Рішення № 89841084, 11.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 619/2349/19

Провадження № 2/638/60/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді Подус Г.С.,

секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

25.06.2019 року АТ «УКРСОЦБАНК» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2006 року позивач(кредитор) та відповідач(позичальник) уклали Договір кредиту №837/18-27/36/6-149 на купівлю автотранспортних засобів, за умовами якого кредитор надав позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 31840,00 дол. США, зі сплатою 13,50% річних.

Свої зобов`язання позивач виконав, а саме надав грошові кошти відповідачу.

У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 , свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 29.05.2019 року має прострочену заборгованість у розмірі 1632772 грн., з яких: 550086,61 грн. – сума заборгованості за кредитом; 659716,10 грн. – сума заборгованості за відсотками; 198550,35 грн.; 224419,94 грн. – розмір інфляційних витрат за відсотками.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі Кредитного договору №837/18-27/36/6-149 від 29.11.2006 року.

З огляду на те, що відповідачем прострочено грошове зобов`язання по поверненню Кредитних коштів, отриманих на підставі Кредитного договору №837/18-27/36/6-149 від 29.11.2006 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Загальний розмір заборгованості по сплаті нарахованої пені за обліковою ставкою НБУ 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 29.05.2019 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 245413,62 грн., з яких: 49553 грн. – нараховані 3% річних; 195860,62 грн. – нарахована пеня за обліковою ставкою НБУ.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2019 відкрито провадження по справі в спрощеному порядку без повідомлення(виклику) сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Відповідно до правил ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору №837/18-27/36/6-149 від 29.11.2006 року, позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в сумі 31840,00 дол. США.

П.1.3. Кредитного договору передбачає, в якості забезпечення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, сторони укладають:

1.3.1 Договір застави №837/19-27/36/6-206 від 29.11.2006 року Транспортних засобів, визначених п.1.2. цього Договору, заставною вартістю 178668,00 грн., що в еквіваленті складає 35380,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату укладання Договору кредиту.

За п.2.3. Кредитного договору, моментом(днем) повернення Кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Кредитора: суми Кредиту, нарахованих відсотків та можливих пені і штрафних санкцій, визначених цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору.

Відповідно до п.2.5. Кредитного договору, погашення заборгованості позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за Кредитом; строкова заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за Кредитом; пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів; штраф.

Згідно із п. 4.1. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4. цього Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1. цього Договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє в період прострочення.

Відповідно до розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, розмір пені складає 195860,62 грн.

Згідно із розрахунком боргу 3% річних з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, нараховані 3% річних складає 49553,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексуУкраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексуУкраїни передбачено,що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не було подано відзив на позовну заяву з відповідними запереченнями, суд дійшов висновку позовні вимоги АТ «УКРСОЦБАНК» задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а також ст.4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3681,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.617, 625, 516, 543, 544, 553, 554, 559, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «УКРСОЦБАНК», 03150, Україна, м. Київ, вул. Васильківська, 100, МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, заборгованість у розмірі 245413(двісті сорок п`ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 62 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «УКРСОЦБАНК», 03150, Україна, м. Київ, вул. Васильківська, 100, МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, судовий збір у сумі 3681(три тисячі шістсот вісімдесят один) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Суддя