Рішення № 8987073, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/43017.03.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Московское перестраховочное общество"

до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

про витребування звітності, визнання рахунків-бордеро ризиків акцептованими та стягнення 2 094 712,45 грн.

та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

до Відкритого акціонерного товариства "Московское перестраховочное общество"

про стягнення 983469,21 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом) Малиновський В.І.- дов. № 902-09/103 від 31.07.2009 р.          

від відповідача (позивач за зустрічним позовом ) Лоза Д.О. –дов. № 44-ЗОВ від 20.11.2009 р., Семко І.М. –дов. № 2-ЗОВ від 04.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Московское перестраховочное общество" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про витребування звітності, визнання рахунків-бордеро ризиків акцептованими та стягнення 2'094'712,45 грн.

19.10.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/430 витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 12.11.09.

Крім того, у позовній заяві позивача просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на кошти в розмірі 521 133, 66 грн. що належать відповідачу.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.09 прийнято зустрічну позовну заявуЗакритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до Відкритого акціонерного товариства "Московское перестраховочное общество" про стягнення 983'469,21 грн.

12.01.10 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відкритого акціонерного товариства "Московское перестраховочное общество" про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача додатково інфляційні втрати у сумі 193478,98 грн., три відсотки річних у сумі 63913,03 грн., пеню у сумі 440100,35 грн.

У ході розгляду справи Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" подано відзив на позовну заяву у якому воно заперечує проти задоволення позовних вимог та заяви про уточнення позовних вимог до зустрічного позову.

Крім того, ухвалами Господарського суду м. Києва від 02.12.09 та 09.02.10 продовжувався строк вирішення спору у справі № 13/430.

Ухвалами Господарського суду міста Києва розгляд справи неодноразово відкладався та був призначений на 25.02.10.

25.02.10 представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону та визнав позовні вимоги зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом, заперечував проти задоволення позовних за первісним позов з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього та підтримав позовні вимоги зустрічного позову, просив зустрічний позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору.

У судовому засіданні 25.02.10 оголошувалась перерва до 17.03.10 для підготовки і оголошення повного тесту рішення.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову.

11.12.07 між АСК "Омега" та ВАТ "Москва Ре" було укладено Договір № 11-12-2007/ОП облігаторного перестрахування наземного транспорту (надалі також - Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до преамбули Закону України "Про страхування" цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Норма Закону України "Про страхування" є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, які в даному випадку є загальними нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування" перестрахування-страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Отже, як вбачається з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобов'язання, зокрема, виплатити свою частину страхового відшкодування. У свою чергу у перестрахувальника теж виникають зобов'язання.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, що вбачається із змісту ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування", ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України. Таким чином, до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Облігаторне перестрахування –договір перестрахування, за яким страховик (цедент) повинен передати, а перестраховик прийняти всі ризики по даному виду страхування.

Відповідно до пункту 2.2 договору перестрахування, предметом договору було облігаторне (обов'язкове) пропорційне на основі ексцеденту сум перестрахування ризиків Відповідачем у Позивача.

Відповідно до пункту 2.3 договору перестрахування, дія договору перестрахування розповсюджувалась на всі договори страхування транспорту (КАСКО транспортних засобів), що укладались Відповідачем.

Пунктами 4.2.1 та 4.4.1 договору перестрахування встановлювалась обов'язковість передачі Відповідачем та прийняття Позивачем в перестрахування всіх ризиків КАСКО транспортних засобів, прийнятих на страхування Відповідачем.

Пунктом 4.2.3 договору перестрахування було встановлено, що сплата перестрахової премії Відповідачем здійснюється не пізніше 24 робочих днів з дати отримання від Позивача підписаного екземпляру рахунку-бордеро ризиків.

З квітня 2008 року відповідно до додаткової угоди № 3 від 01.04.2008 року до договору перестрахування, рахунки-бордеро ризиків почали формуватись Відповідачем та передаватись Позивачеві щоквартально.

Відповідно до п. 3.4 договору сторони погодили особливості договорів, які мають передаватись на перестрахування.

За результатами діяльності з укладення договорів страхування КАСКО транспортних засобів за період з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року Відповідачем було сформовано та передано Позивачеві для перевірки та акцептування Рахунок-бордеро ризиків, переданих в перестрахування № 7 з загальною сумою перестрахової премії в розмірі 752 665,91 грн. Рахунок-бордеро ризиків, переданих в перестрахування № 7 був підписаний Позивачем і Відповідачем. Рахунок-бордеро ризиків, переданих в перестрахування № 7 був сплачений Відповідачем в розмірі 752 665,91 грн. У зв'язку з виявленою неповнотою передачі ризиків, Відповідачем було сформовано, передано Позивачеві для перевірки та акцептування Додаткову угоду № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 7, переданих в перестрахування з загальною сумою перестрахової премії в розмірі 39 062,00 грн. Додаткова угода № 1 до рахунку-бордеро ризиків, переданих в перестрахування № 7, після акцептування Позивачем, Відповідачем не була підписана та сплачена.

Таким чином, за Рахунком-бордеро ризиків № 7 Відповідачем не виконані зобов'язання щодо підписання Додаткової угоди № 1 та зобов'язання щодо сплати перестрахової премії на суму 39 062,00 грн.

За результатами діяльності з укладення договорів страхування КАСКО транспортних засобів за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року Відповідачем було сформовано та пе редано Позивачеві для перевірки та акцептування Рахунок-бордеро ризиків, переданих в пе рестрахування № 8 з загальною сумою перестрахової премії 1 069 576,60 грн. У зв'язку з виявленою неповнотою передачі ризиків, Відповідачем було сформовано, передано Позивачу для перевірки та акцептування додаткову угоду № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 8, переданих в перестрахування з загальною сумою перестрахової премії в розмірі 9 597,98 грн.

Рахунок-бордеро ризиків, переданих в перестрахування № 8 був підписаний Позивачем і Відповідачем, проте не був сплачений Відповідачем. А додаткова угода № 1 не була підписана та оплачена відповідачем. Таким чином, за Рахунком-бордеро ризиків № 8 Відповідачем не виконані зобов'язання щодо підписання додаткової угоди № 1 та зобов'язання щодо сплати перестрахової премії на суму 1 079 174,58 грн.

За результатами діяльності з укладення договорів страхування КАСКО транспортних засобів за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року Відповідачем було сформовано та пе редано Позивачеві для перевірки та акцептування рахунок-бордеро ризиків, переданих в пе рестрахування № 9 з загальною сумою перестрахової премії 976 475,87 грн. Зазначений Рахунок-бордеро ризиків, переданих в перестрахування був підписаний Позивачем та переданий Відповідачу. Проте рахунок-бордеро ризиків № 9 Відповідачем підписаний та оплачений не був. Таким чином, за Рахунком-бордеро ризиків № 9 Відповідачем не виконані зобов'язання щодо підписання рахунку-бордеро та зобов'язання щодо сплати перестрахової премії на суму 976 475,87 грн.

Судом встановлено, що додаткова угода № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 7, додаткова угода № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 8 та рахунок-бордеро ризиків № 9 підписані позивачем та повернуті відповідачу.

Відповідно до правил ділового обороту, що склалися між сторонами у справі ризики передавались в перестрахування на підставі рахунків-бордеро ризиків, що містять інформацію про всі договори страхування, які підпадають під дію договору перестрахування. Рахунки-бордеро ризиків формувались Відповідачем, передавались Позивачеві в електронному вигляді, перевірялись Позивачем на предмет відповідності умов страхування умовам перестрахування, підписувались та скріплялись печаткою Позивача, після чого передавались Відповідачеві для підписання.

Приймаючи до уваги облігаторний (обов'язковий) характер договору перестрахування, відповідно до умов якого під перестрахування підпадають всі договори страхування, укладе ні Відповідачем, а також той факт що рахунки-бордеро ризиків формувались Відповідачем (оскільки Відповідач володіє інформацією про укладені ним договори страхування), та над ходили до Позивача від Відповідача в електронному вигляді для перевірки та послідуючого підписання, зазначені рахунки-бордеро ризиків мають вважатись акцептованими та такими що набули законної сили з моменту їх підписання Позивачем.

Відповідач зазначив лише що не має в своєму розпорядженні рахунок-бордеро ризиків 9.

Суд враховує обов’язок відповідача передати ризики за певними видами страхування КАСКО та факт надання інформації у вигляді додатків №1 до рахунків –бордеро ризиків №7 та №8 і рахунку-бордеро ризиків №9.

Оскільки відповідачем не було надано жодних заперечень та зауважень, то додаткова угода № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 7, додаткова угода № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 8 визнаються судом акцептованими. Стосовно рахунку-бордеро ризиків № 9, слід зазначити, що обов’язок формування рахунку-бордеро ризиків, відповідно до договору, покладається саме на відповідача. Складання та направлення позивачу зазначеного рахунку-бордеро ризиків відповідачем підтверджується переліком договорів добровільного страхування наземного транспорту укладених відповідачем з третіми особами.

Пунктом 4.2.3. договору перестрахування було встановлено, що сплата перестрахової премії Відповідачем здійснюється не пізніше 24 робочих днів з дати отримання від Позивача підписаного екземпляру рахунку-бордеро ризиків.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті перестрахових премій, станом на день розгляду справи, становить суму в розмірі 2 094 712,45 грн. відповідно до наступного розрахунку: 39 062,00 грн. (заборгованість за рахунком-бордеро № 7) + 1 079 174,58 грн. (заборго ваність за рахунком-бордеро № 8) + 976 475,87 грн. (заборгованість за рахунком-бордеро № 9).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання, щодо оплати перестрахувальної премії, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, безпідставно і невмотивовано ухилившись від підписання рахунків-бордеро ризиків зазначені кошти не сплатив, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2 094 712,45 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення перестрахувальної премії в розмірі 2 094 712,45 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У своїх запереченнях відповідач, посилається на припинення договору, у зв’язку з несплатою ним страхової премії відповідно до п. 3. ч.1 ст. 28 Закону України «Про страхування».

Нормами п. 3. ч.1 ст. 28 Закону України «Про страхування»встановлено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Водночас суд зазначає, що умовами договору передбачено порядок припинення дії договору.

Відповідно до пункту 10.1. договору перестрахування, строк дії договору було визначено до 30.09.2008 року.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 01.04.08 року до договору перестрахування, договір став укладеним на невизначений термін. Умовами зазначеної додаткової угоди передбачалося, що будь-яка сторона договору вправі припинити дію договору шляхом попередження іншої сторони не менш ніж за 30 днів до цього.

Відповідач своїм листом № 1058 від 03.04.2009 року повідомив позивача про бажання припинити дію договору перестрахування, таким чином договір був припинений по ініціативі відповідача з 03.05.2009 року.

Таким чином, відповідач направив лист про намір припинити дію договору набагато пізніше ніж ним були неоплачені перестрахові премії по додатковій угоді № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 7, додатковій угоді № 1 до рахунку-бордеро ризиків № 8 та рахунку-бордеро ризиків № 9 та він вважав договір припиненим, а отже пояснення надані у відзиві відповідача суперечать його діям та нормам ст.28 вказаного закону.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання, щодо оплати перестрахувальної премії позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 193478,98 грн., три відсотки річних у сумі 63913,03 грн., пеню у сумі 440100,35 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач повинен був сплатити премію не пізніше 24 робочих днів з дати отримання від Позивача підписаного екземпляру рахунку-бордеро ризиків. Судом визнано, що додатки №1 до рахунків –бордеро №7 та №8 та рахунки-бордеро №9.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 63913,03 грн. та втрати від інфляції в сумі 193478,98 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати перестрахувальної премії, а тому вимоги позивача, щодо стягнення пені підлягають задоволенню, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, у сумі 246082,67 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги, щодо витребування інформації не відповідають способам захисту порушеного права, встановленим чинним законодавством.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

По зустрічному позову.

11.12.07 між АСК "Омега" та ВАТ "Москва Ре" було укладено Договір № 11-12-2007/ОП облігаторного перестрахування наземного транспорту (надалі також - Договір).

Відповідно до п. 2.2 Договору його предметом є облігаторне (обов'язкове) перестрахування Перестраховиком на основі ексцедента сум частини відповідальності Перестрахувальника, що прийнята ним за Договорами добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)".

Пунктом 3.6. Договору, в редакції викладеній у Додатковій угоді № 3 від 01.04.2008 р., встановлено, що основний документообіг між Сторонами здійснюється шляхом оформлення Перестрахувальником щоквартальних Рахунків-бордеро премій, Рахунків-бордеро збитків та Бордеро збитків, які заявлені, але не оплачені. Зазначені рахунки-бордеро з моменту їх підписання є невід'ємною частиною Договору (п. 4.2.2. Договору).

Згідно із п. 4.4.4. Договору ВАТ "Москва Ре" взяло на себе зобов'язання протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника Рахунку-бордеро збитків оплатити Перестрахувальнику свою долю страхового відшкодування по окремому збитку.

Підтвердження ВАТ "Москва Ре" свого обов'язку оплатити виставлені Рахунки-бордеро збитків здійснювалось шляхом їх акцепту (підписанням).

Так, згідно із Рахунком-бордеро оплачених збитків за звітний період з 01.07.2008 р. по 30.09.2008 р. акцептованим ВАТ "Москва Ре" 30.10.2008 р., останнє протягом 10 робочих днів (тобто не пізніше 13.11.2008 р.) зобов'язувалося сплатити АСК "Омега" 270 180,14 грн. страхового відшкодування. За вирахуванням суми відшкодування по неоплаченим договорам страхування наземного транспорту які не містилися у оплачених перестрахувальними преміями рахунках-бордеро ризиків заборгованість ВАТ "Москва Ре" перед АСК "Омега" за Рахунком-бордеро оплачених збитків за звітний період з 01.07.2008 р. по 30.09.2008 р. складає 224911,80 грн.

Згідно із Рахунком-бордеро оплачених збитків за звітний період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р., акцептованим ВАТ "Москва Ре" 19.01.2009 р., останнє протягом 10 робочих днів (тобто не пізніше 02.02.2009 р.) зобов'язувалося сплатити АСК "Омега" 448 643,09 грн. страхового відшкодування. За вирахуванням суми відшкодування по неоплаченим договорам страхування наземного транспорту, які не містилися у оплачених перестрахувальними преміями рахунках-бордеро ризиків заборгованість ВАТ "Москва Ре" перед АСК "Омега" за Рахунком-бордеро оплачених збитків за звітний період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. складає 261 353.86 грн.

Згідно із Рахунком-бордеро оплачених збитків за звітний період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. акцептованим ВАТ "Москва Ре" 20.04.2009 р., останнє зобов'язувалось протягом 10 робочих днів (тобто не пізніше 04.05.2009 р.) сплатити АСК "Омега" 141 064,12 грн. страхового відшкодування.

Крім того, по окремим договорам страхування наземного транспорту, переданим у перестрахування згідно із рахунками-бордеро ризиків, умовами Договору було передбачено особливий порядок отримання страхового відшкодування. Такий порядок виплати страхового відшкодування стосується тих випадків, коли мав місце так званий Касовий збиток Перестрахувальника.

Згідно із визначенням, що міститься у п. 5.3. Договору Касовий збиток - це розмір страхового відшкодування, при перевищенні якого Перестраховик, при оформленні обґрунтованого розрахунку страхового відшкодування, після заяви Перестрахувальника на виплату страхового відшкодування, оплачує свою долю відшкодування Перестрахувальнику раніше, ніж Перестрахувальник повністю здійснить виплату страхового відшкодування.

Вказаним пунктом Договору Касовий збиток було встановлено у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно із п. 5.2. Договору Касовий збиток не включається до рахунків-бордеро збитків за звітний період, а розглядається та відшкодовується окремо на підставі поданих Перестрахувальником документів щодо кожного страхового випадку, по якому мав місце Касовий збиток.

Згідно із п. 4.4.5. Договору, якщо страховий випадок розглядається окремо (Касовий збиток), Перестраховик сплачує свою долю страхового відшкодування протягом п'яти робочих днів з дати отримання від Перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до спеціальної норми права ч. 3 ст. 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

З вищенаведеної норми права вбачається, що термін, передбачений правилами страхування для прийняття рішення про відмову у страховій виплаті, є пресічним та поновленню не підлягає.

На даний час заборгованість ВАТ "Москва Ре" перед АСК "Омега" щодо сплати своєї частини касових збитків складає 122714,15 грн. та підтверджується: листом № 3223 від 08.12.2008р. в розмірі 9 413,47 грн., листом № 3221 від 08.12.2008р. в розмірі 6 941,76 грн., листом № 592 від 27.02.2009р. в розмірі 21 755,74 грн., листом № 594 від 27.02.2009р. в розмірі 18 547,95 грн., листом № 595 від 27.02.2009р. в розмірі 5 959,37 грн., листом № 597 від 27.02.2009р. в розмірі 10 501,74 грн. листом № 599 від 27.02.2009р. в розмірі 11 893,34 грн., листом № 600 від 27.02.2009р. в розмірі 13 076,42 грн., листом № 601 від 27.02.2009р. в розмірі 12 907,92 грн., листом № 602 від 27.02.2009р. в розмірі 11 716,44 грн.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості ВАТ "Москва Ре" щодо сплати АСК "Омега" страхового відшкодування за Договором № 11-12-2007/ОП перестрахування наземного транспорту від 11.12.2007 р. по рахункам-бордеро збитків та касовим збиткам становить 750 043,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно із ч. 1 ст. 12 закону України "Про страхування" перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України закріплено обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Аналогічний обов'язок страховика здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку у передбачений договором строк містить п. З ч. 1 ст. 20 закону України "Про страхування".

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання, щодо оплати страхового відшкодування, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, зазначені кошти не сплатив, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 750 043,93грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, то за таких обставин, позов про стягнення пере страхового відшкодування в розмірі 750 043,93 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 61140,29 грн., три відсотки річних у сумі 18701,53 грн., пеню у сумі 144448,77 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 18701,53 грн. та втрати від інфляції в сумі 61140,29 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати перестрахувальної премії, а тому вимоги позивача, щодо стягнення пені підлягають задоволенню, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, у сумі 76550,13 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 60, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»(04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17 А, код ЄДРПОУ 21626809) на користь Відкритого акціонерного товариства «Московское перестраховочное общество»(127018, Росія, м. Москва, вул. Образцова, будинок 31, будівля 2) 2094712 (два мільйони дев’яносто чотири тисячі сімсот дванадцять), 45 грн. –перестрахувальної премії, 193478 (сто дев’яносто три тисячі чотириста сімдесят вісім), 98 грн. –збитків від інфляції, 63913 (шістдесят три тисячі дев’ятсот тринадцять), 13 грн. –3% річних, 246082 (двісті сорок шість тисяч вісімдесят дві), 67 грн. - пені, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот), 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті дев’ятнадцять), 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Зустрічний позов задовольнити частково.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Московское перестраховочное общество»(127018, Росія, м. Москва, вул. Образцова, будинок 31, будівля 2) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»(04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17 А, код ЄДРПОУ 21626809) 750043 (сімсот п’ятдесят тисяч сорок три), 93 грн. –страхового відшкодування, 61140 (шістдесят одна тисяча сто сорок), 98 грн. –збитків від інфляції, 18701 (вісімнадцять тисяч сімсот одна), 53 грн. –3% річних, 76550 (сімдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят), 13 грн. - пені, 9064 (дев’ять тисяч шістдесят чотири), 36 грн. витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті дев’ятнадцять), 55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           І.Д. Курдельчук