Ухвала суду № 89873083, 17.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5261/14-к

Провадження № 1-кп/638/119/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Штих Т.В.

прокурора Божко О.В.

захисника Короткової А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника потерпілого Рябченко Т.С.

секретаря Дзюба Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обвинувального акту відносно :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України із вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.222, ч.1 ст. 358 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, єврея, громадянина України, із вищою освітою, одруженого. працюючого заступником директора ТОВ « Фірма Даніка», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України,-

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Відповідно до вироку Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 червня 2015 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.222 КК України до штрафу у розмірі 55000 гривень, за ч.1 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 17000 гривень, за ч.3 ст. 358 виправданий. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання було призначене у вигляді штрафу в розмірі 55000 гривень. ОСОБА_2 було засуджено за ч.2 ст. 366 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права займати відповідальні посади строком на два роки та штрафом у розмірі 3500 гривень, за ч.2 ст. 222КК України ОСОБА_2 виправданий. Відповідно до ст. 49 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов ПАТ « Марфін Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Відповідно до ухвали від 31 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області постановила : вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 червня 2015 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.222 та ч.1 ст.358 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст.366 КК України скасувати, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В решті вирок залишити без змін.

Ухвалою від 29 квітня 2016 року вказане кримінальне провадження, після скасування вироку першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначене до нового судового розгляду у підготовчому судовому засіданні.

15 серпня 2016 року захисник Короткова А.О звернулась до суду з питаннями витребування у сторони обвинувачення інформації та документів, які стали підставою для скасування вироку.

21 вересня 2016 року кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

22 вересня 2017 року представник ПАТ « Марфин Банк» звернулась до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у цивільному позові.

30 березня 2018 року представник ПАТ « МТБ БАНК» повідомив про зміну найменування банку, та зазначив правильність назви, як ПАТ « МТБ БАНК».

25 червня 2018 року до суду звернувся директор ТОВ « БИТТЕХ» ОСОБА_3 із заявою про скасування арешту нерухомого майна за вказаним кримінальним провадженням.

24 січня 2019 року ТОВ- фірма « Даніка» звернулась з письмовою заявою про залучення як потерпілого та надала позовну заяву цивільного позивача у кримінальному провадженні про стягнення збитків до ОСОБА_2

07 травня 2019 року до суду звернулось ТОВ « УНІПЛИТ» про скасування арешту майна за вказаним кримінальним провадженням.

Справа тривалий час не знаходить свого вирішення у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання всіх учасників судового розгляду.

У судовому засіданні 17 червня 2020 року адвокат Короткова А.О. зазначила, позовні вимоги ПАТ « Марфин Банк» були розглянуті при ухваленні вироку першою інстанцією 25 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено, у цій частині вирок апеляційною інстанцією залишено без змін. Вказала, що ТОВ-фірма « Даніка» взагалі не є потерпілим у даному кримінальному провадженні, та не може звертатися з позовами, звернула увагу на неповноважність представника.

Інші учасники судового розгляду покладались на розсуд суду.

За таких обставин з метою економії процесуального часу, суд вважає за необхідно вирішити заявлені клопотання та заяви у даному кримінальному провадженні.

Так, суд вважає, що клопотання адвоката Короткової А.О. щодо витребування інформації та документів підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Документальне відображення інформації, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно п. 2.1., 3.1. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69 (зі змінами), а також п. 1 розділу 2 «Порядок внесення відомостей до Реєстру» і п. 1 розділу 3 «Строки внесення відомостей до реєстру» глави І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 16.04.2016 № 139, - в рамках кримінального провадження № 12013220480001761 від 14 березня 2013 року– дозволить спростувати або підтвердити обґрунтованість сумнівів сторони захисту щодо дотримання стороною обвинувачення вимог КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підставі ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігає об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, виконуючи вимоги ухвали від 31 березня 2016 року колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області по даному кримінальному провадженню.

Щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог у цивільному позові від 22 вересня 2017 року, суд відмовляє у відкритті провадження за вказаними цивільними вимогами відповідно до ст. 186 ЦПК України, так, як є таке, що набрало законної сили рішення у справі між тими ж самими сторонами про той самий предмет із тих самих підстав. Тобто вирок першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ « МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1 не скасовано ухвалою апеляційної інстанції, та в цій частині набрав чинності.

Суд повертає клопотання про скасування арешту майна ТОВ « Биттех», так як воно не відповідає вимогам КПК України, які пред`являються до вказаних клопотань. Суд також вказує, що питання арешту майна вирішується судом під час ухвалення остаточного рішення у справі, в порядку, передбаченому ст. 374 КПК України. На разі суд вважає вказане клопотання передчасним. Крім того, вказане клопотання подане Шишигіним О.В., повноваження якого до суду не надані, а документи, які долучені до нього засвідчені « представником сторон за ОСОБА_4 », що також виключає можливість розгляду вказаного клопотання по суті.

Суд також повертає заяву ТОВ-фірма « Даніка» про залучення як потерпілого. Вказана заява подана представником ТОВ-фірма « ОСОБА_5 »- Ю ОСОБА_6 . Пулькіним, у якості повноважень надано довіреність, де зазначено, що він може бути представником ТОВ « Барвінок», така ж довіреність долучена і до позовної заяви від 24 січня 2019 року, яку від імені ТОВ-фірма « ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, а також підписано особою, яка не має права її підписувати.

Чинний КПК України не передбачає постановлення ухвали про залучення у якості потерпілого.

Також суд повертає клопотання про скасування арешту майна ТОВ « УНІПЛИТ» . Суд вказує, що питання арешту майна вирішується судом під час ухвалення остаточного рішення у справі, в порядку, передбаченому ст. 374 КПК України. На разі суд вважає вказане клопотання передчасним. До поданого клопотання не надано жодного документу, який би свідчив про можливе порушення права саме ТОВ « УНІПЛИТ», не надано повноважень підписанта.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, закріпленої у п. 34 рішення ЄСПЛ у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008, у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення ЄСПЛ від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79).

Крім того, ЄСПЛ нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення ЄСПЛ від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення ЄСПЛ від 20.04.2006 у справі « ОСОБА_8 та інші проти Австрії», п. 34).

З огляду на задоволення клопотання сторони захисника - адвоката Короткової А.О. про наданні інформації та документів, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст.113 КПК України, процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.3 ст.283 КПК України).

Тобто, відповідно до положень кримінального-процесуального закону, обвинувальний акт повинен бути складено і затверджено в межах строків досудового слідства, а повідомлення про підозру вручено підозрюваному в день його складання, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб для вручення повідомлень.

Згідно із положеннями ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Наведені положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що затвердження обвинувального акту є процесуальне рішення, яке прокурор має вчинити в межах строку досудового слідства.

Законом прямо не врегульовано наслідки чинності процесуальних рішень, прийнятих за межами встановлених строків, але ч.8 ст.223 КПК України встановлено, що слідчі дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду. Будь-які слідчі дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.

Відповідно до положень ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутнє процесуальне рішення про призначення процесуального керівника досудового розслідування, що унеможливлює зробити висновок про повноваження прокурора, що склав обвинувальний акт.

За таких обставин, суду першої інстанції, як зазначила апеляційна інстанція, необхідно встановити, виходячи із процесуальних рішень та відповідних відомостей із ЄРДР, чи затверджено обвинувальний акт в межах строків досудового розслідування, чи належним чином вручено підозрюваним письмове повідомлення про підозру, чи належним чином визначено прокурора, який здійснював повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні.

Крім того, дана кримінальна справа була порушена в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

В межах цієї справи порушувалась кримінальна справа як за фактом отримання кредитних ресурсів банку, так і стосовно осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчать відповідні постанови, у тому числі про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Відомості про продовження строків досудового слідства, на час дії КПК України 1961 року, також відсутні.

За таких обставин слід дослідити правомірність дій слідчого, в контексті дотримання процесуальних строків досудового слідства, і на період досудового слідства за правилами КПК України в редакції закону1960 року.

Невиконання цих дій свідчить про те, що судом можуть істотно бути порушені вимоги кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.369 – 372 КПК України,-

постановив:

Клопотання адвоката Короткової А.О. задовольнити.

Зобов`язати прокурора надати в наступне судове засідання документальне відображення (повний витяг) усієї інформації, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до п. 2.1., 3.1. Положення порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69 (зі змінами), а також п. 1 розділу 2 «Порядок внесення відомостей до Реєстру» і п. 1 розділу 3 «Строки внесення відомостей до реєстру» глави І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 16.04.2016 № 139, - в рамках кримінального провадження № 12013220480001761 від 14 березня 2013 року.

Відмовити у відкритті провадження за позовом ПАТ « МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення сум.

Повернути клопотання ТОВ « Биттех» про скасування арешту майна від 25 червня 2018 року.

Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ-фірма « Даніка» про залучення як потерпілого.

Повернути позовну заяву ТОВ –фірма « ОСОБА_5 » до ОСОБА_2 про стягнення суми.

Повернути клопотання ТОВ « УНІПЛИТ» про скасування арешту майна від 07 травня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту оголошення через районний суд.

Суддя Штих Т.В.