Рішення № 8986776, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/1422.02.10                               

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Анела"

простягнення 23 388,47 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаТатарчук О.Л. —представник за довіреністю від 23.11.2009 р. № 21

від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анела" 18 299,05 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки від 06.05.2009 р. № 0042/09, 1 250,73 грн. пені, 1 829,90 грн. штрафу, 183,02 грн. 3 % річних та 475,77 грн. інфляційної складової боргу, 1350,00 грн. витрат за юридичні послуги.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/14 від 19.01.2010 р., яку призначено до розгляду на 22.02.2010 р.

У судове засідання, призначене на 22.02.2010 р., з'явився представник позивача, який надав суду частину документів згідно з вимогами ухвали про порушення провадження у справі, заявив про часткову оплату суми основного боргу відповідачем та заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 15 899,05 грн. основної заборгованості, 1 250,73 грн. пені, 1 829,90 грн. штрафу, 183,02 грн. 3 % річних та 475,77 грн. інфляційної складової боргу, 1 350 грн. витрат на юридичні послуги.

У судове засідання, призначене на 22.02.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 6106, ухвала про порушення провадження у справі була вручена відповідачу 03.02.2010 р.), вимоги ухвали суду у справі № 46/14 від 19.01.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати переданих йому у власність товарів. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір поставки від 06.05.2009 р. № 0042/09, видаткові накладні, якими стверджується досягнення згоди на поставку товарів, акт звірки взаєморозрахунків, довідку про стан заборгованості, банківські виписки про часткове погашення заборгованості, договір про надання юридичних послуг № 1093 від 24.11.2009 р., платіжні доручення про оплату наданих юридичних послуг.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Анела" в якості покупця уклали договір № 0042/09 (надалі —договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 4.1 договору перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару. Доказом передачі партії товару у власність покупця є накладна (специфікація), оформлена належним чином та підписана уповноваженою особою покупця і завірена печаткою покупця. Ризик випадкової загибелі або випадкового псування товару, що постачається, переходить на покупця одночасно з виникненням у нього права власності.

Відповідно до п. 4.2 договору приймання товару за кількістю та якостю здійснюється сторонами відповідно до Інструкцій № П-б від 15 червня 1965 р. та № П-7 від 25 квітня 1966 p., затверджених постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР. При отриманні товару покупець зобов'язаний перевірити його по якості і кількості, а у випадку виявлення нестачі, або виявлення неналежної якості товару, пред'явити на протязі трьох днів претензію постачальнику. Якщо товар виявиться дефектним або з простроченим строком придатності або не відповідає іншим умовам договору, постачальник за свій рахунок зобов'язується замінити дефектний товар доброякісним.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Платежі за поставлений по даному договору товар проводяться в безготівковому порядку, на умовах відстрочки платежу строком 21 календарних днів з дати постачання (п. п. 3.1, 3.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1.2 договору передбачено здійснення попередньої оплати в розмірі 100 відсотків вартості Товару. Платежі здійснюються шляхом банківського перерахування на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору. Датою оплати вважається дата приходу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п. 3.2 договору оплата за отриманий товар здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно способу оплати вказаного у п. 3.1 даного договору не пізніше строку, визначеного в накладних.

За твердженнями позивача в рамках договору відповідачем за накладними:

№ 2626956 від 20.07.2009 р було отримано товар на загальну суму 241,38 грн. з узгодженим терміном сплатило 10.08.2009 р.;

№ 2626957 від 20.07.2009 р. було отримано товар на загальну суму 1367,18 грн. з узгодженим терміном сплати до 10.08.2009 р.; сума неоплаченої накладної становить 297,54 грн.;

№ 2627632 від 23.07.2009 р. було отримано товар на загальну суму 2830,01 грн. з узгодженим терміном сплати до 13.08.2009 р.;

№ 2627954 від 27.07.2009 р. було отримано товар на загальну суму 1335,04 грн. з узгодженим терміном сплати до 17.08.2009 р.;

№ 2628365 від 29.07.2009 р. було отримано товар на загальну суму 35,10 грн. з узгодженим терміном сплати до 19.08.2009 р.;

№ 2628366 від 29.07.2009 р. було отримано товар на загальну суму 1928,66 грн. з узгодженим терміном сплати до 19.08.2009 р.;

№ 2628731 від 31.07.2009 р. було отримано товар на загальну суму 3759,13 грн. з узгодженим терміном сплати до 21.08.2009 р;

№ 2628842 від 03.08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 98,70 грн. з узгодженим терміном сплати до 24.08.2009 р;

№ 2628843 від 03.08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 1137,97 грн. з узгодженим терміном сплати до 24.08.2009 р;

№ 2629642 від 06.08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 77,40 грн. з узгодженим терміном сплати до 27.08.2009 р;

№ 2629643 від 06.08.2009 р. було отримано Товар на загальну суму 2295,72 грн. з узгодженим терміном сплати до 27.08.2009 р;

№ 2631449 від 17.08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 2338,77 грн. з узгодженим терміном сплати до 07.09.2009 р: сума неоплаченої накладної становить 2274,58 грн.;

№ 2632150 від 21.08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 169,72 грн. з узгодженим терміном сплати до 11.09.2009 р;

№ 2632138 від 21.08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 46,80 грн. з узгодженим терміном сплати до 11.09.2009 р:

№ 2632139 від 21,08.2009 р. було отримано товар на загальну суму 1771,30 грн. з узгодженим терміном сплати до 11.09.2009 р.

Станом на 24.12.2009 р. заборгованість відповідачам перед позивачем за поставлений товар становить 18 299,05 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг на суму 2 400 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 15 899,05 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар та частково оплатив його, заборгувавши позивачу 15 899,05 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 15 899,05 грн. за договором від 06.05.2009 р. № 0042/09 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 1 250,73 грн. пені, 1 829,90 грн. штрафу, 183,02 грн. 3 % річних та 475,77 грн. інфляційної складової боргу, 1 350 грн. витрат за юридичні послуги.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 % від суми несплаченого в строк товару.

Згідно з п. 7.3 договору покупець за порушення термінів оплати товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору відповідальність у вигляді пені передбачена за прострочення платежу, так само і відповідальність у вигляді штрафу передбачена за прострочення платежу.

Таким чином, штрафні санкції передбачені за одне правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу є незаконними та необґрунтованими, а відповідно задоволенню не підлягають.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 1 250,73 грн. пені, 183,02 грн. 3 % річних та 475,77 грн. інфляційної складової боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Приватним підприємством "Юридична фірма "Евіденс" було укладено договір надання юридичних послуг № 1093 від 24.11.2009 р., згідно якого Приватне підприємство "Юридична фірма "Евіденс" зобов’язується надати юридичні послуги за винагороду в розмірі 1350,00 грн.

В якості доказів оплати правової допомоги в розмірі 1 350 грн., позивачем надано суду копії платіжних доручень № 1093 від 24.11.2009 р., № 1221 від 15.12.2009 р.

Пунктом 7.1 договору від 06.05.2009 р. сторони погодили, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує збитки, завдані як діями, так і бездіяльністю, в тому числі, відшкодовує не отриманий прибуток відповідно до чинного законодавства та усі витрати, пов’язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь-якого порушеного права.

Враховуючи трой факт, що відповідач у добровільному порядку прийняв на себе обов’язок відшкодувати позивачеві витрати, пов’язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1350,00 грн. витрат, пов’язаних з відновленням порушеного права, тобто збитків в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анела" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 19, ідентифікаційний код 30400709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, ідентифікаційний код 30263519) 15 899 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев’яносто дев'ять) грн. 05 коп. основного боргу, 1 250 (одну тисячу двісті п’ятдесят) грн. 73 коп. пені, 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 77 коп. індексу інфляції, 183 (сто вісімдесят три) грн. 02 коп. 3 % річних, 1350 (одну тисячу триста п’ятдесят) грн. збитків, 191 (сто дев’яносто одну) грн. 60 коп. державного мита та 193 (сто дев’яносто три) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко