Ухвала суду № 89854841, 17.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2557/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування внеску та прийняття вимоги про його сплату;

скасувати вимогу від 2.09.2019 №Ф-538/6023 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 23307,70 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Відповідач надав відзив на позов, у якому, посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірної вимоги, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, звертав увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Суд враховує, що позивач у позовній заяві просив поновити строк звернення до суду з цим позовом, як такий, що пропущений з поважних причин, одна розгляд цього клопотання суд вирішив здійснити після отримання додаткових доказів від відповідача.

У судове засідання 17.06.2020 позивач не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не надав.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням наведеного, за відсутності доказів наявності поважних причин неявки позивача у судове засідання, суд визнав за можливе розпочати розгляд справи по суті без участі позивача та/або його представника.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив такі обставини.

Відповідачем разом з відзивом на позов надано копії корінця до спірної вимоги та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3960019696481, зі змісту яких суд встановив, що вимогу від 2.09.2019 №Ф-538/6023 28.11.2019 вручено батьку позивача.

Наведені обставини також підтверджені копією поштового конверта та даними пошуку відомостей про поштові відправлення з офіційного веб-порталу ПАТ "Укрпошта" /а.с. 10, 26/.

Доданою до позовної заяви копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2655 підтверджено, що позивач у період з 3.12.2019 по 16.12.2019 проходив лікування у КП "Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскувальний центр Полтавської обласної ради" /а.с. 15-16/.

Зі слів позивача, спірну вимогу ним безпосередньо отримано у січні 2020 року.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

А відповідно до частини третьої цієї статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

У преамбулі до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з частиною першою статті 2 названого Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, є саме Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №200/11547/19-а.

За змістом абзаців четвертого - шостого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

А відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку упродовж десяти календарних днів з дня отримання такої вимоги.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 19.03.2020 у справі №140/1757/19, від 28.05.2020 у справі №200/11547/19-а.

ОСОБА_1 у позовній заяві посилався на те, що спірну вимогу ним було оскаржено до ДПС України. Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до контролюючого органу саме зі скаргою на спірну вимогу у порядку, визначеному статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Разом з цим, до матеріалів справи залучено копію заяви ОСОБА_1 від 24.02.2020, поданої до ДПС України, з проханням про проведення перевірки фактів службового підроблення працівниками Головного управління ДПС у Полтавській області вимоги про сплату боргу /а.с. 19-20/.

Дану заяву було передано для розгляду по суті Головному управлінню ДПС у Полтавській області, яке листом від 26.03.2020 вих.№ФОП/Ш/1905/16-31-33-02-13 повідомило позивача про підстави формування спірної вимоги /а.с. 21-23, 47-48/.

З урахуванням наведеного вище, зважаючи на повідомлені учасниками справи обставини, суд констатує, що спірну вимогу ОСОБА_1 отримано у січні 2020 року, доказів її оскарження у адміністративному порядку до ДПС України матеріали справи не містять.

Цей позов підписано та надіслано до суду 18.05.2020, що є підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", адже про порушення свого права позивач мав довідатись щонайменше у січні 2020 року, а листування з контролюючим органом щодо підстав формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не є адміністративним оскарженням такої вимоги у розумінні норм Закону.

Посилання позивача на наявність поважних причин пропуску строку звернення суд, з урахуванням вищевикладеного, визнає необґрунтованими.

Відтак, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом щодо скасування вимоги від 2.09.2019 №Ф-538/6023 наразі належить відмовити.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до частин тринадцятої - п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких обставин, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів, що свідчили б про наявність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд, виходячи з принципів змагальності та офіційного з`ясування обставин справи, вважає за необхідне надати позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення разом з доказами наявності поважних причин його пропуску.

Керуючись статтями 9, 121-123, 171, 248, 256 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, повідомлені ОСОБА_1 у позовній заяві, неповажними.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Повідомити позивача про невідповідність позовної заяви вимогам статті 123, частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку звернення разом з доказами наявності поважних причин його пропуску; цей строк продовжується на період дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ним вимог цієї ухвали позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя О.О. Кукоба