Вирок № 89872820, 16.06.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер 614/405/20

Номер провадження 1-кп/618/60/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., прокурора - Колеснікова Д. І., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Кузнєцова О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Дворічна кримінальне провадження № 42020221320000029 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелений Гай Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, з початковою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2009 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі; за вироком Борівського районного суду Харківської області від 22 березня 2017 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт; за вироком Борівського районного суду Харківської області від 05 липня 2017 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту, звільненого 08 грудня 2017 року у зв`язку із відбуттям строку покарання; за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років розбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки (вирок не набрав законної сили),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену судимість, 17 березня 2020 року приблизно о 14 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через паркан проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та шляхом зламу замків на вхідних дверях проник в приміщення будинку, звідки викрав двохконфорочну чавунну плиту дров`яної печі, розміром 710х41 мм, металеву духовку дров`яної печі, розміром 31х45х34 см., шість металевих колосників від дров`яної печі типу КП-350, розміром 19х35 см., чавунні дверцята для пічного опалення, розміром 16х18 см., чавунні дверцята для пічного опалення, розміром 25х20см, загальна вартість яких згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 1462/20 від 14 квітня 2020 року становить 943 грн 93 коп., спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, та пояснив, що дійсно 17 березня 2020 року приблизно о 14 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, через паркан проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та шляхом зламу замків на вхідних дверях проник в приміщення будинку, звідки викрав двохконфорочну чавунну плиту дров`яної печі, металеву духовку дров`яної печі, шість металевих колосників від дров`яної печі, та два види чавунних дверцят для пічного опалення різного розміру, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 943 грн 93 коп. В скоєному щиро каявся.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, та кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорював, цивільний позов не заявляв, просив слухати справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, положення та наслідки застосування якої йому роз`яснені і зрозумілі, добровільність своєї позиції засвідчив письмово.Окрім того зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, так як матеріальний збиток йому відшкодовано.

За таких обставин справи, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_1 , суд враховує його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, а також активне сприяння розкриттю злочину, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно брав участь у всіх слідчих діях, добровільно видав усе викрадене майно, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування злочинів. добровільне відшкодування завданого збитку та визнає ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України такими, що пом`якшують його покарання. Обставиною, що обтяжує покарання винного, передбаченою ст. 67 КК України, яку суд враховує при призначенні покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, а також позицію потерпілого, який не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого злочину та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

При призначенні покарання суд також враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини, де в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, віднесеного законодавством до тяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, його відношення до скоєного злочину та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, вважаючи, що таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Відповідно до статті 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Таким чином, до набрання обвинувальним вироком законної сили особа не може вважатися такою, що піддана кримінальному покаранню, а, відповідно, не може йти мова про невідбуте покарання.

Окрім того у Постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року (справа № 461/604/18, провадження № 51-8405км18) зазначено, що, якщо новий злочин вчинено після постановлення вироку, але до набрання цим вироком законної сили, правила складання покарань, передбачені статтею 71 КК, не можуть бути застосовані.

Враховуючи, що вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року, за яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років розбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, не набрав законної сили, то з урахуванням принципу кримінального судочинства, передбаченого статтею 17 КПК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 стаття 71 КК України не підлягає застосуванню.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.

Враховуючи наявність декількох пом`якшуючих обставин, дані про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 1462/20 від 14 квітня 2020 року в сумі 300 грн 00 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь судового експерта ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 14 квітня 2020 року на тимчасово вилучене майно: двухконфорочну чавунну плиту для пічного опалення, металеву духовку для пічного опалення, шість металевих колосників від дров`яної печі типу КП-350, чавунні дверцята з домової печі, пасатижі та викрутку - підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 174, 368, 369, 370, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- двохконфорочну чавунну плиту дров`яної печі, розміром 710х41 мм, металеву духовку дров`яної печі, розміром 31х45х34 см., шість металевих колосників від дров`яної печі типу КП-350, розміром 19х35 см., чавунні дверцята для пічного опалення, розміром 16х18 см, чавунні дверцята для пічного опалення, розміром 25х20 см., повернути законному власнику - ОСОБА_2 ;

-викрутку та пасатижі - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 1462/20 від 14 квітня 2020 року в сумі 300 (триста) грн 00 коп. на користь судового експерта ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 14 квітня 2020 року на тимчасово вилучене майно: двухконфорочну чавунну плиту для пічного опалення, металеву духовку для пічного опалення, шість металевих колосників від дров`яної печі типу КП-350, чавунні дверцята з домової печі, пасатижі та викрутку - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Ю. М. Гніздилов