Рішення № 89866676, 10.06.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/347/2020

Справа № 533/1308/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2020 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Фадєєвої С.О.,

за участі секретаря судових засідань – Посмітної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, де просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 04.11.2011 в сумі 17002 грн. 43 коп. та судовий збір в розмірі 1921 грн.

На обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 04.11.2011 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не виконує належним чином зобов`язання за кредитним договором, що укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», в результаті чого виникла прострочена заборгованість. Таким чином, станом на 30.09.2019 за відповідачем по укладеному з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору рахується заборгованість на загальну суму 17002 грн. 43 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 486 грн. 29 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13963 грн. 64 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1266 грн. 67 коп., штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентної складової) у розмірі 785 грн. 83 коп. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач АТ КБ «ПриватБанк»» свого представника в судове засідання не направив, на адресу суду надійшло клопотання за підписом представника банку Кіріченка В.М., згідно якого останній позовні вимоги банку підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги банку визнає лише в частині заборгованості за кредитом у розмірі 486 грн. 29 коп., в іншій частині позовні вимоги не визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутність.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04.11.2011 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір шляхом підписання сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк». Згідно із вказаною анкетою-заявою відмітки про бажання ОСОБА_1 оформити на своє ім.»я будь-яку картку чи ощадкнижну відсутні, наявна відмітка про ідентифікацію з паспортом. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг; він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами; зобов`язавався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку.

До договору банк надав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/. При цьому, як зазначалося вище, в анкеті-заяві відсутні відмітки про бажання та оформлення на ім`я відповідача будь-якої картки.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 30.09.2019 складає 17002 грн. 43 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 486 грн. 29 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13963 грн. 64 коп. заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1266 грн. 67 коп., штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентної складової) у розмірі 785 грн. 83 коп.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У заяві позичальника від 04.11.2011 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути пеню та штрафи.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що Умови та правила надання банківських послуг на момент отримання відповідачем кредитних коштів, анкета-заява від 04.11.2011 взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та розмірі зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату неустойки, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зі змісту анкети-заяви ОСОБА_1 не вбачається, що ним надана заява саме на оформлення певної кредитної карти.

При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№14-131цс19).

Вимог про стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема, статтею 625 ЦК України, позивач не пред`явив.

За викладених обставин, суд приходить до висновку що відсутні у позивача підстави для стягнення процентів за користування кредитом, пені, комісії і штрафів з відповідача, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що фактично отримані та використанні кошти в добровільному порядку відповідачем позивачеві не повернуті, що ним не заперечується, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 486 грн. 29 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 грн. Відповідно до ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто розмір судового збору, що підлягав до сплати позивачем, складає 1921 грн. Згідно платіжного доручення № PROM4BHT2U від 24.10.2019, позивачем було проведено оплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1921 грн.( а.с.1). Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача зОСОБА_1 слід стягнути сплачені АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у сумі 54 грн. 94 коп.(17002 грн. 43 коп./100 = 486 грн. 29 коп. /х, х = 2,86; 1921/100 = х/2, 86, х = 54 грн. 94 коп.)

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 04.11.2011 станом на 30.09.2019 в сумі 486 грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 54 грн. 94 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст рішення складено 16 червня 2020 року