Рішення № 89848296, 16.06.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1351/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Чернігівської обласної державної адміністрації до Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі також – Чернігівська ОДА) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» (надалі також – ДП «Борзнянське лісове господарство», відповідач) про визнання незаконною бездіяльності відповідача з питання не внесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) та зобов`язання відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» загальною площею 15 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та ігноруючи покладені на нього обов`язки, протиправно не забезпечує організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське», який знаходиться в Борзнянському районі і розташований на землях ДП «Борзнянське лісове господарство», та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду сторонам надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

В межах встановленого судом строку представником відповідача подано відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що підприємством в повному обсязі виконуються взяті на себе зазначені зобов`язання щодо збереження гідрологічного заказника «Смолянське», та дотримуються екологічні вимоги при використанні природних ресурсів, що підтверджується відсутністю зауважень з цього питання, за результатами проведених планових перевірок (2016, 2018 та остання у березні 2020 року) суб`єкта господарювання ДП «Борзнянський лісгосп» Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області в частині дотримання природоохоронного законодавства. А також при веденні господарської діяльності, лісгосп постійно інформує Міністерство енергетики та захисту довкілля України про відведення для заготівлі деревини всіх видів рубок з метою уникнення (недопущення) порушень. Також підприємством проведено відмежування заповідного об`єкту в натурі (на місцевості) - оформлено природоохоронну наочність шляхом встановлення на місцевості інформаційно-охоронних межових знаків затвердженого зразка. Розділом 1 «Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду України» затвердженого Наказом Мінприроди України від 29.03.1994 № 30, визначено, що державні знаки та аншлаги на територіях, та об`єктах природно- заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об`єктів) природно-заповідного фонду, головним завданням яких є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій, а п.2.2 Розділу 2 цього ж Положення наголошує, що інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об`єктів, про їх підпорядкування. Зазначене, спростовує твердження позивача щодо невжиття відповідачем заходів, що унеможливлює належне використання та зберігання гідрологічного заказника «Смолянське», внаслідок чого існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки неможливо встановити де починається і де закінчуються межі заказника, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Керівником Бахмацької місцевої прокуратури подано відповідь на відзив, в якій зазначено аналогічні обставини, викладені в позові.

Представником Чернігівської ОДА подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Бахмацькою місцевою прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок на території Борзнянського району Чернігівської області виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони об`єктів природно - заповідного фонду.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради від 27.12.1984 № 454 створений гідрологічний заказник місцевого значення «Смолянське» з метою охорони та збереження в природному стані низинного осокового болота в заплаві р. Десна, що являється регулятором водного режиму прилеглих територій, площею 15 га, який знаходиться в Борзнянському районі і розташований на землях ДП «Борзнянське лісове господарство» (а.с.14-16).

Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Смолянське» (далі - Положення) у 1990 році затверджено Чернігівською обласною радою народних депутатів та передано під охорону землекористувачу (землевласнику), а саме: ДП «Борзнянське лісове господарство» (а.с.13).

Згідно п.п. 3, 4 вищевказаного Положення гідрологічний заказник місцевого значення «Смолянське» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Відповідно до п. 5 Положення межі гідрологічного заказника переносяться в натуру з встановленням гранично-господарських стовпів, типових охоронних знаків, інформаційних аншлагів і наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах.

Крім того, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області передано під охорону землекористувачу ДП «Борзнянське лісове господарство» в особі директора ОСОБА_1 заповідний об`єкт гідрологічний заказник місцевого значення «Смолянське» загальною площею 15 га з метою охорони та збереження в природному стані низинного осокового болота в заплаві р. Десна, що являється регулятором водного режиму прилеглих територій, про що складене охоронне зобов`язання № 3/17-578 від 11.11.1996 (а.с.23).

Відповідно до вищевказаного охоронного зобов`язання ДП «Борзнянське лісове господарство» в особі директора ОСОБА_1 бере під охорону вищеназваний заповідний об`єкт і зобов`язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово картографічні матеріали згідно ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 11.01.2020 проект землеустрою на вказаний об`єкт природно-заповідного фонду на реєстрацію до управління не надходив (а.с.25-26).

Таким чином, протягом більш ніж 23 років ДП «Борзнянське лісове господарство» не вжито заходів щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, внаслідок чого існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки не можливо встановити, де починаються і де закінчуються межі заказника, та земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.

Відповідно до повідомлення ДП «Борзнянське лісове господарство» від 26.02.2020 № 98 землевпорядна документація на об`єкт природно-заповідного фонду гідрологічний заказник місцевого значення «Смолянське» не виготовлялась (а.с.27).

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправно, Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської ОДА звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає таке.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об`єктів природно- заповідного фонду.

Поряд із цим, питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України урегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні».

Повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Таким органом на території Чернігівської області є Чернігівська ОДА. Крім того, до структури Чернігівської ОДА входить Департамент екології та природних ресурсів (надалі також - Департамент), основним завданням якого згідно положення, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31.01.2019 за № 46, є: забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (а.с.28-35).

Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи, здійснює державне управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природо - заповідного фонду України на території Чернігівської області відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У статті 2 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно зі статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

Статтею 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У частині 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Відповідно до статтей 1, 2 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

У статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно ві форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земелі обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осі (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою відповідно до ст. 22 Закон України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органі місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладеї договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судої рішення.

Згідно зі статтею 25 вказаного Закону одним із видів документації із землеустрої є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначенні оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарськог призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень / використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекте землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначенню оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкіллі підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людеі масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятим -і відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування прі такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних і з юридичних осіб.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 111 Земельного кодексу України обмеження використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорона земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 та абзацу 1 ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодекс України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зон безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, на ДП «Борзнянське лісове господарство» покладено обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» загальною площею 15 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Вимога охоронного зобов`язання про проведення відмежування заповідного об`єкту в натурі має здійснюватись відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій», а саме, шляхом розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Посилання відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки проект землеустрою на вказаний об`єкт на реєстрацію до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області не надходив, як наслідок бездіяльність ДП «Борзнянське лісове господарство» щодо невжиття заходів по винесенню меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) є протиправною, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Чернігівської обласної державної адміністрації до Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність Державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» з питання не внесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Державне підприємство «Борзнянське лісове господарство» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Смолянське» загальною площею 15 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VIІ “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Керівник Бахмацької місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 02910114).

в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 00022674).

Відповідач: Державне підприємство «Борзнянське лісове господарство» (вул. П. Куліша, 115, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 009935455).

Повний текст рішення складено 16.06.2020.

Суддя О.М. Тихоненко