Рішення № 89841634, 04.06.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4606/19

Провадження № 2/645/216/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Костін О.Б.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лантьєва Віра Валентинівна, Харківська міська рада про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовною заявою, в якій з урахуванням прийнятих судом уточнень, просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме два місяці з дня набрання чинності рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він та відповідач по справі є рідними братами. Їх батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які знаходились в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 12.04.1995 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 після смерті якого позивач звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлені законом строки та прийняв спадщину шляхом фактичного управління майном, проживаючи постійно у спадковому будинку та є зареєстрованим у ньому. У свідоцтві про народження батька, його батьками зазначені: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Згідно до запису у будинковій книзі батько проживав та був зареєстрованим у будинку АДРЕСА_1 по день смерті. За вказаною адресою позивач зареєстрований з дня народження та проживає по цей час. Після подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після батька, з заявою про видачу свідоцтва про право власності у порядку спадкування за законом не звертався, оскільки, вважав, що прийняв спадщину. Батько – ОСОБА_5 фактично після смерті бабусі ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 спадок прийняв, оскільки проживав та був зареєстрованим разом із спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 , але спадок не оформив. Спадковий будинок залишився зареєстрованим за бабусею. Отже, весь час після смерті бабусі та батька позивач, вважав, що прийняв спадок на спадковий будинок. З допомогою брата ремонтував будинок, проводив його реконструкцію, була проведена вода, здійснена газифікація. Постійно сплачує платежі по утриманню будинку про що свідчать квитанції. Після звернення на початку літа 2019 року до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька, стало відомо, що будинок успадкувала за заповітом після смерті бабусі сестра батька позивача – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вона прийняла спадщину за заповітом після смерті бабусі, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, але її не оформила, а після спливу двох років відмовилась від спадку. Про існування у батька рідної сестри ні позивачу, а ні відповідачу відомо не було. ОСОБА_4 ніколи з часу її повноліття у спадковому будинку не проживала, з батьком ніколи не спілкувалась, ніколи не приходила в гості, не навідувала бабусю, не телефонувала. У домовій книзі вона записана не була. Після її смерті ніхто з заявами про прийняття спадщини не звертався, її чоловік помер, дітей в них було. Позивач подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , але приватним нотаріусом ХМНО Лантьєвою В.В. було відмовлено у вчинені нотаріальної дії у звязку з пропуском встановленом законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вважає, що пропущений ним строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним та з поважної причини, збігом обставин, які йому не були і не могли бути відомі. Враховуючи викладене, просить суд визначити додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті його тітки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем ОСОБА_2 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що проти задоволення позивних вимог позивача не заперечує, позов визнає та просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що викладене в позовній заяві відповідає фактичним обставинам, які склались з питання прийняття спадщини. Він є рідним братом позивача, їх батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які знаходились в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 12.04.1995 року до смерті батька. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті він не звертався до нотаріальної контори про прийняття спадщини, вважав, що спадок прийняв його брат, позивач по справі, який постійно з дня народження проживав в спадковому будинку. Позивач впорядковував будинок, перебудовував, вдосконалював, а він допомогав йому. Згідно до запису у будинковій книзі батько проживав та був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 по день смерті, він з братом були також зареєстровані та проживали у спадковому будинку з дня народження. З 27.05.2010 року за сімейними обставинами він знятий з реєстрації та тимчасово у будинку не проживав разом з сім`єю. Їх батько фактично після смерті бабусі – ОСОБА_9 спадок прийняв, оскільки проживав та був зареєстрованим разом з нею, але спадок не оформив. Спадковий будинок залишився і на цей час зареєстрованим за бабусею згідно до рішення суду Московського району м.Харкова від 26.07.1966 року. Отже, весь час після смерті бабусі та батька він з братом вважали, що останній прийняв спадок на спадковий будинок. Інших родичів, які б претендували на спадок не було, родичів з якими б спілкувались немає та ніколи не було. Після звернення позивача по справі, на початку літа 2019 року, до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом після батька, стало відомо, що будинок успадкувала за заповітом після смерті бабусі рідна сестра батька. Але спадщину не оформила та заявою поданою до нотаріуса після спливу двох років відмовилась від спадку. Про існування у батька рідної сестри відомо не було, вона ніколи не приходила в гості, не навідувала бабусю, не телефонувала, не спілкувалась з батьком будь-яким чином. Він разом з позивачем подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , але нотаріусом було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Ухвалою від 29 липня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року клопотання позивача задоволено та витребовано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лантьєвої В.В. копії спадкових справ заведених після померлих ІНФОРМАЦІЯ_4 грудня 1998 року ОСОБА_5 , 03 жовтня 2018 року ОСОБА_10

10 жовтня 2019 року через канцелярію суду від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої В.В. надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що нею було заведено спадкову справу №32/2016 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 на підставі поданої заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ під №91 від 21 червня 2016 року та ОСОБА_3 , що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ під №92 від 21 червня 2016 року, спадкова справа зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 59131268. Але після перевірки належності спадкового майна спадкодавцю (нею перевірено документ, що підтверджує право власності на спадкове майно) встановлено, що титульним власником майна – житлового будинку АДРЕСА_1 за рішенням народного суду Московського району м.Харкова від 26 грудня 1966 року справа №2-1778, є мати померлого спадкодавця – ОСОБА_9 , що також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За перевіркою даних Спадкового реєстру встановлено запис про зареєстровану спадкову справу за № 180/82 після «рос. – ОСОБА_11 » Дванадцятою харківської державною нотаріальною конторою, заведеною 14 травня 1982 року, спадкова справа зареєстрована в Спадковому реєстрі за №428927. На її запит Дванадцята харківська державна нотаріальна контора надала інформацію про заведення спадкової справи, свідоцтва про право на спадщину після померлої не видавались, в справі є заява ОСОБА_4 – про прийняття спадщини згідно заповіту після померлої матері « ОСОБА_11 », що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ за №264 від 14 травня 1982 року, та інша її заява про те, що спадщину вона не прийняла та на неї не претендує, що не зареєстрована в книзі обліку спадкових справ у зв`язку з тим, що заяви про прийняття та відмову від прийняття спадщини приймалися тільки впродовж шести місяців з моменту відкриття спадщини відповідно до норм діючого на той час законодавства, а ця заява подана 06 вересня 1985 року, тобто вона не могла бути прийнята нотаріусом як заява про відмову від прийняття спадщини. Також на її запит Харківський обласний державний нотаріальний архів надав копію заповіту від ОСОБА_9 , де спадкоємцем на все майно призначена ОСОБА_4 . З цього вбачається, що спадкоємцем за заповітом на все майно ОСОБА_9 є ОСОБА_4 , що прийняла спадщину. ОСОБА_5 на момент смерті був зареєстрований з померлою за однією адресою, що підтверджується будинковою книгою, але на момент смерті матері він не був непрацездатною особою та права на обов`язкову частку у спадщині він не мав. Інформації про чоловіка померлої « ОСОБА_11 » немає. Також нею було заведено спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за №29/2019, що зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 64375650 на підставі поданої заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ під №82 від 25 червня 2019 року. Але вони вважаються такими, що спадщину не прийняли. Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст..49 ЗУ «Про нотаріат» вона винесла постанови про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за №379/02-31 від 25 червня 2019 року – ОСОБА_3 , №380/02-31 від 25 червня 2019 року – ОСОБА_2 . Вважає, що є всі підстави для прийняття спадщини ОСОБА_3 та подальшого оформлення спадщини після померлої ОСОБА_4 , та причини, які він доводить суду як підтвердження неподання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, вважати та визнати поважними. Разом з тим, на виконання ухвали суду від 17 вересня 2019 року надала копії спадкових справ.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Харківську міську раду.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Присутні в судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лантьєва Віра Валентинівна присутня в судовому засіданні 27 січня 2020 року позов підтримала, надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що з рішенням суду згодна.

Представник третьої особи Харківської міської ради – Хрущ Є.І. присутня в судовому засіданні 27 лютого 2020 року позов не визнала. В останнє судове засідання представник Харківської міської ради не з`явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином.

Суд, вислухавши доводи учасників справи, пояснення свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04 грудня 1998 року (а.с.33).

Родинні відносини між позивачем та його батьком, підтверджуються повторним свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 НОМЕР_3 виданого 24 липня 1996 року Московським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Харкова, запис № 960 (а.с. 28).

Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 заведено спадкову справу №32/2016 на підставі поданої заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ під №91 від 21 червня 2016 року та ОСОБА_3 , що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ під №92 від 21 червня 2016 року (а.с.147, 150).

Власником майна – житлового будинку АДРЕСА_1 за рішенням народного суду Московського району м.Харкова від 26 грудня 1966 року справа №2-1773, є мати померлого спадкодавця – ОСОБА_9 , що також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26-27, 31, 158, 160).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) встановлено запис про зареєстровану спадкову справу за № 180/82 після «рос. – ОСОБА_11 » Дванадцятою харківської державною нотаріальною конторою, заведеною 14 травня 1982 року, спадкова справа зареєстрована в Спадковому реєстрі за №428927 (а.с.176).

ОСОБА_9 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори Іщенко К.А., 14 серпня 1981 року, реєстровий номер 3-2564, яким все майно, заповіла своїй дочці ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину (а.с.183-184).

ОСОБА_5 на момент смерті був зареєстрований з померлою ОСОБА_9 за однією адресою, що підтверджується будинковою книгою (а.с13-17), але на момент смерті матері він не був непрацездатною особою та права на обов`язкову частку у спадщині він не мав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується повним витягом № 00023200 607 від 21 червня 2019 року з Державного реєстру актів цивільного стану цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.11). Після її смерті заведено спадкову справу за №29/2019, що зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 64375650 на підставі поданої заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зареєстрована в книзі обліку спадкових справ під №82 від 25 червня 2019 року (а.с.117, 126).

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої В.В. від 25 червня 2019 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Так, зазначено, що ОСОБА_3 не надав документів, що підтверджують факт прийняття спадщини, що не відповідає вимогам про наявність підстав для видачі спадщини відповідно до ст.68 Закону України «Про нотаріат», тому не може отримати свідоцтво про право на спадщину (а.с.8-9).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач вказує, що не подав у встановлений законом шестимісячний термін нотаріусу заяву про прийняття спадщини, через те, що йому не було відомо про існування ОСОБА_4 та факту прийняття останньою спадщини після померлої бабусі ОСОБА_9 . Про її смерть нотаріальна контора своєчасно його не повідомила. Щодо спадку після неї ні позивачу, ні відповідачу не було відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, яка є матір`ю позивача та дружиною ОСОБА_5 , підтвердила що її сини не знали про існування їх тітки – ОСОБА_4 , а дізнались тільки від нотаріуса. Так, повідомила, що мешкала у будинку АДРЕСА_1 разом з чоловіком, його матір`ю та зі своїми дітьми. Свекруха ніколи не розповідала, що в неї є донька. Крім того, її не було ні на їх з чоловіком весіллі, ні під час поховання чоловіка та його матері. Свідок також ніколи не чула про сестру чоловіка та не бачила її.

Свідок ОСОБА_12 , попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, допитана у судовому засіданні, пояснила, що вона є сестрою матері позивача та була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , але там не мешкала. Приходила в гості до сестри приблизно один раз на півроку, раз на рік, інших родичів, крім дітей, чоловіка сестри та його матері, не бачила.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно з абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини з пропуском строку, а саме 25.06.2019 року при тому, що шестимісячний строк для прийняття спадщини сплинув 03.04.2019 року.

Оскільки поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку судом, суд приходить до висновку, що матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 дійсно не звернувся у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, через те, що не знав про існування ОСОБА_4 та вступ останньої до спадщини після померлої ОСОБА_9 .

Згідно постанови ВС/КЦС №681/203/17-ц від 17.10.2018 року, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Викладені обставини суд вважає поважними і такими, що свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для вчинення спадкоємцем ОСОБА_3 дій щодо прийняття спадщини, а також враховуючи, що пропущений строк є незначним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача і визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини в два місяці з дня набрання рішення суду законної сили, який вважає достатнім.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 83, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лантьєва Віра Валентинівна, Харківська міська рада про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме два місяці з дня набрання чинності зазначеного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 .

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лантьєва Віра Валентинівна, місцезнаходження: м.Харків, пр.Московський, буд. АДРЕСА_2 1 АДРЕСА_3 літ.А.

Третя особа: Харківська міська рада, місцезнаходження: м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄРПОУ 04059243.

Повне судове рішення складено 12 червня 2020 року.

Суддя –