Рішення № 89867885, 20.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/13692/19

За позовом Фізичної особи-підприємця Кальченко Олександра Борисовича

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

про стягнення 1 067 578,80 грн.

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 33096517)

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Лиценко З.В. - представник

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

Фізична особи-підприємець Кальченко Олександр Борисович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 067 578,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язання за Договором купівлі-продажу товару №К-80 від 01.06.2016 щодо оплати товару, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в сумі 1 022 398,28 грн., за прострочення сплати якої нараховано 41 501,34 грн. пені та 3 679,18 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2019 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06.11.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2019 справу №910/13692/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Кальченко Олександра Борисовича до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 067 578,80 грн. передано на розгляд Господарського суду міста Києва в межах провадження справи про банкрутство №44/258-б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 прийнято справу № 910/13692/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Кальченко Олександра Борисовича до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 067 578,80 грн. до розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", підготовче засідання призначено на 05.02.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено позов Фізичної особи-підприємця Кальченко Олександра Борисовича до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 067 578 грн. 80 коп. в межах справи № 44/258-б до судового розгляду по суті на 18.03.2020.

Судове засідання 18.03.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

18.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2020 розгляд справи призначено на 22.04.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2020 розгляд справи відкладено на 20.05.2020.

У судовому засіданні 20.05.2020 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву Фізична особи-підприємця Кальченко Олександра Борисовича до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 067 578,80 грн. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2016 між Фізичною особою-підприємцем Кальченко Олександром Борисовичем - продавець (далі - позивач), з однієї сторони та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії Тетіївське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - покупець (далі - відповідач), з другої сторони був укладений договір купівлі-продажу № К-80 згідно умов якого позивач зобов`язувався передати і поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що найменування, бажану кількість товару, бажаний строк передачі кожної партії товару заявляється покупцем у відповідній заявці, що направляється покупцем продавцю факсимільним зв`язком, на кожну партію товару, що передається за даним договором.

Згідно пункту 4.1 договору покупець оплачує продавцю загальну вартість поставленої партії товару протягом 3-х банківських днів з дати поставки. Можлива передоплата товару згідно виставленого продавцем рахунку.

Відповідно до п. 5.1 договору передача кожної партії товару відбувається на підставі видаткової накладної на цю партію товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 022 398 грн. 48 коп., що підтверджується видатковими накладними № 133 від 23.07.2019, № 134 від 24.07.2019, № 136 від 25.07.2019, № 135 від 25.07.2019, № 139 від 25.07.2019, № 137 від 25.07.2019, № 140 від 26.07.2019, № 138 від 29.07.2019, а також товарно-транспортними накладними від 23.07.2019, 24.07.2019, 25.07.2019, 26.07.2019, 29.07.2019.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, оплату за поставлений товар на користь позивача не здійсним.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи, а саме копіями товарно-транспортних накладних від 23.07.2019, 24.07.2019, 25.07.2019, 26.07.2019, 29.07.2019, а також копіями видаткових накладних № 133 від 23.07.2019, № 134 від 24.07.2019, № 136 від 25.07.2019, № 135 від 25.07.2019, № 139 від 25.07.2019, № 137 від 25.07.2019, № 140 від 26.07.2019, № 138 від 29.07.2019 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 1 022 398 грн. 28 коп.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений товар протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 276 913 грн. 50 коп., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, щоб підтверджували здійснення відповідачем розрахунків за поставлений товар.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору купівлі-продажу № К-80 від 01.06.2016 не здійснив оплату за поставлений товар, а тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 022 398 грн. 28 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 41 501 грн. 34 коп. то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 4.2. договору у разі прострочення покупцем терміну оплати партії товару, що вказаний в п. 4.1. даного договору , покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відтак, здійснивши перевірку розрахунку пені (доданого позивачем до позовної заяви) в розмірі 41 501 грн. 34 коп., суд вважає даний розрахунок обґрунтованим, таким, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконаний позивачем вірно. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 41 501 грн. 34 коп. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 679 грн. 18 коп., то суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунків 3% річних, суд вважає даний розрахунок обґрунтований, такий, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно виконаний позивачем вірно. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 679 грн. 18 коп. також підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А; ідентифікаційний код 33096517) на користь фізичної особи-підприємця Кальченко Олександра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 1 022 398 (один мільйон двадцять дві тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 28 коп., пеню в сумі 41 501 (сорок одна тисяча п`ятсот одна) грн. 34 коп., 3 % річних в сумі 3 679 (три тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 013 (шістнадцять тисяч тринадцять) грн. 68 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк