Ухвала суду № 89858280, 09.06.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3067/20

провадження № 2/216/2877/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2020 року Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна, третя сторона – Державна казначейська служба України, про зобов`язання поважати права людини, запровадження в Україні засобів правового захисту для запобігання порушенню прав, які захищаю Європейська Конвенція, стягнення матеріальних та моральних збитків, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2020 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до держави Україна, третя сторона – Державна казначейська служба України, про зобов`язання поважати права людини, запровадження в Україні засобів правового захисту для запобігання порушенню прав, які захищаю Європейська Конвенція, стягнення матеріальних та моральних збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За нормою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Ознайомившись із позовною заявою, приходжу до висновку, що подана до суду позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Так, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Разом з цим, позивач не дотримався зазначених приписів та не зазначив у позовній заяві:

1)ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та третьої особи;

2)обґрунтований розрахунок сум, які позивач просить суд стягнути з відповідача в якості матеріальних збитків;

3)спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

4)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

5)зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

6)попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

7)підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

8)підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

9)крім того, статус «третя сторона», як зазначено в позові, не передбачений діючим ЦПК України;

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, згідно положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків, Проте право на звернення до суду не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником певного процесуального алгоритму, що в даному випадку передбачений ЦПК України.

У зв`язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Вказана позовна заява ОСОБА_1 не відповідає положенням ч. 1 ст. 183 ЦПК України, що визначає загальні вимоги до форми та змісту заяви учасника процесу. Зокрема заява не містить обґрунтування і прохання (конкретного змісту) щодо питання, яке може бути розглянуто судом. При цьому назва, зміст і предмет заяви не узгоджуються між собою, обґрунтування та вимоги заяви не відповідають принципу правової визначеності, заява не містить вказівки на суть і предмет питання, яке може вирішуватися судом, а наведені у заяві мотивація та прохання не містять логічного зв`язку між собою, незрозуміло коло учасників процесу та визначення відповідача у позовній заяві.

В прохальний частині позову позивачем в п.п. 107,108 заявлено вимогу про витребування доказів, а саме: «Витребувати від Держава Україна матеріли цивільної справи №214/739/16-ц, для дослідження у цьому суді, без зупинення провадження у тій справі….», «Витребувати від Держави Україна оригінали усіх звернень позивача і відповіді на них із їх письмовими поясненнями п.21-45 цього позову, по кожному документу окремо і досліди їх у суді.» При цьому, згідно вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В зв`язку з зазначеним, клопотання позивача про витребування доказів не є зрозумілим та обґрунтованим.

Згідно п.3.ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержаннявимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, зобов`язавши позивача усунути вище вказані недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна, третя сторона – Державна казначейська служба України, про зобов`язання поважати права людини, запровадження в Україні засобів правового захисту для запобігання порушенню прав, які захищаю Європейська Конвенція, стягнення матеріальних та моральних збитків, залишити без руху з наданням часу позивачу для усунення недоліків, а саме: не більше десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. Бутенко