Рішення № 8984143, 07.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.10 р.                     Справа № 25/62                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбаза-Донецьк” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Сантехкомплект” м. Макіївка Донецької області

про стягнення 20408грн.41коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Харлова Є.М. – юрист (довіреність № б/н від 30.03.2010);

від відповідача: не з’явився          

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбаза-Донецьк” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Сантехкомплект” м. Макіївка Донецької області про стягнення 20408грн.41коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором купівлі-продажу № 2 від 28.05.2008 товар в сумі 6437грн.99коп., пеня в сумі 13970грн.42коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 2 від 28.05.2008, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009, претензії від 11.12.2009 та від 25.03.2009, рахунки № 51 від 07.07.2008, № 32 від 24.04.2008, № 42 від 28.05.2008, № 52 від 15.07.2008, накладні № 38 від 08.07.2008, № 25 від 07.05.2008, № 32 від 28.05.2008, № 39 від 16.07.2008, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК № 756207/27 від 16.07.2008.

06.04.2010 позивач через канцелярію господарського суду за супровідним листом (вих. № б/н від 06.04.2010) надав розширений розрахунок пені, довіреність на представника, копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК № 756202/22 від 08.07.2008, серії ЯПБ № 306648 від 28.05.2008, серії ЯПБ № 306615 від 05.05.2008, копію довідки з ЄДРПОУ № 7-22-423, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. 07.04.2010 через канцелярію суду надав заяву про повідомлення про причини неявки в судове засідання та відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 02-41/15089 від 07.04.2010) відповідач позовні вимоги визнає частково в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 6437,99грн.; проти вимог про стягнення пені заперечує, посилаючись на його помилковість.

В заяві про повідомлення про причини неявки в судове засідання (вх. № 02-41/15088 від 07.04.2010) відповідач, з посиланням на неможливість прийняти участь у судовому засіданні уповноваженого представника (директора Товариства) із-за знаходження у відрядженні, просив суд відкласти розгляд справи на інший день.

Суд розглянув заяву відповідача про повідомлення про причини неявки в судове засідання та про відкладення розгляду справи (вх. № 02-41/15088 від 07.04.2010) та не задовольняє її за достатністю документів, які містяться в матеріалах справи, для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

28.05.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Стройбаза-Донецьк” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас-Сантехкомплект” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 2, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець – прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в протоколах узгодження цін і/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є його невід’ємною частиною.

          На виконання умов зазначеного договору позивач за накладними № 38 від 08.07.2008, № 25 від 07.05.2008, № 32 від 28.05.2008, № 39 від 16.07.2008 поставив відповідачу товар та виставив рахунки на оплату № 51 від 07.07.2008, № 32 від 24.04.2008, № 42 від 28.05.2008, № 52 від 15.07.2008.

          Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується зазначеними накладними з відміткою про отримання - підписами уповноважених осіб про отримання, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК № 756207/27 від 16.07.2008, серії ЯПК № 756202/22 від 08.07.2008, серії ЯПБ № 306648 від 28.05.2008, серії ЯПБ № 306615 від 05.05.2008.

          Відповідач частково виконав зобов’язання по оплаті отриманого товару.

          Несплаченою залишилася сума заборгованості в розмірі 6437грн.99коп.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Сторони визначились, що за своєю правовою природою договір, укладений між ними, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов’язання не встановлений або зазначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо зобов’язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Розділом 6 договору Сторони узгодили, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 6.1. договору).

Умови оплати зазначаються в Додатках (п. 6.2. договору).

Позивач, на вимогу суду (ухвала про порушення від 11.03.2010), Додатків до договору, якими узгоджуються умови та порядок оплати за поставлений товар, не представив.

Враховуючи наведене та те, що Сторони в самому договорі не узгодили строк оплати отриманого товару, на дані відносини розповсюджується дія положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

В силу положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату товару та направлені претензії від 11.12.2009 та від 25.03.2009.

Відповідач виставлені рахунки в повному обсязі не сплатив, претензії на суму 6437,99грн. залишив без задоволення.

Відповідач заборгованість в сумі 6437грн.99коп. визнає у повному обсязі, про що відображено у відзиві на позовну заяву. Виниклу заборгованість відповідач мотивує відсутністю коштів.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг в сумі 6437грн.99коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Пункт 7.2. договору купівлі-продажу закріплює, прострочення оплати товару тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Окрім стягнення основного боргу, позивач, з посиланням на п. 7.2. договору, нарахував відповідачу пеню станом на 10.03.2010 в розмірі 0,5% за кожен день прострочення за 434 дні. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 13970грн.42коп.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначає, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем пред’явлений до стягнення розмір пені, який не відповідає положенням Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою про порушення справи від 11.03.2010 суд зобов’язав відповідача надати додатки до договору, в яких зазначаються умови та порядок оплати за поставлений товар, обґрунтований розрахунок пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, умов договору щодо строків оплати за поставлений товар та строку, з якого починається нарахування пені у випадку несплати/прострочення оплати/неповної сплати за поставлений товар.

Відповідач додатків до договору, в яких зазначаються умови та порядок оплати за поставлений товар, не представив; надав розширений розрахунок пені, згідно якого підтримав розмір пені, заявлений в позовній заяві.

Враховуючи, що позивач при розрахунку пені не зазначив строк (число, місяць, рік), з якого починається нарахування пені згідно умов договору щодо строків оплати за поставлений товар та вимог цивільного законодавства (позивачем в якості періоду нарахування пені зазначено станом на 10.03.2010 (дата подання позову) за 434 дні), приймаючи до уваги, що розрахунок пені, наданий відповідачем не відповідає положенням Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 13970грн.42коп. за необґрунтованістю розрахунку.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбаза-Донецьк” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Сантехкомплект” м. Макіївка Донецької області про стягнення 20408грн.41коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором купівлі-продажу № 2 від 28.05.2008 товар в сумі 6437грн.99коп., пеня в сумі 13970грн.42коп., задовольнити частково в сумі 6437грн.99коп.

В частині стягнення пені в сумі 13970грн.42коп. відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Сантехкомплект” (вул. Індустріальна, 65, м. Макіївка Донецької області, 86120, код ЄДРПОУ 32087669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбаза-Донецьк” (вул. Куйбишева, 139А, м. Донецьк, 83096, код ЄДРПОУ 33393595) основний борг в сумі 6437грн.99коп., держмито в сумі 64грн.39коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 74грн.46коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи;

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу