Рішення № 8984135, 07.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.10 р. Справа № 25/42

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „Луганський мясокомбінат” м. Луганськ

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області

про стягнення 193981грн.60коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Несін О.М. - начальник юридичного відділу (довіреність № 07-346 від 01.03.2010);

від відповідача: не зявився

Позивач закрите акціонерне товариство „Луганський мясокомбінат” м. Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області про стягнення 193981грн.60коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором поставки № 599 від 15.06.2009 товар в сумі 187151грн.91коп., пеня в сумі 6006грн.97коп., 3% річних в сумі 822грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок пені, розрахунок 3% річних, договір № 599 від 15.06.2009, додаткову угоду від 24.12.2009 до договору № 599 від 15.06.2009, товарно-транспортні накладні № 277053 від 27.11.2009, № 272059 від 27.11.2009, № 307034 від 30.11.2009, № 302002 від 30.11.2009, № 017062 від 01.12.2009, № 012068 від 01.12.2009, № 022048 від 02.12.2009, № 027051 від 02.12.2009, № 032043 від 03.12.2009, № 037053 від 03.12.2009, № 041028 від 04.12.2009, № 042031 від 04.12.2009, № 052016 від 05.12.2009, № 051027 від 05.12.2009, № 071041 від 07.12.2009, № 072042 від 07.12.2009, № 082008 від 08.12.2009, № 081042 від 08.12.2009, № 091018 від 09.12.2009, № 092008 від 09.12.2009, № 101045 від 10.12.2009, № 111048 від 11.12.2009, № 112027 від 11.12.2009, № 122057 від 12.12.2009, № 127033 від 12.12.2009, № 141049 від 14.12.2009, № 142041 від 14.12.2009, № 157087 від 15.12.2009, № 151036 від 15.12.2009, № 161033 від 16.12.2009, № 162070 від 16.12.2009, № 221068 від 22.12.2009, № 222010 від 22.12.2009, № 237044 від 23.12.2009, № 232022 від 23.12.2009, № 247028 від 24.12.2009, № 257047 від 25.12.2009, № 252014 від 25.12.2009, № 261016 від 26.12.2009, № 262036 від 26.12.2009, № 287027 від 28.12.2009, № 282041 від 28.12.2009, № 297063 від 29.12.2009, № 292042 від 29.12.2009, № 301020 від 30.12.2009, № 302005 від 30.12.2009, № 047043 від 04.01.2010, № 052007 від 05.01.2010, № 051043 від 05.01.2010, № 062007 від 06.01.2010, № 067046 від 06.01.2010, № 081012 від 08.01.2010, № 092015 від 09.01.2010, № 091035 від 09.01.2010, № 112017 від 11.01.2010, № 111023 від 11.01.2010, акти звірки з 01.11.2009 по 30.11.2009 та з 01.12.2009 по 31.12.2009.

07.04.2010 позивач через канцелярію господарського суду подав заяву про заміну підстав позовної заяви (вих. № 06-613 від 02.04.2010) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій, з посиланням на укладення між сторонами 26.01.2010 договору № 105 розстрочки боргу в сумі 187151,91грн., просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в сумі 187151грн.91коп. за договором розстрочки боргу № 105 від 26.01.2010, пеню в сумі 3340грн.63коп., 3% річних в сумі 457грн.24коп., разом 190949,78грн., а також відшкодувати судові витрати: держмито в розмірі 1939,81грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. До заяви додав докази в підтвердження направлення на адресу відповідача заяви про заміну підстав позовної заяви, копію договору розстрочки боргу № 105 від 26.01.2010, копію паспортних даних відповідача, розрахунок пені, розрахунок 3% річних.

Суд розглянув зазначену заяву та прийняв її відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що відповідає приписам господарського процесуального законодавства.

Позовні вимоги розглядаються на підставі заяви про заміну підстав позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 07.04.2010 не зявився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 23.03.2010, не представив. Ухвала про відкладення розгляду справи була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду на зворотній стороні ухвали, оригінал якої міститься в справі.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

15.06.2009 між закритим акціонерним товариством „Луганський мясокомбінат” (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір № 599, відповідно до якого Постачальник зобовязався виготовляти та передавати у власність Покупця товар мясні та ковбасні вироби, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

24.12.2009 Сторони підписали Додаткову угоду до договору № 599 від 15.06.2009, згідно якої узгодили п. 4.2. договору щодо порядку оплати отриманого товару.

Приймання-передача товару, що постачається за цим договором, здійснюється на підставі накладних. Накладні підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 5.1. договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач протягом періоду листопад 2009р. січень 2010р. поставив відповідачу товар (мясні та ковбасні вироби) на загальну суму 188896грн.10коп.

Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується товарно-транспортними накладними № 277053 від 27.11.2009, № 272059 від 27.11.2009, № 307034 від 30.11.2009, № 302002 від 30.11.2009, № 017062 від 01.12.2009, № 012068 від 01.12.2009, № 022048 від 02.12.2009, № 027051 від 02.12.2009, № 032043 від 03.12.2009, № 037053 від 03.12.2009, № 041028 від 04.12.2009, № 042031 від 04.12.2009, № 052016 від 05.12.2009, № 051027 від 05.12.2009, № 071041 від 07.12.2009, № 072042 від 07.12.2009, № 082008 від 08.12.2009, № 081042 від 08.12.2009, № 091018 від 09.12.2009, № 092008 від 09.12.2009, № 101045 від 10.12.2009, № 111048 від 11.12.2009, № 112027 від 11.12.2009, № 122057 від 12.12.2009, № 127033 від 12.12.2009, № 141049 від 14.12.2009, № 142041 від 14.12.2009, № 157087 від 15.12.2009, № 151036 від 15.12.2009, № 161033 від 16.12.2009, № 162070 від 16.12.2009, № 221068 від 22.12.2009, № 222010 від 22.12.2009, № 237044 від 23.12.2009, № 232022 від 23.12.2009, № 247028 від 24.12.2009, № 257047 від 25.12.2009, № 252014 від 25.12.2009, № 261016 від 26.12.2009, № 262036 від 26.12.2009, № 287027 від 28.12.2009, № 282041 від 28.12.2009, № 297063 від 29.12.2009, № 292042 від 29.12.2009, № 301020 від 30.12.2009, № 302005 від 30.12.2009, № 047043 від 04.01.2010, № 052007 від 05.01.2010, № 051043 від 05.01.2010, № 062007 від 06.01.2010, № 067046 від 06.01.2010, № 081012 від 08.01.2010, № 092015 від 09.01.2010, № 091035 від 09.01.2010, № 112017 від 11.01.2010, № 111023 від 11.01.2010, засвідченими підписами уповноважених осіб відповідача про отримання та штампом (печаткою) ФОП ОСОБА_1 відповідно до Додатку до договору.

Пункт 4.2. договору закріплює, Покупець здійснює оплату поставленого за цим договором товару згідно товарно-транспортної накладної на протязі трьох календарних днів з моменту отримання товару за готівку.

За узгодженням сторін, з 24.12.2009, Покупець повинен здійснити оплату наданого товару за готівку згідно товарно-транспортної накладної протягом 6-ти календарних днів з моменту його отримання..

Відповідач свої зобовязання по оплаті поставленого товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача в якості оплати за товар, поставлений за накладною № 277053 від 27.11.2009, суму 1744грн.19коп.

Несплаченою залишилася сума заборгованості в розмірі 187151грн.91коп.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач заборгованість в сумі 187151,91грн. в строки, встановлені договором та додатковою угодою до нього, не погасив.

26.01.2010 між позивачем (Кредитор) та відповідачем (Боржник) був підписаний договір розстрочки боргу № 105, згідно якого Кредитор надав Боржнику розстрочку в погашенні заборгованості по оплаті останнім мясних та ковбасних виробів, отриманих від Кредитора по укладеному між сторонами договору № 599 від 15.06.2009, яка виникла станом на 17.01.2010, в сумі 187151,91грн. з 01.02.2010 по 31.03.2010.

У відповідності до п. 2.1. договору розстрочки боргу Боржник зобовязався щотижнево до останнього дня тижня здійснювати погашення боргу Кредитору в сумі 23393грн.99коп. до повного погашення боргу, шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства.

Станом на квітень 2010 року відповідач зобовязання по оплаті заборгованості в сумі 187151,91грн. в строки, встановлені договором розстрочки боргу, не виконав (оплата повинна бути здійснена протягом періоду з 01.02.2010 по 31.03.2010), чим порушив вимоги діючого законодавства щодо належного виконання взятих не себе зобовязань.

На момент прийняття рішення по справі строк оплати всієї суми заборгованості за договором розстрочки боргу наступив, відповідач позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість в сумі 187151,91грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 3.1. договору розстрочки боргу № 105 від 26.01.2010 закріплює, у випадку несвоєчасного внесення Боржником грошових коштів в рахунок погашення боргу, Боржник несе перед Кредитором відповідальність у вигляді сплати відсотків за неналежне виконання грошового зобовязання в розмірі 5% від несвоєчасно внесеної суми за кожен день прострочення.

У розумінні ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України вказані відсотки є пенею.

Окрім стягнення основного боргу, позивач, з посиланням на п. 3.1. договору розстрочки боргу, предявив відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого товару, з урахуванням порядку та строків оплати, встановлених договором розстрочки боргу.

Відповідно до розрахунку розмір пені складає 3340грн.63коп.

Суд перевірив порядок розрахунку пені, її розмір та період розрахунку та дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору розстрочки боргу, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, умови договору розстрочки боргу щодо порядку та строків оплати суми заборгованості, позивач нарахував відповідачу 3% річних. Відповідно до розрахунку 3% річних складають 457грн.24коп.

Нарахування 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже 3% річних в сумі 457грн.24коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відповідно до заяви про заміну підстав позову.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на заяву про заміну підстав позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволеної суми.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Луганський мясокомбінат” м. Луганськ в редакції заяви про заміну підстав позову до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області про стягнення 190949грн.78коп., у тому числі заборгованість за отриманий товар в сумі 187151грн.91коп. згідно договору розстрочки боргу № 105 від 26.01.2010, пеня в сумі 3340грн.63коп., 3% річних в сумі 457грн.24коп., задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства „Луганський мясокомбінат” (вул. Лутугінская, б. 119, м. Луганськ, 91020, код ЄДРПОУ 05507034) основний борг в сумі 187151грн.91коп., пеню в сумі 3340грн.63коп., 3% річних в сумі 457грн.24коп., держмито в сумі 1909грн.50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232грн.32коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. до справи;

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу