Рішення № 8984349, 12.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.10 р.                     Справа № 7/34                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БАУМІТ УКРАЇНА” м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСТРОЙ” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення 127344, 00 грн.

За участю представників:

від позивача: Коваль В.Т. - довір.

від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:                     

ТОВ „БАУМІТ УКРАЇНА” м. Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „ІНВЕСТСТРОЙ” м. Донецьк про стягнення 124 158, 52 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №41-07 від 02.04.2007р. з додатковими угодами; претензії №1 від 15.01.2009р. з додатком, №2 від 03.03.2009р. з додатком, №2 від 06.08.2009р. з додатком, повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.08.2009р.; довідку №75 від 21.06.2007р.; акт звірки розрахунків станом на 31.08.2009р.; рахунки-фактури №БУ0003566 від 18.09.2008р., №БУ-0003571 від 18.09.2008р., №БУ-0003867 від 07.10.2008р., №БУ-0004068 від 16.10.2008р., №БУ-0004282 від 28.10.2008р., №БУ-0004877 від 24.12.2008р., №БУ-0000441 від 13.04.2009р.; видаткові накладні №БУ-0003559 від 29.09.2008р., №БУ-0003560 від 29.09.2008р., №БУ-0003811 від 10.10.2008р., №БУ-0003972 від 17.10.2008р., №БУ-0004401 від 13.11.2008р., №БУ-0004739 від 25.12.2008р., №БУ-0000451 від 17.04.2009р.; довіреності №723997 від 24.09.2008р., №724030 від 08.10.2008р., №724041 від 17.10.2008р., №724082 від 13.11.2008р., №837678 від 25.12.2008р., №837779 від 15.04.2009р.; виписки банку (стор. справи 58-92).

За клопотаннями позивача до матеріалів справи залучені додаткові документи.

Заявою від 18.03.2010р. позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 127344, 00 грн., в тому числі: основна заборгованість – 99222, 34 грн., пеня – 15673, 73 грн., інфляційні – 10426, 55 грн., 3% річних – 2021, 38 грн. До заяви позивач також надав розгорнутий розрахунок суми позову та видаткові накладні №БУ-0003523 від 25.09.2008р., №БУ-0003525 від 25.09.2008р. У судовому засіданні позивач зазначив, що вказана заява є заявою про збільшення суми позову, поданою в порядку ст. 22 ГПК України. Зазначена заява підписана повноважною особою, розглянута та прийнята судом.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи неодноразово відкладався, разом з цим відповідач не скористався своїм правом на захист інтересів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії АД №№300012-300013, Товариств з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСТРОЙ” зареєстровано (значиться) як юридична особа за адресою: 83096, м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.58к.

У зв’язку з викладеним, справа розглянута за наявними в ній документами в порядку ст..75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №41-07 від 02.04.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами, без протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.9.1 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2007р.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди від 31.12.2008р. до Договору, пункт 9.2 Договору викладено у наступній редакції: „строк цього договору починає свій з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 31.03.2009р.”.

Згідно п.7 Додаткової угоди від 31.12.2008р. до Договору, всі інші умови Договору залишаються незмінними.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що договір підлягає пролонгації на наступний календарний рік, якщо за місяць до дати завершення дії договору ні одна із сторін не заявить про свій намір його розірвати.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, за цим договором постачальник (позивач по справі) зобов’язується поставити (передати) покупцеві (відповідачу по справі) будівельні матеріали (а подальшому товар) на загальну суму 1500000, 00 грн., в тому числі ПДВ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах визначених в даному договорі.

Покупець здійснює оплату кожної партії товару за ціною, передбаченою у накладній не пізніше 45 календарних днів з моменту передачі товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок постачальника (п.5.1 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу за видатковими накладними №БУ-0003523 від 25.09.2008р., №БУ-0003525 від 25.09.2008р., №БУ-0003559 від 29.09.2008р., №БУ-0003560 від 29.09.2008р., №БУ-0003811 від 10.10.2008р., №БУ-0003972 від 17.10.2008р., №БУ-0004401 від 13.11.2008р., №БУ-0004739 від 25.12.2008р., №БУ-0000451 від 17.04.2009р. товар. Зазначені видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем (на підставі вищевказаних довіреностей) без зауважень.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманої продукції у встановлений Договором термін та у повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору.

Позивач посилається на тричі виставлені відповідачу претензії №1 від 15.01.2009р. з додатком, №2 від 03.03.2009р. з додатком, №2 від 06.08.2009р. з додатком про сплату виниклої заборгованості.

Разом з цим, до матеріалів справи позивачем надано лише доказ (повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.08.2009р.) отримання відповідачем претензії №2 від 06.08.2009р.

У зв’язку з викладеним, посилання позивач на претензії №1 від 15.01.2009р. з додатком, №2 від 03.03.2009р. з додатком судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано доказів їх вручення (відправлення) відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума боргу у розмірі 99222, 34 грн. підтверджена матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки взаємних розрахунків на спірну суму.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу - 99222, 34 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань відповідачем, позивач звернувся до суду та просить стягнути за період з 14.11.2008р. по 31.08.2009р. 3% річних в сумі 2021, 38 грн. та інфляційні з листопада 2008р. по червень 2009р. в сумі 10426, 55грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.4.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 31.12.2008р. до Договору, за прострочення платежу понад термін, зазначений в п.5.1 Договору, покупець сплачує постачальнику згідно ст..625 Цивільного кодексу України борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Судом здійснено перерахунок інфляційних та 3% річних та встановлено, що розрахунок вказаних сум позивачем здійснено відповідно до діючого законодавства та умов Договору, а також розраховано арифметично вірно.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2021, 38 грн. та інфляційних в сумі 10426, 55грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.4.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 31.12.2008р. до Договору, за прострочення платежу понад термін, зазначений в п.5.1 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, посилаючись на прострочення відповідачем виконання своїх зобов’язань за Договором в частині оплати отриманої продукції, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 15673, 73 грн. за період з 14.11.2008р. по 14.06.2009р.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розрахунок вказаної суми позивачем здійснено відповідно до діючого законодавства та умов Договору, а також розраховано арифметично вірно.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 15673, 73 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „БАУМІТ УКРАЇНА” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСТРОЙ” м. Донецьк про стягнення 127344, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСТРОЙ” Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м.Вугледар, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 34032208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (83096, м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.58к, ЗКПО 30211057, р/р 26003150632621 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” у м.Донецьку, МФО 334011) борг в сумі 99222, 34 грн., пеню в сумі 15673, 73 грн., 3% річних в сумі 2021,38 грн., інфляційних в сумі 10426, 55грн., державне мито у сумі 1273, 44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя