звернення стягнення на предмет іпотеки, та немайнового характеру - встановлення способу реалізації предмета іпотеки.

Проте, до позовної заяви долучені докази сплати судового збору лише за вимогою майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, п. 1.2.1, справляється судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу .

Виходячи із зазначених позовних вимог, позивачу слід додатково сплатити судовий збір в сумі 2 102,00 грн. за позовною вимогою немайнового характеру з наданням до суду оригіналу квитанції про сплату.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позові не зазначено про співмірність розміру заборгованості за договором позики з дійсною вартістю предмета іпотеки на час звернення з позовом до суду, не зазначені докази про це.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №6-61цс15, при зверненні стягнення на предмет іпотеки необхідно зазначати не лише загальний розмір заборгованості, а й усі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Верховний Суд України неодноразово у своїх постановах, зокрема №6-61цс15 від 27 травня 2015 року та №6-1935цс15 від 07 жовтня 2015 року, дійшов правового висновку про неправомірність задоволення судом позову банку про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки без визначення ціни позову, яка не була зазначена у тексті позовної заяви, а з визначенням ціни позову на стадії реалізації предмета іпотеки. ВСУ зазначає, що положеннями ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, в тому числі, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Виходячи із змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг, тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ВСУ прийшов до правового висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною 6 ст. 38 цього Закону.

Тобто, ціна предмета іпотеки встановлюється, за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Очевидно, визначення ціни здійснюється на стадії поза межами процедури реалізації предмету іпотеки та судового розгляду, а саме: етапі підготовки позовної заяви, та із зазначенням ціни, як формули грошового вираження майна, в тексті позовної заяви.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем надано до суду Експертний висновок фахівця з оцінки майна Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» від 27.02.2007, відтак, на момент подання позовної заяви експертний висновок втратив свою актуальність.

У разі, якщо на момент пред`явлення позову встановити вартість майна, на яке звертається стягнення на предмет іпотеки, неможливо, що суперечить вимогам закону, позивачу необхідно надати суду оцінку вартості предмета іпотеки або надати докази неможливості проведення такої оцінки інакше, ніж на підставі ухвали суду.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 176,177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Комаревцева Л.В.