Рішення № 89847124, 15.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1412/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.04.2020 № 935040171521 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі заяви від 31.03.2020 та довідки Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 №18-97;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) раніше призначеної пенсії за вислугу років, за нормами рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 № 18-97, у розмірі 90% від суми усіх складових заробітку без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.01.2020 року;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом п`ятнадцяти діб з дня набрання рішенням законної сили.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 19.04.2010 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській обасті та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90% суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру, у відповідності до ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року «Про прокуратуру», який діяв на час призначення пенсії.

31.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 №18/97 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій призначених згідно з Законом України «Про прокуратуру» та на виконання рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)/2019 року у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19).

Рішенням від 03.04.2020 № 935040171521 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі наданих позивачем заяви від 31.03.2020, мотивуючи відсутністю механізму виконання рішення Конституційного Суду України. Позивач вважає протиправною вказану відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії та зазначає, що на даний час чинним законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак - встановлене право позивача на перерахунок пенсії, адже він отримую призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував тим, що надана для перерахунку довідка Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 № 18/97 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) не може бути застосована для перерахунку пенсії, оскільки не відповідає вимогами визначеним статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697. В зв`язку з чим стверджує, що дії Головного управління ґрунтуються на нормі визначеній в статті 86 Закону України «Про прокуратуру» чинній на момент звернення позивача до Головного управління за перерахунком. Крім того, відпоквідач вказував, що відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому вимога позивача про проведення перерахунку пенсії та її виплат без обмеження максимальним розміром протирічить наведеній вище нормі в абзаці 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки тридцятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.193 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 15.06.2020 року.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 15.06.2020 року у межах строку, визначеного ст.263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 19.04.2010 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській обасті та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90% суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру, у відповідності до ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ від 05.11.1991 року «Про прокуратуру», який діяв на час призначення пенсії (а.с.56).

Згідно з Протоколом про призначення (перерахунок) пенсії від 07.02.2020, стаж позивача на прокурорсько-слідчих посадах складає 20 років, 6 місяців, 1 день, процент пенсії від заробітку складає - 90% (а.с.56).

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що відповідачем неодноразово проведено перерахунок пенсії на підставі відповідних судових рішень, які набрали законної сили, у зв`язку з підвищенням розміру посадового окладу передбаченого для заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону, з якої позивач звільнявся при виході на пенсію, оскільки це було передбачено нормами ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року «Про прокуратуру», який діяв на момет призначення йому пенсії, в розмірі 90% суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру (а.с.80-195).

31.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 № 18/97 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), виданої відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 (а.с.16-18).

Відповідач рішенням від 03.04.2020 №935040171521 відмовив у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії (а.с.20,21). В даному рішенні відповідачем зазначено, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії переховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13 грудня 2019 року. При цьому, відповідач посилалися на пункт 7 Постанови Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці прокурорів” від 11.12.2019 року №1115, яка набрала чинності з 01.01.2020 року, якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур та встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру”.

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою та третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру".

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, якою було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Водночас порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України №171521 від 04.12.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111) на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 17.11.2017 № №13\1-5069 вих.-17 про посадовий оклад з урахуванням інших виплат, сум надбавок, доплат, премій, допомог, індексацій, визначених у наявній в його пенсійній справі довідці, виданої військовою прокурату Кіровоградського гарнізону від 14 грудня 2010 року за вихідним №1981, із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку 90%, без обмеження граничного розміру пенсії; зобов`язано Кропивницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-III «Про внесення змін до За;кону України «Про прокуратуру») на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 17.11.2017 №13\1-5069 вих.-17 про посадовий оклад та з урахуванням інших виплат, сум надбавок, доплат, премій, допомог, індексацій, визначених у наявній в його пенсійній справі довідці, виданній військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону від 14 грудня 2010 року за вихідним №1981, із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку 90%, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01 жовтня 2017 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2018 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, оскільки на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність, і Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було, підстави для задоволення позову були відсутні.

Відповідно до Розділу ХІІ Перехідних положень Закону №1697-VII положення Закону №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.

Статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII врегульоване питання щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Разом з тим, 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами.

Так, за результатами такого розгляду рішенням Конституційним Судом України прийнято №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019), яким положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У вказаному Рішення №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Також Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Слід звернути увагу, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010).

Отже, за результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

При цьому, суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість з 13.12.2019 підлягає застосуванню Закон у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Окрім того, суд враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України", суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України, як зазначалося вище, у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, що фактично відбулось раніше в часі, але, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року, позивач набув право на проведення перерахунку з січня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Таким чином, дана постанова є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві по даній справі, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року.

Судом не відхиляє доводи відповідача про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 №1155, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені Згідно із Законом України “Про прокуратуру”.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці прокурорів” від 11.12.2019 №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 (далі - Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3.

Відповідно до пункту 7 Постанови №1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Водночас, пунктом 6 Постанови №1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Враховуючи, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505, тому постанова №1155 не може застосовуватись до спірних правовідносин.

У свою чергу, суд враховує й те, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено, про що зазначено у рішеннях Коституційн7ого Суду України від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009, від 20.05.2020 №14-рп/2010.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказував, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Також зазначено, що пільги, компенсації і гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесенням змін до чинних законів за ст.22 Конституції України недопустимі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 64 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана: здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

Згідно підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2015 р. за №41\26486) Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Таким чином, особи, які отримують пенсію згідно із Законом України “Про прокуратуру” мають право на її перерахунок органами Пенсійного фонду України на підставі поданих такими пенсіонерами документів, зокрема довідок щодо розміру заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час здійснення перерахунку.

Разом з тим, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження граничного розміру, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не проведено, а також спір щодо суми перерахованої пенсії на час розгляду справи відсутній.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач обмежує виплату пенсії позивачу максимальним розміром та на момент розгляду даної адміністративної справи між сторонами є спір щодо розміру такої пенсії.

При цьому, суд виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а на даний час права позивача в цій частині не порушені.

Відтак позовна вимога щодо зобов`язання відповідача виплатити позивачу пенсію без обмеження граничного розміру є передчасною.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги на майбутнє позаяк на час розгляду справи судом права позивача в цій частині не порушені.

Водночас, відповідач у відзиві посилається на абзац 6 частини 15 статті 86 Закону, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, при винесенні оскаржуваного рішення, вказана норма відповідачем не застосовувалася як підстава для відмови.

Вирішуючи спір суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З урахуванням викладеного, належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є скасування оскаржуваного рішення відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату позивчау раніше призначеної пенсії за вислугу років, за нормами рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 №18-97, у розмірі 90% від суми усіх складових заробітку з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.01.2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

VI.Судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги в задоволено частково та які є похідними, тому на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.04.2020 №935040171521 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі заяви від 31.03.2020 та довідки Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 №18-97.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) раніше призначеної пенсії за вислугу років, за нормами рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки Військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 №18-97, у розмірі 90% від суми усіх складових заробітку з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.01.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 червня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук