Рішення № 8987035, 16.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/7316.03.10 За позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» До           Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

«Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва

Про           стягнення 89 653,14 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з‘явився

Від відповідача Хатченко Т.В. –по дов. № 08-18 від 08.01.2010

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва заборгованості за комунальні послуги в сумі 89 653,14 грн., з них 1 281,69 грн. за теплову енергію, 6 133,10 грн. за утримання прибудинкової території, 5 758,92 грн. за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, 1 750,14 грн. за водопостачання та водовідведення, 53 818,56 грн. відшкодування податку на землю, 2 336,30 грн. за вивезення твердих побутових відходів, 18 574,43 грн. за електроенергію, за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 1630 від 01.04.2009 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду з додатком № 1 та додатком № 2 по оплаті за комунальні послуги, яке знаходиться за адресою в будинку № 11 по вул. Електротехнічна.

Позивачем в судовому засіданні 02.03.2010 відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за комунальні послуги в сумі 61 253,96 грн., з них 6 133,10 грн. за утримання прибудинкової території, 3 839,28 грн. за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, 692,48 грн. за водопостачання та водовідведення, 35 879,04 грн. відшкодування податку на землю, 2 336,30 грн. за вивезення твердих побутових відходів, 11 941,73 грн. за електроенергію, 432,03 грн. відшкодування проведеного хімічного аналізу стічних вод.

Позивач в судове засідання 16.03.2010 не з‘явився. Однак, представником позивача Стовбан Н.І. до канцелярії суду 11.03.2010 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв‘язку з неможливістю з‘явитись в дане судове засідання, оскільки представника має примати участь в іншому засіданні суду.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Зайнятість представника позивача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Крім того, наявні в матеріалах справи є достатніми для розгляду справи по суті без участі представника позивача.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 16.03.2010 письмовому відзиві на позовну заяву не заперечує проти стягнення заборгованості за договором № 1630 від 01.04.2009, яка відповідно до актів звірки взаєморозрахунків у період з квітня по жовтень 2009 року складає 61253,96 грн. Зазначає, що відповідач на даний час знаходиться в дуже скрутному матеріальному становищі, тому не може не тільки розрахуватись з позивачем, а й навіть сплачувати загальнообов‘язкові платежі, подати, заробітну платню своїм працівникам. Відповідач має дуже велике бажання розрахуватись з позивачем за договором, але нажаль не має для цього фінансових можливостей.

В судовому засідання 16.03.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника відповідача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням № 10 від 28.11.2002 ІІІ сесії двадцять четвертого скликання Деснянської районної у м. Києві ради, Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд»було визнане правонаступником управління з питань майна в частині функцій орендодавця та визнано орендодавцем нежитлових будівель, споруд та приміщень комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва, які враховуються на балансі підприємства.

01.04.2009 між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд»(орендодавець) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (орендар) було укладено договір № 1630 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 272 від 31.03.2009 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення (далі об‘єкт оренди) за адресою м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, загальною площею 969,50 кв. м.

Згідно з п. 2.1. договору об‘єктом оренди є нежитлове приміщення площею 969,50 кв. м., в тому числі на 1 поверсі –945,50 кв. м., на 2 поверсі –17,80 кв. м., місця загального користування 6,20 кв. м.

Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Деснянського району і знаходиться на балансі КП «Ватутінськінвестбуд», який є орендодавцем (п. 2.3 договору).

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 61253,96 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановлений сторонами в п. 9.1. договору строк дії договору з 01.04.2009 до 31.12.2009.

Однак, як свідчать матеріали справи 30.09.2009 орендар повернув орендодавцю об‘єкт оренди по акту прийому-передачі від 30.09.2009, а отже дія договору з цієї дати припинилась.

Відповідно до п. 3.7 договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного користування, не входять до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі розрахунків вартості послуг, визначеному у додатку № 2 до договору, або договорів укладених орендарем безпосередньо з організаціями, що надають такі послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги передбачений також п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно п. 1.1. додатку № 2 по оплаті за комунальні послуги від 01.04.2009 (далі –додаток № 2) до договору оренди, відповідач зобов‘язаний до 20 числа кожного місяця сплачувати кошти за комунальні послуги на рахунки позивача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6. додатку № 2 вартість технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання визначається з урахуванням кошторисних витрат на їх утримання, площі всієї будівлі та пропорційно приватизованої площі співвласників приміщень за наступною формулою

В=К х Sо де

S

В –вартість технічного обслуговування

К –кошторисна вартість обслуговування

Sо –орендована площа або площа співвласника комунальної власності, яка складає 969,50 кв. м.

S –площа всієї будівлі

К/S –визначена в розмірі 0,55 грн.

Позивачем за технічне обслуговування інженерного обладнання нараховано борг відповідачу наступним чином 969,50 кв. м. х 0,55 грн. = 533,23 грн., які разом з ПДВ становлять 639,88 грн. на місяць. Борг за період квітень - вересень 2009 року становить : 639,88 грн. х 6 місяців = 3839,28 грн.

Оскільки зобов‘язання з оплати за технічне обслуговування інженерного обладнання відповідачем за вказаний період в повному обсязі не виконаний, вимоги позивача в сумі 3839,28 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 2 розділу 5 додатку № 2 визначено розрахунок вартості утримання прибудинкової території за формулою : В (вартість) = S (площа прибудинкової території, яка визначена в розмірі 2493,11 грн.) х Т (тариф, визначений в розмірі 0,41 грн.), при цьому умовами додатку передбачено, що в подальшому площа прибудинкової території може змінюватись з уточненням по поверхових планів БТІ.

Розрахунок вартості зазначених послуг позивачем за період квітень –серпень 2009 року здійснений наступним чином:

2493,11 кв. м. х 0,41 грн. = 1022,16 грн., що разом з ПДВ складає 1226,62 грн. х 5 місяців = 6133,10 грн.

Враховуючи те, що розрахунок суми боргу за утримання прибудинкової території здійснений вірно та за відсутності доказів на підтвердження сплати відповідачем якого, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 5.1. додатку № 2 розрахунок вартості за вивезення твердих побутових відходів здійснюється за видом діяльності підприємства та тарифами на вивезення 1 м. куб. Розрахунок ТПВ –по факту вивезення. Тариф становить 35,56 грн. без ПДВ.

Позивачем виведено процент накопичення сміття відповідачем по факту вивезених твердих побутових відходів відповідача в розмірі 10,95 м. куб. на місяць.

Розрахунок вартості зазначених послуг позивачем за період з квітня по серпень 2009 року здійснений наступним чином: 10,95 м. куб х 35,56 грн. = 389,38 грн., що разом з ПДВ складає 467,26 грн. х 5 місяців = 2336,30 грн.

Оскільки зобов‘язання з оплати за вивезення твердих побутових відходів за вказаний період з відповідачем в повному обсязі не виконаний, суд вважає вимоги позивача в сумі 2336,30 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3.1. договору визначено, що розмір плати за водопостачання та водовідведення, при наявності лічильника, визначається за показниками лічильника за формулою:

Соп =Vв х Т де

Соп –сума оплати

Vв –фактичне водоспоживання м. куб.

Т –тариф за 1 м. куб води

При цьому згідно п. 3.3. додатку № 2 тариф встановлений в розмірі 3,75 грн. за 1 куб. м. холодної води.

Позивачем за водопостачання та водовідведення за наявними в матеріалах справи показниками лічильників відповідачу нарахований борг за період квітень –вересень 2009 року в розмірі 692,48 грн. в тому числі ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором щодо сплати комунальних послуг в частині водопостачання та водовідведення, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у сумі 692,48 грн., яка є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Умовами додатку № 2 (розділ 4) передбачена сплата відповідачем позивачу вартості за спожиту електроенергію.

Позивачем за електроенергію за наявними в матеріалах справи показниками лічильників відповідачу нарахований борг за період квітня - вересень 2009 року за діючими тарифами в розмірі 11941,73 грн. в тому числі ПДВ.

Зобов’язання з оплати комунальних послуг з постачання електроенергії за вказаний період відповідач не виконав в повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за електроенергію в сумі 11941,73 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розділом 7 додатку № 2 передбачено відшкодування відповідачем позивачу податку на землю за такою формулою Sор х Ко = Sзем х Лк х Гр.оц х Кфун.вик. : 12 місяців, де

Sор –орендна площа, Ко –коефіцієнт розподілу земельної ділянки пропорційно до нежитлового приміщення, Sзем –площа земельної ділянки, Лк –локальний коефіцієнт, Гр.оц –грошова оцінка, Кфун.вик. –коефіцієнт функціонального використання землі та згідно такого розрахунку на місяць становить : 4409,18 кв. м. х 1,07 х 5,07 х 2,5 : 12 місяців = 4983,20 грн.

Позивачем за відшкодування плати за землю відповідачу нарахований борг за період квітень –вересень 2009 року разом з ПДВ в розмірі 35879,04 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором щодо відшкодування плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у сумі 35879,04 грн., яка є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Наявність в матеріалах справи укладених позивачем з підприємствами, що надають відповідні комунальні послуги, договорів свідчать про правомірність відшкодування позивачу всіх згаданих витрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комунальних послуг в розмірі 61253,96 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»(м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 30977943) 61253 (шістдесят одну тисячу двісті п‘ятдесят три) грн. 96 коп. боргу за комунальні послуги, 612 (шістсот дванадцять) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 17.03.2010