Рішення № 89847104, 15.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1040/19

провадження № 2-ап/340/9/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно – будівельного контролю міської ради м.Кропивницького (вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214)провизнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- припис №68 від 29.11.2017 року, виданий головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради Риловою К.В., про зупинення підготовчих та будівельних робіт по АДРЕСА_2 ;

- припис №69 від 29.11.2017 року, виданий головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради Риловою К.В., про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким її зобов`язано привести квартиру АДРЕСА_3 в попередній стан, шляхом демонтажу добудови (балкону).

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлено порушення частини 1 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.27 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" в частині виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, щодо об`єкту "Реконструкція квартири з будівництвом добудови (балкону), АДРЕСА_2 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт, та на підставі його висновків складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що на думку позивачки, не відповідає нормам законодавства.

Також, як на підставу протиправності приписів позивачка зазначає, що їй, як суб`єкту містобудування не повідомлено про підстави та проведення перевірки, а також, не надано акту та самих приписів.

Відповідач скористався своїм правом на надання письмового відзиву, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, оскільки наголошує на тому, що управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького в результаті проведеної перевірки виявлено порушення, які підлягають усуненню та наполягає на правомірності дій посадових осіб контролюючого органу.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

21.06.2019 року представником відповідача до суду подано відзив (а.с.79-81).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.165-167).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 року ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Жуку Р.В.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.238).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Оскілки шістдесятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 15.06.2020 року.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

На підставі скарги ОСОБА_2 від 25.10.2017 року, наказу Управління державного архітектурно – будівельного контролю Кіровоградської міської ради від 01.09.2017 року та направлення від 26.10.2017 року №180 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.83).

За результатами позапланової перевірки головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління встановлено, виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, а саме: «Реконструкція квартири з будівництвом добудови (балкону) за адресою: АДРЕСА_2 ».

Головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління складено акт №133 від 29.11.2017 року та протокол про адміністративне правопорушення №61 від 29.11.2017 року (а.с.88-93).

Підписувати акт №133 від 29.11.2017 року та протокол №61 від 29.11.2017 року позивачка відмовилась, про що є відвідні відмітки.

Також, за результатами перевірки посадовими особами відповідача видано припис від 29.11.2017 року № 69 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства та припис від 29.11.2017 року № 68 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Враховуючи відмову від отримання та підпису документів складених за результатами заходів державного архітектурно-будівельного контролю, акт, протокол та приписи 30.11.2017 року направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку.

Акт №133 від 29.11.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення №61 від 29.11.2017 року та приписи № 69, № 68 від 29.11.2017 року отримані уповноваженою особою позивачки 01.12.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99).

Позивач вважає, такі приписи порушенням її прав та охоронюваних законом інтересів, тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є встановлення правомірності дій відповідача при проведенні перевірки та винесенні відносно ОСОБА_1 приписів №68 та 69 від 29.11.2017 року.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з п.п.5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 13 та 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали.

З аналізу вищенаведеного слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, але в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

В той же час, ні приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядку №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попереджати суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу.

Від суб`єкта владних повноважень вимагається лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року по справі №813/578/17.

На підставі вищезазначеного, суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог, щодо неповідомлення її про проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

В пунктах 18-19 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі виявлених порушень 29.11.2017 року головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління винесено оскаржувані приписи, а саме про: усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; про зупинення підготовчих та будівельних робіт, якими зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог містобудівного законодавства, а саме, у термін до 29.12.2017 року привести квартиру АДРЕСА_3 а у попередній стан, шляхом демонтажу добудови (балкону)(а.с.6-7, 94-95).

Як вбачається з вказаних приписів їх отримано уповноваженою особою позивача 01.12.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99).

Щодо встановлених відповідачем в акті перевірки №133 від 29.11.2017 року порушень з боку позивача законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною 3 зазначеної норми для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідного дозволу на проведення вищенаведених будівельних робіт суду надано не було.

Також необхідно зазначити, що позивачкою не заперечується існування добудови (балкону) до квартири АДРЕСА_3 , що належить їй на праві власності.

Таким чином на підставі викладеного суд доходить висновку, що позапланова перевірка дотримання вимог чинного законодавства на об`єкті позивачки є правомірною та такою, що була проведена посадовою особою Управління, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами діючого законодавства, а припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.11.2017 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.11.2017 року є законними, складеними відповідно до норм чинного законодавства та такими, що скасуванню не підлягають.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Узагальнюючи вище наведене суд зазначає, що оскаржувані приписи винесено правомірно, а отже в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини 5 статті 139 КАС України У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання даного позову у розмірі 1536,80 грн. до ухвалення судового рішення по суті (а.с.1-2).

Враховуючи, що позивачкою не надано доказів сплати судового збору за подачу позовної заяви, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з неї суму судового збору у розмірі 1536,80 грн. одночасно з ухваленням рішення по суті позовних вимог.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно – будівельного контролю міської ради м. Кропивницького (вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214) про визнання протиправними та скасування приписів – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАІГ)

Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 червня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук