Рішення № 89847106, 15.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1374/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомКіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ - 22217312) до Приватного підприємства "Журба" (28505, Кіровоградська область, Долинський район, с. Маловодяне, вул. Горького, 4, код ЄДРПОУ - 38246223)простягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального страхування інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Журба" адміністративно - господарські санкції в розмірі 26023,85 грн. та пеню у розмірі 93,72 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в товаристві складає 13 осіб, чисельність інвалідів – штатних працівників повинна складати 1 особи, фактично на підприємстві не працювало осіб з інвалідністю. Фонд оплати праці штатних працівників складає 676,62 тис. грн. Середньорічна заробітна плата одного штатного працівника складає – 52048,00 грн.

Крім того, згідно ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», адміністративно-господарські санкції розраховується та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.07 р., порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи із 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на момент подання позовної заяви. Тобто, загальна заборгованість відповідача становить 26023,85 грн.

20.05.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на ПП "Журба" створено робоче місце, відповідно до встановленого нормативу, підприємство повідомляло центр зайнятості про наявність вільного робочого місця. Проте, центром зайнятості для працевлаштування до підприємства не направлено осіб з інвалідністю. В той же час жодних відмов у працевлаштуванні направленого на вакантну посаду особи з інвалідністю Відповідачем не приймалось.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.15).

20.05.2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.22-25).

26.05.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.30-31).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Оскілки шістдесятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 15.06.2020 року.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Приватне підприємство "Журба" зареєстроване як юридична особа (а.с.13-14) та знаходиться на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

27.02.2020 відповідачем подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (Форма №10-ПІ) відповідно до змісту якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2019 році складала 13 осіб, при цьому норматив створення робочих місць для осіб з інвалідністю становить 1 робоче місце (а.с.5).

Оскільки відповідачем у встановлений строк - до 16.04.2020 року не сплачені адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов`язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкції.

При цьому обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до п.3.4. Інструкції Мінпраці, від 10.02.2007, № 42 “Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

З матеріалів справи судом встановлено, що приватне підприємство перебуває на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Відповідачем було створено на підприємстві 1 робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, а саме: "робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва" (інвалід) з завданнями та обов`язками: підсобні роботи на території підприємства та в полі.

З листа Долинської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості №03-48/44/03/20 від 15.05.2020 року судом встановлено, що приватним підприємством "Журба" 03.01.2019 року подано звіт Форми №3-ПН з вакансією "робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва" (інвалід) з завданнями та обов`язками: підсобні роботи на території підприємства та в полі. Вакансія призначена для працевлаштування інваліда. Гнучкий графік технологічних перерв.

Станом на 15 травня 2020 року дана вакансія є "актуальною". Але, на обліку в Долинській районній філії Кіровоградського ОЦЗ на сьогоднішній день, не має осіб, які б могли працювати відповідно до вимог цієї вакансії (а.с.26).

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ч.1, 3 ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавством передбачено для роботодавця обов`язок із забезпечення вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а не обов`язок їх пошуку для подальшого їх працевлаштування.

Вищевказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 справа номер К/9901/3278/17, П/811/693/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та\або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для порушення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватись у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Доказів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади осіб з інвалідністю, суду не надано.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, що означає відсутність складу правопорушення у діях відповідача. А сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих осіб з інвалідністю ще не є безспірною ознакою наявності відповідальності відповідача, яка могла настати лише у випадку не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів. У свою чергу, Кіровоградським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів не доведено правомірність нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені, а тому в задоволені позовних вимог, слід відмовити в повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ - 22217312) до Приватного підприємства "Журба" (28505, Кіровоградська область, Долинський район, с. Маловодяне, вул. Горького, 4, код ЄДРПОУ - 38246223) про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 червня 2020 р.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук